36.Безробіття та його типи

Безробіття – негативне соц-ек явище, яке відображає диспропорції на РП

Безробіття передбачає переважання пропозиції праці над попитом на неї.

Ця невідповідність на РП може бути охарактеризована як кількісно, так і якісно.

Отже, при аналізі безробіття особливу увагу слід приділити складовим: статус безробітного, рівень безробіття, розповсюдження безробіття і рух безробітних, тривалість безробіття, типи безробіття.

У міжнародній практиці достатнього розповсюдження набув показник стандартний рівень безробіття (СРБ)=Б/(З+Б) * 100%.

У вітчизняній практиці крім СРБ обраховується також рівень зареєстрованих безробітних – співвідношення між чисельністю зареєстрованих безробітних та кількістю економічно – активного населення.

Типи безробіття:

Фрикційне – вважається найбільш сприятливим типом, виходячи з того, що ініціатива звільнення випливає від самого працівника: одні особи добровільно змінюють місце роботи, інші – втрачають місце роботи.

Структурне – полягає у тому, що протягом часу у структурі споживчого попиту відбуваються певні зміни, що провокують зміни у технологіях і структурі загального попиту на працю: спостерігається перенасичення РП економістами, виникає потреба робочих рук.

Циклічне – це тип безробіття, що виникає через падіння виробництва, а також зниження інвестиційної активності в економіці. Воно спостерігається за умови зниження сукупного попиту на товари і послуги.

Принципово важливим моментом у дослідженні форм безробіття виступає аналіз класифікаційних ознак безробіття: за віком (до працездатного віку, у працездатному віці, після працездатного віку), за статтю, за професійною ознакою, за соціальними групами, за рівнем доходів, за причинами звільнення.

37.Сутність і зміст моніторингу соціально-трудової сфери.

Моніторинг являє собою систему науково обґрунтованого спостереження за явищами і процесами з використанням конкретних показників для оцінювання поточних результатів, а також виявлення негативних моментів та розробки рекомендацій щодо щодо їх усунення. Водночас моніторинг є основою для розробки держ соц ек політики, забезпечення в країні соц безпеки , формування та аналізу виконання держ програм.при цьому безперервне спостереження за соц. труд. процесом дозволяє оцінити реалізацію відповідних угод і колективних договорів.

Соц моніторинг – це науково обґрунтована система збору, узагальнення та аналізу інформації соц явищ і процесів, а також обробка даних з метою прийняття стратегічних і тактичних рішень на різних рівнях управління . крім того соц моніторинг вирішує задачі комплексного відображення всіх аспектів діяльності людини, а саме, виробництво, розподіл, обмін., споживання матеріальних і нематеріальних благ. Разом з тим сутність соц моніторингу полягає у комплексному використанні сукупності даних про соц процеси і явища які можуть визначатися за доп стат даних , показників, звітності, переписів населення , опитування, соц демографічних обстежень, а також на основі даних спец організованих досліджень.

Моніторинг соц трудової сфери це система безперервного спостереження за явищами соц трудової сфери, демограф процесами, стану ринку праці, розвитком соц партнерства, якістю та рівнем життя населення а також дослідж проблеми соц захисту забезпечення страхування зайнятості і безробіття населення. При цьому проведення соц моніторингу соц трудової сфери передбачає: розробку програм та визначення основних понять , напрямів і термінів проведення, а також джерел фінансування і стат показників, які характеризують стан соц труд сфери, принципів побудови організац сфери дослідж, визначення суб’єктів які брали участь у проведенні моніторингу соц труд сфери.в Україні діє комплексна система безперервного спостереження соц труд сфери з боку різних держ органів викон влади наукових установ, ВР, а також міжнародних інститутів. У той же час об’єктом СТМ виступ соц труд процеси і явища, які впливають на характер суспільного розвитку. Об’єктом цього моніторингу можуть також виступати спец відібрані підприємства, установи і організації основних галузей економіки, що відрізняються за формами власності, чисельністю працівників, фін стабільності та окремі соц демограф і професійні групи населення.