6. Міграція робочої сили

Міграція робочої сили- форма міжнародних економічних відносин, яка полягає у переливі трудових ресурсів з однієї країни в іншу і виражає процес перерозподілу трудових ресурсів між ланками світового господарства.

Причини міграції робочої сили:

1. неекономічні: політичні, національні, релігійні тощо;

Економічні: а) з боку країн-експортерів робочої сили: велика густота населення; низький рівень життя; масове безробіття; порівняно низька заробітня плата; б) з боку країн-імпортерів робочої сили: потреба у додатковій кваліфікованій робочій силі; потреба у дешевій, малокваліфікованій

робочій силі; порівняно висока заробітня плата.

Форми міграції: а) за терміном: тимчасова

( за контрактом), сезонна, маятникова;

б) зарівнем кваліфікації: міграція кваліфікованої і

некваліфікованої робочої сили; в) за дотриманням

законодавства: легальна і нелегальна.

Міграційні процеси відбуваються по всьому світу, проте на світовому ринку трудових ресурсів склалися центри куди в основному стікаються трудові ресурси. Сучасні центри притягування робочої сили: 1) США- постійно працює більше 7 млн. імігрантів; 2) Західна Європа- загальна кількість працюючих імігрантів- 6,5 млн. осіб; 3) Близький Схід- від 3-5 млн.імігрантів. Найбільше іноземців працює в (Ж єднаних Арабських Еміратах ( 97% від усіх працюючих), у Катарі ( 95,6%), у Кувейті (86,5%), у Саудівській Аравії (48%).4) Латинська Америка-найпривабливішими країнами є Аргентина і Венесуела; 5) Австралія- працює 2-3% іноземних працівників з Європи та Азії; 6) Азіатсько-Тихоокеанський регіон — основні імпортери- це Японія і нові індустріальні країни.

Наслідки міграції робочої сили:

1) для країни-експортера:

а) позитивні: 1) експорт робочої сили розглядається як важливе джерело надходжень вільно конвертованої валюти¹ ( перекази емігрантів своїм сім"ям). Наприклад, у таких країнах як Іорданія, Пакистан, Індія, Турція перекази від працюючих за кордоном у декілька разів перевищують надходження від експорту товарів і послуг; 2) послаблення проблеми безробіття; 3) безкоштовне для країни-експортера навчання робочої сили новим професійним навичкам, набуття досвіду тощо. б)негативні: 1)" відплив умів", кваліфікованих кадрів; 2) додаткові витрати з бюджету для підготовки нових спеціалістів; 3) виникнення тенденції до спаду темпів економічного зростання.

2) для країни-імпортера: а) позитивні:

1) підвищення, конкурентоспроможності у результаті зменшення витрат виробництва, оскільки іноземна робоча сила є більш дешевою; 2) економія витрат на професійну підготовку робочої сили; 3) іммігранти не забезпечуються пенсіями і не враховуються у соціальних програмах тощо. б)Негативні:1) відтік валюти у вигляді переказів; 2) втрата спеціалістів при їх поверненні на батьківщину; 3) додаткові проблеми пов'язані із соціальним захистом іммігрантів.

Українці з давніх давен є наймобільнішим народом Європи. Але нинішня ситуація у цій сфері має свої характерні особливості і складнощі, породжені дією як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Правову базу для міграційних процесів створює Конституція України. Закони України: " Про громадянство", " Про зайнятість", " Про порядок виїзду з України і в"їзд в Україну громадян України", " Про біженців" тощо

У травні 1996 р. в Україні була введена державна статистична звітність про чисельність та склад громадян України, які тимчасово працюють за кордоном.