- •1.Предмет науки криміналістики.
- •2. Криміналістика у системі юридичних наук її зв'язок з іншими галузями знань.
- •3. Методи криміналістики.
- •4. Виникнення, розвиток та сучасний стан криміналістики в Україні.
- •5. Поняття, значення і види криміналістичної ідентифікації.
- •7. Поняття ідентифікаційних ознак та властивостей
- •8. Встановлення групової належності, її значення у слідчій практиці.
- •9. Предмет, система та завдання криміналістичної техніки.
- •10. Техніко-Криміналістична оснащеність органів досудового слідства.
- •11. Методи судово – оперативної фотографії та приватні прийоми фотографування.
- •12. Види фотозйомки та особливості фотографування при провадженні окремих дій
- •13.Процесуальне оформлення застосування криміналістичної фотографії та відеозапису.
- •14. Поняття слідів, механізм їх утворення, класифікація слідів.
- •15. Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів рук. Сутність дактилоскопічної експертизи.
- •16. Сліди ніг та взуття людини. «Доріжка слідів» ніг та її значення.
- •17. Поняття вогнепальної зброї, її класифікація, види боєприпасів.
- •18. Сліди дії вогнепальної зброї і механізм їх утворення.
- •19. Судово – балістична експертиза. Питання, які вирішуються експертом.
- •20. Поняття техніко – криміналістичного дослідження документів, його види і завдання.
- •21. Класифікація документів, слідчий огляд та попередне дослідження документів.
- •22. Ознаки зміни тексту документа. Способи виявлення змін тексту документа.
- •30.Види криміналістичних обліків. Дактилоскопічний облік
- •13. Класифікація слідчих ситуацій
- •Тактичні прийоми огляду місця події. Методи дослідження обстановки місця події.
- •Негативні обставини і їх значення. Розпізнавання інсценування.
- •Огляд трупу. Особливості огляду трупа в залежності від характеру тілесних ушкоджень.
- •Способи фіксації ходу і результатів огляду місця події.
- •Поняття та види допиту. Підготовка до допиту.
- •Зміст тактики допиту.
- •Актуалізація забутого в пам'яті допитуваного. Викриття неправди в показаннях.
- •Особливості допиту неповнолітніх.
- •Особливості допиту в залежності від статусу учасника процессу (свідок, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений).
- •Тактичні прийоми проведення обшуку.
- •Тактичні прийоми проведення виїмки.
- •59. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події.
- •60 Тактика пред'явлення для впізнання.
- •61. Загальні положення методики розслідування злочинів.
- •62. Поняття криміналістичної характеристики злочинів, її співвідношення з кримінально-правовою й іншими видами характеристик злочину.
- •Структурні елементи криміналістичної характеристики злочинів.
- •Криміналістичне вчення про розкриття злочинів.
- •Криміналістична характеристика вбивств.
- •Типові слідчі ситуації та версії при розслідуванні вбивств.
- •Особливості розслідування вбивств в залежності від типових слідчих ситуацій.
- •Судові експертизи, що призначаються при розслідуванні вбивств.
9. Предмет, система та завдання криміналістичної техніки.
Криміналістична техніка — це система наукових положень і розроблюваних на їх основі технічних засобів, прийомів і методів, призначених для збирання, дослідження і використання доказів. Термін "криміналістична техніка" має два основних значення. У широкому розумінні криміналістична техніка є розділом науки криміналістики, у вузькому — це сукупність, система науково-технічних засобів, прийомів і методів, які використовуються під час розслідування і попередження злочинів.
Предмет науки "криміналістична техніка", на думку багатьох вчених, — це система наукових положень і розроблені на їх підставі технічні засоби, прийоми та методи, призначені для збирання, дослідження та використання доказів (за Р.С. Бг-лкіним).
В.Я. Коддін та М.П. Яблоков, визначаючи предмет криміналістики, роблять акцент на інформаційному підході та вважають, що це не тільки збирання доказів, а й накопичення та переробка інформації про подію, що розслідується, технічні засоби та способи попередження злочинів.
Криміналістична техніка як розділ криміналістики має тісно взаємопов'язані складові галузі:
1) загальні положення криміналістичної техніки;
2) криміналістична фотографія, звуко-, відеозапис (криміналістичне вчення про фіксацію доказової інформації;
3) трасологія (криміналістичне вчення про сліди);
4) криміналістичне дослідження зброї та слідів її використання (криміналістичне зброєзнавство);
5) криміналістичне документознавство (судове почеркознавство, техніко-криміналістичне дослідження документів);
6) ідентифікація особи за ознаками зовнішності (криміналістична габітоскопія);
7) криміналістична реєстрація;
8) криміналістична одорологія;
9) криміналістична фоноскопія.
Перелічені компоненти криміналістичної техніки як розділу криміналістики в сукупності мають системно-предметний характер. Тобто кожний компонент криміналістичної техніки є її галуззю, а його наукову основу становлять конкретні матеріальні явища, які безпосередньо сприймаються і не сприймаються органами чуття людини.
Завдання криміналістичної техніки в широкому загальнотеоретичному значенні необхідно розглядати комплексно, через систему трьох основних складових відповідної діяльності, визначених процесуальною формою:
1. проведення слідчих дій;
2. судова експертиза;
3. проведення оперативно-розшукових заходів.
Конкретизовані, спеціалізовані завдання криміналістичної техніки полягають у:
розробці технічних засобів та методів, що забезпечують введення у процес доведення нових джерел криміналістичної інформації;
виявленні, фіксації, вилученні слідів злочину, накопиченні і переробленні відповідної інформації;
установленні природи утворення слідів та причин, механізму їх взаємодії;
установленні тотожності об'єктів джерел інформації, а також станів і властивостей групової належності;
опрацюванні криміналістичної інформації та використанні висновків для швидкого і повного розкриття, розслідування злочинів та їх попередження;
застосуванні науково обґрунтованих та апробованих прийомів, технічних засобів криміналістичної техніки.