- •1.Предмет науки криміналістики.
- •2. Криміналістика у системі юридичних наук її зв'язок з іншими галузями знань.
- •3. Методи криміналістики.
- •4. Виникнення, розвиток та сучасний стан криміналістики в Україні.
- •5. Поняття, значення і види криміналістичної ідентифікації.
- •7. Поняття ідентифікаційних ознак та властивостей
- •8. Встановлення групової належності, її значення у слідчій практиці.
- •9. Предмет, система та завдання криміналістичної техніки.
- •10. Техніко-Криміналістична оснащеність органів досудового слідства.
- •11. Методи судово – оперативної фотографії та приватні прийоми фотографування.
- •12. Види фотозйомки та особливості фотографування при провадженні окремих дій
- •13.Процесуальне оформлення застосування криміналістичної фотографії та відеозапису.
- •14. Поняття слідів, механізм їх утворення, класифікація слідів.
- •15. Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів рук. Сутність дактилоскопічної експертизи.
- •16. Сліди ніг та взуття людини. «Доріжка слідів» ніг та її значення.
- •17. Поняття вогнепальної зброї, її класифікація, види боєприпасів.
- •18. Сліди дії вогнепальної зброї і механізм їх утворення.
- •19. Судово – балістична експертиза. Питання, які вирішуються експертом.
- •20. Поняття техніко – криміналістичного дослідження документів, його види і завдання.
- •21. Класифікація документів, слідчий огляд та попередне дослідження документів.
- •22. Ознаки зміни тексту документа. Способи виявлення змін тексту документа.
- •30.Види криміналістичних обліків. Дактилоскопічний облік
- •13. Класифікація слідчих ситуацій
- •Тактичні прийоми огляду місця події. Методи дослідження обстановки місця події.
- •Негативні обставини і їх значення. Розпізнавання інсценування.
- •Огляд трупу. Особливості огляду трупа в залежності від характеру тілесних ушкоджень.
- •Способи фіксації ходу і результатів огляду місця події.
- •Поняття та види допиту. Підготовка до допиту.
- •Зміст тактики допиту.
- •Актуалізація забутого в пам'яті допитуваного. Викриття неправди в показаннях.
- •Особливості допиту неповнолітніх.
- •Особливості допиту в залежності від статусу учасника процессу (свідок, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений).
- •Тактичні прийоми проведення обшуку.
- •Тактичні прийоми проведення виїмки.
- •59. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події.
- •60 Тактика пред'явлення для впізнання.
- •61. Загальні положення методики розслідування злочинів.
- •62. Поняття криміналістичної характеристики злочинів, її співвідношення з кримінально-правовою й іншими видами характеристик злочину.
- •Структурні елементи криміналістичної характеристики злочинів.
- •Криміналістичне вчення про розкриття злочинів.
- •Криміналістична характеристика вбивств.
- •Типові слідчі ситуації та версії при розслідуванні вбивств.
- •Особливості розслідування вбивств в залежності від типових слідчих ситуацій.
- •Судові експертизи, що призначаються при розслідуванні вбивств.
Структурні елементи криміналістичної характеристики злочинів.
Немає єдиного погляду на елементи криміналістичної характеристики і в останніх роботах учених-криміналістів.
Так, А. Ф. Лубін структурними елементами криміналістичної характеристики вважає: а) суб'єкти (суб'єктивні чинники); б) ситуацію (об'єктивні чинники); в) способи виконання злочинних дій; г) сліди злочину (джерела інформації).
М. П. Яблоков виділяє такі елементи криміналістичної характеристики: а) дані про спосіб вчинення злочину; б) дані про механізм вчинення злочину; в) обстановку вчинення злочину; г) дані про властивості особи як суб'єкта; д) дані про особу потерпілих.
В. Г. Танасевич і В. О. Образцов виділили і такі елементи криміналістичної характеристики: а) спосіб вчинення злочину; б) обстановку вчинення злочину; в) умови охорони об'єкта від замаху (включаючи характеристику осіб, пов'язаних із забезпеченням недоторканності благ, на які вчинено замах); г) маскування, направлене на приховання слідів злочину і осіб, що його вчинили; д) особу злочинця і спосіб його поведінки до і після вчинення злочину.
Своє бачення змісту криміналістичної характеристики запропонував В. К. Гав-ло, який виділив такі елементи; а) ситуація, що виникла перед вчиненням злочину; б) спосіб злочину (підготовка, вчинення, приховання); в) слідча реальна ситуація, що склалася на момент порушення кримінальної справи; г) ситуація розслідування на початковому етапі, на момент пред'явлення обвинувачення і після нього.
До елементів криміналістичної характеристики С. І. Винокуров відніс типові ситуації вчинення злочину, спосіб вчинення злочину; слідчі (типові) ситуації; коло обставин, що підлягають встановленню на першочерговому етапі розслідування.
О. Г. Філіппов до переліку основних елементів криміналістичної характеристики включив: а) безпосередній предмет злочинного замаху; б) спосіб вчинення і приховання злочину; в) обставини, при яких готувався і був вчинений злочин (час, місце, умови охорони об'єкта і т. п.); особливості слідів, що залишаються злочинцем (механізм слідоутворення в широкому розумінні); особа злочинця і потерпілого (включаючи і мотиви злочину).
А. І. Баянов виділив п'ять елементів криміналістичної характеристики, зокрема,- спосіб підготовки, вчинення і приховання злочину, предмет і наслідки злочинного замаху, особа потерпілого, особа злочинця, мотив і мета вчинення злочину.
На думку Р. С. Белкіна, до криміналістичної характеристики повинні входити: характеристика вихідної інформації, система даних про спосіб вчинення, приховання злочину та типових наслідків його застосування; особу ймовірного злочинця та ймовірні мотиви і мета злочину; деякі обставини вчинення злочину (місце, час, обстановка).
Ще більше коло елементів криміналістичної характеристики виділив І. П. Луз-гін: а) типові способи вчинення і приховання злочинів, знаряддя злочину, що використовуються, послідовність дій; б) типові умови кримінальної ситуації (місце, час, погодні та інші умови); в) тилові чинники, що детермінують вибір способів і умов підготовки, вчинення і приховання злочинів, мотив і мета діяння; г) стійкі особливості об'єкта (предмета) замаху, що впливають на підготовку, вчинення та приховання злочину; д) типові сліди та документи як матеріальні джерела інформації, особливості їх утворення, знищення, приховання, взаємні зв'язки слідів; е) найбільш ймовірні свідки; є) особливості особи злочинця, потерпілого, свідка, чинники, що впливають на формування їх показань і поведінки під час слідства; ж) характер і розмір збитків.
О. Н. Колесніченко основними елементами криміналістичної характеристики виділив сукупність ознак, що визначають: а) спосіб підготовки, вчинення і приховання злочинів; б) місце, час, обстановку, знаряддя і засоби вчинення злочину; в) предмет замаху; г) особу злочинця; д) особу потерпілого; е) сліди злочину (в широкому розумінні)
