34. Соціально-економічна сутність безробіття і його значення

Безробіття – негативне соц-ек явище, яке відображає диспропорції на РП.Безробіття передбачає переважання пропозиції праці над попитом на неї. Ця невідповідність на РП може бути охарактеризована як кількісно, так і якісно. Отже, при аналізі безробіття особливу увагу слід приділити складовим: статус безробітного, рівень безробіття, розповсюдження безробіття і рух безробітних, тривалість безробіття, типи безробіття.

У міжнародній практиці достатнього розповсюдження набув показник стандартний рівень безробіття (СРБ)=Б/(З+Б) * 100%.

У вітчизняній практиці крім СРБ обраховується також рівень зареєстрованих безробітних – співвідношення між чисельністю зареєстрованих безробітних та кількістю ЕАН. Типи безробіття:

Фрикційне – вважається найбільш сприятливим типом, виходячи з того, що ініціатива звільнення випливає від самого працівника: одні особи добровільно змінюють місце роботи, інші – втрачають місце роботи.

Структурне – полягає у тому, що протягом часу у структурі споживчого попиту відбуваються певні зміни, що провокують зміни у технологіях і структурі загального попиту на працю: спостерігається перенасичення РП економістами, виникає потреба робочих рук.

Циклічне – це тип безробіття, що виникає через падіння виробництва, а також зниження інвестиційної активності в економіці. Воно спостерігається за умови зниження сукупного попиту на товари і послуги.

Принципово важливим моментом у дослідженні форм безробіття виступає аналіз класифікаційних ознак безробіття: за віком (до працездатного віку, у працездатному віці, після працездатного віку), за статтю, за професійною ознакою, за соціальними групами, за рівнем доходів, за причинами звільнення.

За методологією МОП безробітними слід вважати осіб у віці від 15-70 років як зареєстрованих та незареєстрованих у держ службі зайнятості які одночасно відповідають 3 умовам: 1. не мають роботи (прибуткового заняття), 2. шукають роботу або прагнуть організувати власну справу, 3. готові приступити до роботи протягом 2 тижнів. До цієї категорії відносяться також особи, які навчаються за напрямом із служби зайнятості, знайшли роботу і чекають відповіді або готуються до неї приступити але на даний момент часу не працюють.

35.Особливості розрахунку рівня безробіття.

Соціальне страхування на випадок безробіття розвивається в складному інституційному середовищі. Характерною ознакою українського безробіття є безумовна відсутність будь-яких проявів тендерної дискримінації.

Стандарти тривалості надання допомоги з безробіття в Україні цілком відповідають загальноєвропейським, зафіксованим Конвен­цією Міжнародної організації праці № 102 «Мінімальні норми соціа­льного забезпечення», але її рівень є невиправдано низьким. Такий рівень не компенсує в прийнятних межах утраченого доходу, а отже, не забезпечує необхідного соціального захисту безробітних і є однією з причин того, що значна їхня частина не реєструється у центрах зайнятості.

Застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітни­ми, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тиж­ня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові вне­ски, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхо­вого стажу.

Особи, визнані безробітними, які протягом 12 місяців, що пе­редували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може пе­ревищувати 720 календарних днів. Допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької дія­льності безробітним, які не можуть бути працевлаштовані у зв'я­зку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, виплачуєть­ся за їх бажанням.

Право на допомогу з безробіття зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа про­тягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як без­робітна.

Поважними причинами є:навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі за денною формою навчання;строкова військова служба;здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним вис­новком потребує постійного стороннього догляду;інші поважні причини, передбачені законодавством Ук­раїни.

Розмір допомоги з безробіття. Застрахованим особам визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахун­ку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого КМУ, залежно від страхового стажу до 2 років страховий стаж – 50% норми виплати до середньої заробітної плати; від 2 до 6 років – 55%; від 6 до 10 – 60%;понад 10 років – 70 %.

Допомога з безробіття виплачується залежно від тривалості без­робіття у відсотках до визначеного розміру, якщо період тривалості безробіття перші 90 календарних днів – 100% норма виплат, до середньої заробітної плати (доходу); протягом наступних 90 календарних днів - 80%, понад 180 календарних днів – 70%.

У середньомісячну заробітну плату (доход) для обчислення допомоги з безробіття враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески. Допомога з безробіття не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася у відповідній галузі національної економіки за минулий місяць, і нижчою за прожитковий мінімум, встановлений законом.

Відповідно до ст. ЗО Закону України "Про зайнятість населення" передбачені такі випадки, коли виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю припиняється, безробітний знімається з обліку, а його картка персонального обліку закривається:а)працевлаштування безробітного;б) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду. Безробітний, якого за рішенням суду поновлено на попередній роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язаний повернути кошти, одержані у вигляді допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю; в) вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва; г) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; ґ) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі або направлення на лікування до лікувально-трудового профілакторію; д) отримання права на пенсію відповідно до законодавства України; е) переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість (район, місто). При цьому громадянину видаються копії КПО та інших документів, необхідних для реєстрації у державній службі зайнятості за новим місцем проживання; є) смерті безробітного та інші.