
- •15. Сутність соціального партнерства.
- •16. Субєкти, об’єкти, моделі соціального партнерства
- •17. Механізм реалізації соціального партнерства в Україні та закордоном
- •18.Рівень життя населення: поняття та чинники, що його визначають
- •19. Структура доходів населення
- •20. Прожитковий мінімум та методи його розрахунку
- •21. Сутність і форми зайнятості населення.
- •22. Показники, що визначає рівень зайнятості
- •23. Регулювання зайнятості населення.
- •24. Принципи державної політики у сфері зайнятості.
- •25.Нестандартні форми організації праці.
- •26. Моделі зайнятості населення
- •27 Сутність, зміст і структура ринку праці
- •28. Ключові характеристики та особливості функціонування ринку праці
- •30. Інфраструктура, кон’юнктура та суб’єкти ринку праці
- •31.Попит і пропозиція на ринку праці
- •32. Регулювання рп
- •33. Моделі ринку праці
- •34. Соціально-економічна сутність безробіття і його значення
- •35.Особливості розрахунку рівня безробіття.
- •36.Безробіття та його типи
- •37.Сутність і зміст моніторингу соціально-трудової сфери.
- •38. Принципи організації соціально-трудового моніторингу.
- •39. Інформаційна база та завдання стм.
- •40. Основні напрямки проведення моніторингу соціально-трудової сфери.
- •41. Організація та нормування праці.
- •42. Продуктивність та ефективність праці.
- •43. Аналіз,звітність,аудит у сфері праці.
- •44.Моп та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •45. Оплата праці: види, форми та системи.
- •46. Система якісних і кількісних показників рівня життя та якості населення.
- •47. Зміст і характер праці.
- •48. Населення та його розподіл за економічною активністю.
- •49. Функції ринку праці.
- •50.Державна служба зайнятості та ключові напрямки її діяльності.
38. Принципи організації соціально-трудового моніторингу.
1) комплексності, полягає у тому, що моніторинг окремих сфер та напрямів розвивається у взаємозв’язку з певними елементами;
2) системності (окремий елемент моніторингу досліджується як окрема підсистема загальної системи);
3) цілеспрямованості, тобто уся система дослідження моніторингу повинна проводиться на вирішення конкретної стратегічної мети та тактичних завдань;
4) безперервності (спостереження за певними об’єктами проводиться безперервно;
5) оперативного отримання даних та їх системної актуалізації;
6) повноти та вірогідності інформації про досліджувані процеси та явища соціально-трудових відносин.
39. Інформаційна база та завдання стм.
Інформаційною базою проведення СТМ є:
- відомості статистичної звітності, інформація підприємств, установ та організацій, які надають інфо. в органи статистики,
- матеріали вибіркових і одноразових спостережень підприємств, установ та організацій, регіонів, окремих груп населення;
- результати спеціальних соціологічних опитувань населення, трудових колективів.
Метою функціонування СТМ є забезпечення відповідних органів управління повною, своєчасною та достовірною інфо. Про процеси та явища, відбуваються у цій сфері.
Відповідно до поставленої мети виділяються такі завдання СТМ:
1)безперервне спостереження за станом соц.труд.сфери та отримання оперативної інфо про неї;
2)проведення всебічного аналізу СТВ для вирішення найбільш нагальних проблем;
3)виявлення основних тенденцій розвитку соц.труд.сфери як на макро так і на мікро рівнях;
4)своєчасне попередження виникнення критичної ситуації у соц.труд.сфері;
5)оцінка повноти та ефективності реалізації правових актів пов’язаних зі сферою СТВ;
6)забезпечення органів управління підприємств та населення інфо одержаною при здійсненні СТМ;
7)прогнозування явищ та процесів у соц.труд.сфері;
8)формування рекомендацій, спрямованих на подолання негативних тенденцій та закріплення позитивних тенденцій та доведення їх до відома відповідних органів управління.
40. Основні напрямки проведення моніторингу соціально-трудової сфери.
