4.2. Санітарно-гігієнічне забезпечення умов праці на виробництві

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» [42] роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до чинних нормативно-правових актів. Щоб з’ясувати відповідність цим вимогам умов праці в структурному підрозділі, яке є основним робочим місцем економістів-фінансістів, студент-практикант повинен провести атестацію робочих місць за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу на підставі санітарно-гігієнічної характеристики умов праці на виробництві та встановити пріоритети в проведенні оздоровчих заходів. Важливо, що під час аналізу не потрібно проводити детальну експертизу негативних і шкідливих виробничих чинників, оскільки умови праці в офісах, які є основним робочим місцем економістів-фінансістів, не відносяться до критичних з точки зору дії цих чинників.

Для аналізу санітарно-гігієнічних умов праці на виробництві необхідно:

1. Підібрати необхідну нормативно-технічну та довідникову літературу.

2. Дослідити місце розташування будівлі, в якій знаходиться відділ (чи є поблизу автомобільна дорога, виробничі приміщення з підвищеним рівнем вібрації, шуму, залізнична колія, високі дерева чи будівлі, які б закривали небосхил, зменшуючи природну освітленість).

3. Охарактеризувати виробниче приміщення відділу (організацію робочого місця студента-практиканта): загальна площа, об’єм, кількість працюючих; відповідність площі робочих місць санітарним нормам; розміщення меблів відповідно до їх функціонального призначення; відповідність обладнання робочого місця кількості та номенклатурі знарядь праці, змісту і особливостям виконуваної роботи; кількість та розміщення ПК та іншої офісної техніки; система опалення, вентиляції (природна чи штучна), освітлення (природне та штучне), а також наводиться план приміщення з відображенням розміщення робочих місць та основного обладнання.

4. Дослідити норми роботи, режим праці та відпочинку при роботі з офісною технікою за такими напрямами:

• відповідність площі та обсягу, що зайняті робочим місцем, діючим нормам;

• відповідність обладнання вимогам нормативно-технічної документації, а також характеру та обсягу виконуваних робіт;

• Технологічна оснащеність робочого місця (засоби захисту приладів і їх технічний стан);

• Відповідність технологічного процесу, устаткування, інструментів, засобів контролю вимогам стандартів безпеки і нормам охорони праці;

Нормативно-правові акти, що регулюють питання охорони праці під час користування офісною технікою наведено в Додатку Г.

Зверніть увагу на те, чи обладнані приміщення для роботи з ПЕОМ системами опалення, кондиціонування повітря чи витяжною вентиляцією.

Сам аналіз роботи на офісній техніці слід здійснювати з погляду існування ризиків завдання шкоди здоров’ю користувачів, наприклад, низькочастотного електромагнітного поля та іонізуючого (рентгенівського) випромінювання моніторів на електронно-променевих трубках, неіонізуючого електромагнітного випромінювання (Додаток Ґ).

Якщо заходи безпеки під час роботи на ПЕОМ регламентуються нормативними документами, то стосовно решти офісного обладнання належної уваги немає, зокрема:

- лазерний принтер дуже впливає на якість повітря в приміщенні;

- матричний пирнтер є фактором підвищеного рівня шуму;

- копіювально-розмножувальні апарати допускається встановлювати у приміщеннях з пристроями місцевої витяжної вентиляції;

- користування телефонними і факсимільними апаратами потребує уваги через високу напругу, яка в телефонній лінії при вхідному дзвінку досягає 120 В змінного струму;

- використання мобільних телефонів є небезпечним через те, що вони є джерелом високочастотного електромагнітного випромінювання.

Наприклад, принтер є джерелом пожежо– та електробезпеки, а при роботі з ним існує загроза термоопіків, оскільки під час роботи окремі елементи можуть нагріватися до високої температури. Тонер лазерних принтерів містить канцерогенні речовини, вдихання яких може призвести до нещасних випадків або спричинити захворювання, а застосовуваний у них лазерний промінь, попадаючи на сітківку ока, може завдати непоправної шкоди зору. Працюючі, вони підвищують вміст озону, оксидів азоту і вуглецю в повітрі приміщення, а також можуть виділяти такі шкідливі речовини, як трихлоретан, ізооктан, толуол, бензол, ксилол, газоподібні з’єднання кадмію та селену.

