66. Типові слідчі ситуації та версії при розслідуванні вбивств.

Відповідно до карно-процесуального закону слідчий ухвалює рішення щодо початку наслідку й про виробництво слідчих дій. У моменти прийняття такого рішення слідчий оцінює слідчу ситуацію, що створилася, з урахуванням існуючої обстановки розслідування. Типові ситуації розслідування – найбільше що часто зустрічаються на практиці слідчі обстановки, що визначають особливості методики розслідування (типові слідчі версії, типові завдання, а також методи й засоби їхнього рішення).

Розглядаючи конкретну ситуацію, слідчий використовує знання про способи рішення типових завдань, модернізуючи їх з урахуванням реальності. Момент оцінки слідчої ситуації виникає у двох передбачених законом випадках – при підготовці ухвалення рішення про напрямок розслідування й про проведення слідчих дій. Індивідуальна слідча ситуація як стан розслідування визначається співвідношенням наявної й відсутньої інформації, що існують доказів і допоміжної інформації про вбивство, даних про сили, засоби й можливості самого слідчого, про умови навколишнього середовища й т.д.

Ситуація 1 – убивство очевидне (відкрите), убивця затриманий і особистість його відома. Іноді в спочатку розслідування бувають неясними справжні мета й мотив, а іноді й форма провини. Можуть бути не встановленими й співучасники. Буває, що неясно спочатку, чи є дії, що заподіяли смерть, протиправними (наприклад, при необхідній обороні).

Ситуація 2 – зроблене таємне вбивство, без приховання трупа, без інсценівки, виявлене відразу або незабаром після вбивства. Сприятливі можливості для пошуку й вилучення слідів, фіксації показань свідків, тобто все необхідне для успішного розслідування. Убивця невідомий. Є можливості для організації пошукових дій по переслідуванню й затримці вбивці. Тому типові версії в подібній ситуації – це версії про особистість убивці (або про коло підозрюваних), версії про можливі мотиви й пошукові версії про місцезнаходження злочинця, що ховається

Для висування версій можуть бути використані результати аналізу кримінальних справ, які показують, що: навмисні вбивства чоловіків у віці до 21 року поза житлом зроблені їхніми нетверезими знайомими під час відомості особистих рахунків, сварок або бійок; навмисні вбивства хлопчиків у віці від 5 до 16 років у житлових приміщеннях і біля них зроблені їхніми батьками, вітчимами або співмешканцями їхніх матерів; 75% убивств осіб чоловічої статі у віці від 23 у місцях масового відпочинку зроблені чоловіками у віці від 17 до 22 років (найчастіше знайомими потерпілих), що проживають до 1,5 км від місця події; більше 50% убивств жінок у віці від 28 до 57 років поза житлами зроблено п’яними чоловіками або коханцями за мотивами, пов’язаним з інтимним життям

Ситуація 3 – убивство таємне. Недавнє, але неясний його механізм. Труп, виявлений, особистість жертви встановлена. Є дані, що вказують на самогубство (або нещасний випадок, або смерть від природних причин), але є підозри про можливу інсценівку для приховання вбивства. Дана ситуація в наявності й тоді, коли передбачувана інсценівка почата не для приховання вбивства, а для приховання його справжнього мотиву й, отже, справжнього вбивці. У подібній ситуації будуються версії про механізм розслідуваної події. Після підтвердження версії вбивства висуваються версії про мотив і особистість убивці

Ситуація 4 – таємне вбивство, у результаті якого справа порушена по факті виявлення невпізнаного трупа. Ушкодження на трупі вказують на вбивство, але спотворений настільки, що впізнання його за ознаками зовнішності важко. У подібних ситуаціях, насамперед, будуються й перевіряються версії про особистість жертви

Ситуація 5 – убивство таємні й давнє, але можливе, тому що виявлені останки – череп і кістки із залишками одягу, причина смерті невідома (на початку розслідування), і можна припускати як убивство, так і інші причини смерті. Особистість жертви також частіше не відома, і тому на початку розслідування будуються й перевіряються версії про особистість потерпілого й про сутність події

Ситуація 6 – таємне вбивство, що супроводжувалося розчленовуванням трупа на частині й прихованням цих частин. Із всіх елементів злочину відомий лише спосіб приховання вбивства й місце виявлення частин трупа. Насамперед конструюються й перевіряються версії про “механізм” убивства й про особистість жертви. При встановленні особистості жертви вивчаються й версії про особи, яким було необхідно не тільки зробити вбивство, але й сховати його, побоюючись неминучого викриття

Ситуація 7 – зникнення людини. Убивство таємне, давнє, але лише передбачуване, тому що труп не виявлений. Особистість передбачуваної жертви відома, але все інше невідомо. Типові первісні версії про причини зникнення: убитий, покінчив із собою, зник від родичів, вчинив злочин і зник від правосуддя, умер або лежить у лікарні під чужим ім’ям, і т.д. коли версія вбивства знаходить підтвердження, а інші обґрунтовано відпадають, вивчення особистості, способу життя, характеру взаємин зниклого з іншими людьми дозволяє будувати версії про мету й мотив, про час і місце вбивства й, нарешті, про особистість убивці

Ситуація 8 – виявлення трупа немовляти. Убивство може бути зроблене як матір’ю дитини, так і іншими близькими їй особами. Перше завдання – визначити механізм настання смерті, тобто чи народилася дитина живим і яка причиною смерті. Надалі необхідно організувати пошук матері дитини. Вона – ключова фігура в розслідуванні справ подібного роду