Специфіка моніторингу С-Т сфери полягає у використанні спеціальних соціологічних і соціально-психологічних методів, що взаємно доповнюють один одного і несуть велику кількість нової інформації. Соціальний моніторинг включає п'ять взаємозалежних етапів:
• підготовка дослідження;
• збір первинної інформації, неузагальнених зведень, що підлягають подальшій обробці;
• підготовка зібраної інформації до обробки та її обробка;
• аналіз обробленої інформації;
• написання за результатами дослідження звіту з висновками і рекомен-даціями.
Ось лише деякі проблеми, що вимагають дослідження в Умовах ринкової системи господарювання:
проблеми, пов'язані з умовою і змістом праці;
• матеріальне становище працівників і їхній соціальний захист;
• перспективи розвитку трудової організації в умовах різноманітності форм власності, проблеми її виживання;
• трудове поводження, фактори й умови, що на нього впливають;
• проблеми, пов'язані з задоволеністю працею, її мотивацією;
• ставлення до праці і трудова адаптація;
• трудовий конфлікт, причини, шляхи вирішення і т д.
Основна мета проведених досліджень — підвищення ефективності трудової діяльності при забезпеченні розвитку працівників, задоволенні їхніх потреб, формуванні позитивних внутріколективних відносин.
Задачі, які розв'язуються в ході моніторингу С-Т сфери, складні і різноманітні, як складна соціальна структура підприємства, соціальні процеси, що протікають у ній. Однак можна виділити ряд найбільш загальних задач.
1. Удосконалювання системи управління організацією, підвищення обґрунтованості прийняття управлінських рішень — вивчення соціальних процесів, що впливають на ефективність управління (розмежування управлінських функцій, раціональність ієрархічної системи, стиль і методи керівництва, ступінь участі рядових виконавців у прийнятті рішень, визначення меж компетенції і відповідальності і т. ін.).
2. Підвищення рівня стабільності трудового колективу, внутріколективної згуртованості, формування єдиної трудової моралі фірми на основі вивчення факторів і масштабів співробітництва і конфліктів, формальних і неформальних взаємозв'язків, проблем лідерства, з'ясування причин надлишкової плинності кадрів.
3. Розвиток системи адаптації нових працівників на підприємстві, а також працівників до інновацій на основі дослідження механізму формування «кадрового ядра», факторів, що визначають терміни й успішність адаптації, оцінки соціальних результатів технічних і організаційних нововведень, удосконалювання системи підбору і розміщення кадрів.
4. Підвищення трудової активності працівників на основі аналізу процесів формування трудової мотивації, факторів, що її визначають, оцінки Дієвості існуючих і рекомендацій з розробки нових систем стимулювання.
5. Вивчення змісту, умов праці і розробка заходів для їхнього удоско-налювання, гуманізації трудової діяльності. Виявлення факторів, щ0 сприяють підвищенню задоволеності працею, розробка рекомендацій І5 планування трудової кар'єри.
6. Підвищення якості трудового життя, у тому числі за рахунок кращого задоволення потреб працівників, розвитку соціально-побутової сфери в організації. Розробка соціальних програм, програм соціальної підтримки працівників, планів соціального розвитку організації. висуваються вихідні гіпотези, уточнюються використовувані поняття, складається організаційно-технічний план робіт.
1) У ході постановки проблеми, насамперед, необхідно виявити проблемну ситуацію.
2) Потім формулюється проблема — обґрунтування необхідності розв'язати проблемну ситуацію за допомогою соціологічного дослідження, виробити в ході його конкретне управлінське рішення.
3) Відповідно до проблеми визначається ціль чергування — модель очікуваного вирішення проблеми. Ціллю може бути: одержання нового теоретичного знання; розробка нової методики досліджень; прогноз розвитку об’єкта дослідження; програма дій з удосконалювання досліджуваного об’єкта; практичні рекомендації з окремих управлінських рішень.
4) Для досягнення поставленої цілі в ході дослідження повинен бути вирішений ряд задач (засоби досягнення цілі). їх необхідно чітко сфор-мулювати. Наприклад: «вивчити причини плинності кадрів, у тому числі за статево віковими групами, за стажем, за професійно-кваліфікаційними групами працівників.
5) Не менш важливим є визначення об'єкта і предмета дослідження.
6) Дуже відповідальний момент — висування гіпотез — наукових припу-щень, що задають напрямок усьому дослідженню.