
- •З виробничої практики
- •Загальна характеристика господарства
- •Геологічна будова та грунтоутворюючі породи
- •Ґрунтовий покрив
- •Рослинність
- •Екологічна характеристика господарства
- •Технологія вирощування перцю
- •Екологічна паспортизація підземних вод на прикладі ндг «великоснітинське» фастівського району, київської області Загальна характеристика вод України
- •Загальні відомості та місце знаходження господарства
- •Характеристика показників якості води, що досліджувалися
- •Порядок відбору проб
- •Висновок
- •Список літератури
Загальні відомості та місце знаходження господарства
Село Велика Снітинка розташоване в Київській області Фастівського району. Земельні угіддя господарства розташовані в трьох населених пунктах: с. В. Снітинка, с. Гвардійське. с. Мотовилівська Слобідка.
Загальна земельна площа становить 3698 га, в тому числі орендована площа 306 га. Відстань до районного центру м.Фастів - 10 км, відстань до обласного центру м. Київ - 70 км.
Організаційно-правова форма - державне с/г підприємство, створене в 1972 році на базі радгоспу «Великоснітинський», як навчально-дослідне господарство Національного Аграрного Університету.
Напрямок спеціалізації НДГ “Великоснітинське” НАУ - скотарсько–буряківницько–зерновий. Тваринництво представляє молочнотоварна ферма.
В розпорядженні НДГ "Великоснітинське" - 3147 га посівної площі, з яких 42,9% займають зернові культури, 7,5% технічні культури, 48,8% кормові культури, що є передумовою розвитку тваринництва. Крім того, господарство орендує 306 га ріллі колишнього КСП "Світанок".
До загальної земельної площі відноситься вся територія, закріплена за господарством; до сільськогосподарських угідь – земля, придатна для сільськогосподарських цілей; пасовища, сади, виноградники, сінокоси і рілля. Відношення окремих видів земельних угідь до загальної земельної площі називається структурою загальної земельної площі.
Господарство має достатньо землі для того, щоб ефективно вести сільськогосподарську діяльність, запроваджувати досягнення науки та техніки, нарощувати обсяги виробництва та забезпечити собі прибуткову фінансово-господарську діяльність.
Землі господарства рівнинні, відносяться до перехідної зони Лісостепу і Полісся.
Ґрунти господарства характеризуються слабкоструктурністю і після великих дощів сильно запливають, погано пропускають вологу. Вологість ґрунтів досить висока.
Основними ґрунтами господарства є: чорноземи глибокі, чорноземи лугові, чорноземи опідзолені малогумусні слабоструктуровані.
Чорноземи типові мають глибокий гумусовий профіль (90-120 і більше) і містять карбонати в гумусову горизонті у вигляді міцелію. Чорноземи характеризуються високою ємкістю поглинання, близькою до нейтральної реакції верхніх горизонтів і високою буферністю. Що стосується фізичних і водно-фізичних властивостей, то вони характеризуються високою вологоємкістю і доброю водопроникністю.
Ґрунти збагачують воду іонами, газами, органічною речовиною. Вплив ґрунтового покриву на формування вод різний: з одного боку, ґрунти можуть збільшувати мінералізацію атмосферних опадів, що крізь них фільтруються, а з іншого - змінювати хімічний склад ґрунтових вод, що взаємодіють з ґрунтами. Найбільше солей віддають у воду чорноземні та каштанові ґрунти. Чорноземи мають у складі ґрунтово-вбирного комплексу кальцій та магній. В меншій кількості присутні інші катіони. Бідні дерново-підзолисті ґрунти лісових насаджень можуть збагачувати поверхневі та ґрунтові води низькомолекулярними органічними кислотами та фульвокислотами, підкислюючи при цьому воду і пригнічуючи в певній мірі мікрофлору.
Такі природні умови, що склалися на території господарства є сприятливими для вирощування високих врожаїв районованих с/г культур, зокрема зернових, цукрових буряків, овочів і.т.д.
Глибина залягання ґрунтових вод на території становить більше 6 метрів. [7]