
- •15. Сутність соціального партнерства.
- •16. Субєкти, об’єкти, моделі соціального партнерства
- •17. Механізм реалізації соціального партнерства в Україні та закордоном
- •18.Рівень життя населення: поняття та чинники, що його визначають
- •19. Структура доходів населення
- •20. Прожитковий мінімум та методи його розрахунку
- •21. Сутність і форми зайнятості населення.
- •22. Показники, що визначає рівень зайнятості
- •23. Регулювання зайнятості населення.
- •24. Принципи державної політики у сфері зайнятості.
- •25.Нестандартні форми організації праці.
- •26. Моделі зайнятості населення
- •27 Сутність, зміст і структура ринку праці
- •28. Ключові характеристики та особливості функціонування ринку праці
- •30. Інфраструктура, кон’юнктура та суб’єкти ринку праці
- •31.Попит і пропозиція на ринку праці
- •32. Регулювання рп
- •33. Моделі ринку праці
- •34. Соціально-економічна сутність безробіття і його значення
- •35.Особливості розрахунку рівня безробіття.
- •36.Безробіття та його типи
- •37.Сутність і зміст моніторингу соціально-трудової сфери.
- •38. Принципи організації соціально-трудового моніторингу.
- •39. Інформаційна база та завдання стм.
- •40. Основні напрямки проведення моніторингу соціально-трудової сфери.
- •41. Організація та нормування праці.
- •42. Продуктивність та ефективність праці.
- •43. Аналіз,звітність,аудит у сфері праці.
- •44.Моп та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •45. Оплата праці: види, форми та системи.
- •46. Система якісних і кількісних показників рівня життя та якості населення.
- •47. Зміст і характер праці.
- •48. Населення та його розподіл за економічною активністю.
- •49. Функції ринку праці.
- •50.Державна служба зайнятості та ключові напрямки її діяльності.
49. Функції ринку праці.
Ринкова система являє собою сукупність взаємозв'язаних ринків, які охоплюють різноманітні сфери людської діяльності. Ці ринки взаємодіють між собою на основі цін, що формуються на них під впливом попиту і пропозиції, конкуренції тощо. Ринкові ціни є тією інформацією, що дає змогу постачальникам і споживачам ресурсів приймати необхідні економічні рішення та погоджувати їх.
Складовими ринкової системи є: ринок товарів (сировини, матеріалів, палива, готових виробів, проектних робіт, наукових досліджень, послуг, житла), ринок капіталу (інвестицій, цінних паперів, і грошей (кредитів)) і ринок праці.
Ринок праці — це передусім система суспільних відносин, пов’язаних із купівлею і продажем товару “робоча сила”. Крім того, ринок праці є сферою працевлаштування, формування попиту й пропозиції на робочу силу. Його можна трактувати і як механізм, що забезпечує узгодження ціни та умов праці між роботодавцями і найманими працівниками.
Особливість ринку праці полягає в тому, що він охоплює не тільки сферу обігу товару “робоча сила”, а й сферу виробництва, де найманий працівник працює. Відносини, що тут виникають, зачіпають важливі соціально-економічні проблеми, а тому потребують особливої уваги з боку держави.
У ринковій економіці ринок праці охоплює всіх здатних працювати: як зайнятих, так і не зайнятих найманою працею.
Отже, ринок праці — це ринок найманої праці. Він охоплює відносини від моменту наймання працівників на роботу до їхнього звільнення.
Основними суб'єктами ринку праці, як зазначалося, є роботодавець і найманий працівник. Останній має право розпоряджатися своєю здатністю до праці. Він є власником, носієм і продавцем своєї робочої сили. Роботодавець є покупцем цього товару.
Для найманого працівника основним джерелом засобів існування й індивідуального відтворення є його праця.
Суб'єктами ринку праці є також посередники між роботодавцями і найманими працівниками — держава, профспілки і спілки роботодавців.
Ринок праці виконує такі функції:
• узгоджує економічні інтереси суб'єктів трудових відносин;
• забезпечує конкурентне середовище кожної зі сторін ринкової взаємодії;
• забезпечує пропорційність розподілу робочої сили відповідно до структури суспільних потреб і розвитку техніки;
• підтримує рівновагу між попитом на робочу силу та її пропозицією;
• формує резерв трудових ресурсів для забезпечення нормального процесу суспільного відтворення;
• сприяє формуванню оптимальної професійно-кваліфікаційної структури;
• стимулює працю, установлює рівноважні ставки заробітної плати;
• впливає на умови реалізації особистого трудового потенціалу;
• дає інформацію про структуру попиту і пропозиції, ємність, кон'юнктуру ринку тощо;
* надає соціальну підтримку(допомогу0 безробітним;
* сприяє розв’язанню питань, пов’язаних із зайнятістю населення;
* організація контактів роботодавців і найманих працівників, тощо.
50.Державна служба зайнятості та ключові напрямки її діяльності.
1. Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Державна служба зайнятості складається з:
Регулювання правового становища державних службовців, які працюють у зазначених підрозділах державної служби зайнятості, здійснюється відповідно до Закону України "Про державну службу" .
2. Послуги, пов'язані із забезпеченням зайнятості населення, надаються державною службою безплатно.
3. Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, передбачених на ці цілі.
4. Діяльність, пов'язана з посередництвом у працевлаштуванні на роботу за кордоном, провадиться лише на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством. У разі провадження зазначеної діяльності без ліцензії до суб'єктів господарювання застосовуються санкції у вигляді штрафів у розмірах встановлених законом. Зазначені кошти спрямовуються до Державного бюджету України.
5.Основними ключовими напрямками діяльності ДСЗ, які вона надає населенню є:
-пошук підходящої роботи і сприяння в працевлаштуванні, зокрема як виконавча дирекція страхового фонду;
-інформаційні, консультаційні послуги, пов’язані з працевлаштуванням, зокрема за кордом;
-профорієнтація, професійна підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації;
-організація і фінансування громадських робіт для безробітних;
-виплата допомоги по безробіттю;
-одноразова виплата допомоги для організації безробітним підприємницької діяльності;
-виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;
-виплата матеріальної допомоги безробітному, зокрема на непрацездатних членів сім’ї, що перебувають на його утриманні, а також інші види матеріальної допомоги.
6.Основні види соціальних послуг, які надає роботодавцям ДСЗ, зокрема як виконавча дирекція страхового фонду:
-інформаційні та консультаційні послуги;
-підбір персоналу, в тому числі з використанням профдіагностичних методик;
-організація профнавчання, підвищення кваліфікації необхідних спеціалістів, зокрема на робочих місцях;
-надання дотацій для працевлаштування безробітних;
-допомога в організації оплачуваних громадських і сезонних робіт.