- •55 Стаття 6. Поняття податку та збору
- •6.1. Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
- •1. Податок - це вид платежу, закріплений актом органу державної влади
- •5. Податок - це платіж, що надходить до бюджету відповідного рівня чи цільового фонду
- •7. Безповоротний характер податку.
- •56 Стаття 7. Загальні засади встановлення податків і зборів
- •57 Стаття 8. Види податків та зборів
- •3. За платниками:
- •4. За формою оподаткування:
- •5. За способом справляння:
- •6. За характером використання:
- •7. За періодичністю справляння:
- •58. Податки з юридичних осіб
- •59. Податок з фізичних осіб
58. Податки з юридичних осіб
Розділ 3 ПК ст. 133 – Податок на прибуток підприємств
Стаття 134. Об'єкт оподаткування
134.1. У цьому розділі об'єктом оподаткування є:
134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;
134.1.2. дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Стаття 151. Ставки податку
151.1. Основна ставка податку становить 16 відсотків. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням
пункту 10 розділу ХХ "Перехідні положення" цього Кодексу.
151.2. За ставкою 0 відсотків прибутку від страхової діяльності юридичних осіб у випадках, встановлених пунктом 156.2 статті 156 цього Кодексу.
151.3. За ставками 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених статтею 160 цього Кодексу.
151. Відповідно до пп. 7.1.4 п. 7.1 статті 7 ПКУ податкова ставка визначається основним елементом будь-якого податку. У свою чергу, стаття 25 ПКУ дає узагальнене розуміння сутності ставки податку. Відповідно до статті 28 ПКУ для податку на прибуток встановлюється відносна (адвалорна) ставка податку (розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування).
Залежно від складності визначення об'єкта оподаткування (враховуючи специфіку діяльності окремих платників податку на прибуток) законодавець розмежовує три групи ставок податку на прибуток, а саме: 1) основну ставку (п. 151.1 статті 151 ПКУ); 2) ставку податку для страхової діяльності (п. 151.2 статті 151 ПКУ); ставку податку для оподаткування нерезидентів (п. 151.3 статті 151 ПКУ).
151.1. Основна ставка податку на прибуток становить 16 % від об'єкта оподаткування, визначеного статтею 134 ПКУ, але п. 10 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ регламентується поетапне зниження ставки податку на прибуток з 25 % у 2010 році до 16 % з 01.01.2014 р. по 2 % щороку та 3 % в останньому році (див. табл. 3.21). Така поетапність зниження ставки податку пояснюється тим, що податок на прибуток є основним бюджетоутворюючим податком і одноразове зменшення ставки податку з 25 до 16 % негативно позначиться на збалансованості дохідної і видаткової частини бюджету країни та стабільності всієї системи державних фінансів України.
151.2. Окремою нульовою ставкою законодавець передбачив оподаткування прибутку (див. табл. 3.21), який отримують страхові компанії від страхової діяльності з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, що є загальноприйнятою нормою в практиці прибуткового оподаткування юридичних осіб (детальніше див. коментар до п. 156.2 статті 156 ПКУ).
151.3. Найбільший перелік додаткових ставок податку на прибуток передбачено для оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України (див. табл. 3.21). Це зумовлено складністю в оподаткуванні доходів нерезидентів. Виходячи з цього, законодавець виокремив в окремий пункт розмір таких ставок (детальніше див. коментар до статті 160 ПКУ).
