Сегментна організація памяті

Формування адреси здійснюється в залежності від того який режим використовується. В користувацькому – вміст сегментних регістрів зсувається на 4 розр. вліво, а в захищеному – вся пам'ять розбивається на глобально адресуємі сегменти інф. про які зберігається в таблиці дескрипторів. Розмір сегментів на які розбивається пам'ять вираховується за формулою: БА(GDT)+індекс. Якщо індекс дескриптора 0, то такий дескриптор не використовується, а всі інші використовуються.

Кожна задача має потребу в 5 сигментах:

1. СП – супервізорний програмний сегмент

2. СД – супервізорний сегмент даних

3. ПП – користувацький програмний клієнт

4. ПД – користувацький сегмент даних

5. TSS – сегмент стану задачі для зберігання інф. про її виконання та особливості і мінімальне число сегментів визначається: СП+СД+IDT+GDT+N*(TSS+ПП+ПР). Особливості сегментної організації памяті полягає в тому, що вони можуть створювати сегменти лише для обмежених операцій. Границі сегментів можуть перетинатися, що може призводити до конфліктів і таким чином ця сегментна операція використовується в захищеному режимі і для роботи з реальною пам’яттю.

Переривання та виключення

Переривання та виключення – це типи подій,які переривають виконання роботи поточної програми і керування передається супервізорній програмі обробки переривань. Джерелами переривань є зовнішні по відношенню до ЦП події, а виключення виникаюит при виникненні помилок при виконанні програми. Під перериванням розуміють апаратні переривання, які генеруються зовн. периф. пристроями. Ці переривання можуть бути спровоковані програмістом, або виникнути самі по собі в результаті неправильної роботи програми.

Алгоритм реакції ЦП на переривання або викл. ситуації:

1. ЦП намагається зберегти стан системи, який був до виключення або переривання.

2. Визначається джерело переривання.

3. Керування передається спеціальній програмі для обробки переривання. Якщо його неможливо опрацювати, то йде примусове завершення роботи і перезавантаження системи.

Є такі виключення:

1. Помилка – знаходится до того як виникла сама помилка.

2. Пастка – виникає після того як помилкова програма виконується. Можна повернутися до норм. роботи.

3. Ававрія – визначити джерело не завжди вдається, повернення до норм. роботи неможливо.

Віртуальний режим роботи

Поділяється на 2 види:V86 i EV86.

Віртуальний режим – механізм що дозволяє супервізорним прогамам в захищеному режимі на привілейованому рівні виконувати диспетчеризацію програм користувача. В цьому режимі будь – який ЦП I86 перетвориться в І8086, і призначення цього режиму – формування віртуальної машини що емалює роботу ЦП І8086. Цей режим вперше зявився в І386 і призначався для розподілу сегментної памяті між супервізорськими і користувацькими програмами. В старих ЦП режим V86 був замінений на EV86, але призначення таке саме.

Організація мультизадач

В захищеному режимі ЦП може реалізувати мультизадачну організацію роботи. Це полягає в можливості переходу від 1 задачі до іншої з наступним поверненням до попередньої задачі. Переходи між задачами здійснюються переходами команд керування за допомогою переривання та таблиць дескрипторів. Особливість цього режиму полягає в відсутності стеку для обміну даними між задачами і відсутності передачі параметрів.