Шкідливим фактором матричного принтера є шум, рівень якого можна порівняти з максимально допустимим на робочих місцях, обладнаних ПЕОМ.

Апарати копіювально-розмножувальної техніки, в яких застосовується високовольтне коронорування, виділяють підвищену концентрація озону та оксиду азоту в повітря.

Отже, вивчаючи заходи безпеки під час роботи на ПЕОМ, слід звернути увагу на правила безпеки, оснащеність пристроями місцевої витяжної вентиляції, регулярність провітрювання та вологого прибирання приміщення.

Далі слід звернути увагу на наявність у підрозділах графіка технологічних перерв для тих, хто працює на ПЕОМ (розробників программ, операторів, операторів комп’ютерного набору), а також на те, чи надається щорічна додаткова (до чотирьох календарних днів) відпустка за особливий характер праці офісним працівникам – користувачам ПЕОМ. Для характеристики зашумованості та вібрації на виробництві, необхідно виявити джерела шуму і вібрації, виписати характеристику їх параметрів, яку можна отримати у відділах охорони праці підприємства (в організації, установі). Одержані значення шуму необхідно порівняти із санітарними нормами згідно ДСН 3.3.6.037–99 (Додаток Д). При аналізі шуму та вібрації необхідно визначити їх допустимі значення (Додатки Д та Е).

Однією з причин швидкої зорової втомлюваності є низький рівень освітлювання робочого місця. Тому наступним кроком дослідження має бути розрахунок загального освітлення приміщення, оскільки його недостатність приводить до зорового напруження та втоми очей.

Методика розрахунку загального освітлення приміщення деється в Додатку Ж.

5. Оцінити ергономічні параметри робочих місць, зокрема, спеціальних меблів для користувачів ПК. Для дослідження цього питання слід звернути особливу увагу, по-перше, на вимоги до організації та конструкції робочих місць (має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг – на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальній площині; передпліччя – вертикально; лікті - під кутом 70 – 90 град. до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град. відносно горизонтальної площини; нахил голови – 15-20 град. відносно вертикальної площини), по-друге, – як розміщені на основному робочому столі ПК і його перефирійні пристрої (принтер, сканер тощо), по-третє, на висоту робочої поверхні столу для ПК та можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля, по-четверте, на робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача ПК, по-п’яте, на оптимальніcть розташовуватися монітору та клавіатури від очей користувача.

6. Необхідно проаналізувати стан виробничого травматизму та професійних захворювань (причин нещасних випадків та захворювань). Для цього необхідно ознайомитися зі змістом актів про нещасний випадок ф. Н-1, професійних захворювань на виробництві (звітності підприємства за ф. 7-Т) та лікарняних листів за останні 3 роки. Дані аналізу доцільно наводити в табличній формі (Додаток З).

Для оцінки рівня травматизму розраховують показники його частоти й тяжкості:

де – показник частоти травматизму;

–кількість випадків травматизму за звітний період;

– середньоспискова чисельність працівників;

– показник тяжкості травматизму;

– кількість днів непрацездатності.

Показник непрацездатності – це число людино-днів непрацездатності, що припадає на 1000 працівників:

Показники інтенсивності випадків захворювань ( ), непрацездатності ( ), які припадають на 100 працюючих і тривалості захворювання ( ) розраховують за формулами:

де – загальна кількість працюючих;

– кількість днів непрацездатності через захворюваність;

– кількість випадків захворювань.

Підсумовуючи дослідження з аналізу санітарно-гігієнічного забезпечення умов праці на виробництві рекомендується зробити висновок щодо відповідності умов праці існуючим санітарно-гігієнічним нормам і розробити або рекомендувати методи та засоби усунення таких невідповідностей.