- •1.Предмет науки криміналістики.
- •2. Криміналістика у системі юридичних наук її зв'язок з іншими галузями знань.
- •3. Методи криміналістики.
- •4. Виникнення, розвиток та сучасний стан криміналістики в Україні.
- •5. Поняття, значення і види криміналістичної ідентифікації.
- •7. Поняття ідентифікаційних ознак та властивостей
- •8. Встановлення групової належності, її значення у слідчій практиці.
- •9. Предмет, система та завдання криміналістичної техніки.
- •10. Техніко-Криміналістична оснащеність органів досудового слідства.
- •11. Методи судово – оперативної фотографії та приватні прийоми фотографування.
- •12. Види фотозйомки та особливості фотографування при провадженні окремих дій
- •13.Процесуальне оформлення застосування криміналістичної фотографії та відеозапису.
- •14. Поняття слідів, механізм їх утворення, класифікація слідів.
- •15. Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів рук. Сутність дактилоскопічної експертизи.
- •16. Сліди ніг та взуття людини. «Доріжка слідів» ніг та її значення.
- •17. Поняття вогнепальної зброї, її класифікація, види боєприпасів.
- •18. Сліди дії вогнепальної зброї і механізм їх утворення.
- •19. Судово – балістична експертиза. Питання, які вирішуються експертом.
- •20. Поняття техніко – криміналістичного дослідження документів, його види і завдання.
- •21. Класифікація документів, слідчий огляд та попередне дослідження документів.
- •22. Ознаки зміни тексту документа. Способи виявлення змін тексту документа.
- •30.Види криміналістичних обліків. Дактилоскопічний облік
- •13. Класифікація слідчих ситуацій
- •Тактичні прийоми огляду місця події. Методи дослідження обстановки місця події.
- •Негативні обставини і їх значення. Розпізнавання інсценування.
- •Огляд трупу. Особливості огляду трупа в залежності від характеру тілесних ушкоджень.
- •Способи фіксації ходу і результатів огляду місця події.
- •Поняття та види допиту. Підготовка до допиту.
- •Зміст тактики допиту.
- •Актуалізація забутого в пам'яті допитуваного. Викриття неправди в показаннях.
- •Особливості допиту неповнолітніх.
- •Особливості допиту в залежності від статусу учасника процессу (свідок, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений).
- •Тактичні прийоми проведення обшуку.
- •Тактичні прийоми проведення виїмки.
- •59. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події.
- •60 Тактика пред'явлення для впізнання.
- •61. Загальні положення методики розслідування злочинів.
- •62. Поняття криміналістичної характеристики злочинів, її співвідношення з кримінально-правовою й іншими видами характеристик злочину.
- •Структурні елементи криміналістичної характеристики злочинів.
- •Криміналістичне вчення про розкриття злочинів.
- •Криміналістична характеристика вбивств.
- •Типові слідчі ситуації та версії при розслідуванні вбивств.
- •Особливості розслідування вбивств в залежності від типових слідчих ситуацій.
- •Судові експертизи, що призначаються при розслідуванні вбивств.
61. Загальні положення методики розслідування злочинів.
Методика розслідування злочинів може розглядатися у двох аспектах. По-перше, це сам процес розслідування злочинів як специфічна діяльність уповноважених законом органів та осіб, що здійснюється на підставі застосування засобів криміналістичної техніки, прийомів слідчої тактики, методів розслідування певних видів злочинів. По-друге, це розділ науки криміналістики, який містить систему комплексних криміналістичних рекомендацій щодо виявлення, розслідування та профілактики окремих видів злочинів. Саме у взаємозв’язку цих двох напрямів — практичного і теоретичного — методика розслідування злочинів виявляє своє призначення, сприяючи розробці наукових рекомендацій і запровадженню їх у практику розслідування злочинів.
Методика розслідування злочинів, як структурна частина науки криміналістики, органічно пов’язана з іншими її розділами — загальною теорією криміналістики, криміналістичною технікою і криміналістичною тактикою. У цілісній науковій системі криміналістики, безпосередньо спрямованій на повне відображення досягнутих знань, властивостей і закономірностей об’єкта пізнання, методика розслідування є, як зазначалося, заключним розділом, синтезуючим наукові положення криміналістичної техніки й тактики щодо завдань і програм виявлення і розкриття окремих видів злочинів. У цьому розумінні методика розслідування злочинів може розглядатися як особлива частина криміналістики.
Порівняння системи криміналістики з системами наук кримінального права і кримінального процесу показує, що розділи цих галузей знань, які розробляють власні положення загальної частини, різняться структурою. У той же час система заключного розділу криміналістики — методики розслідування злочинів — відповідає побудові особливих частин наук кримінального права та кримінального процесу. Така однотипність систем визначається спільністю об’єктів, що вивчаються ними, єдністю завдань кримінально-правової боротьби зі злочинністю та впливом міжнаукових зв’язків. Очевидно, що система окремих методик розслідування в основному відповідає побудові особливої частини кримінального права, а внутрішня структура кожної окремої методики будується згідно з процесуальними стадіями провадження кримінальної справи на досудовому слідстві.
Внутрішня система розділу методики розслідування складається з двох основних частин:
1) загальної методики розслідування злочинів (поняття, об’єкт дослідження, завдання, принципи, місце у системі криміналістики та зв’язок з іншими галузями знань);
2) окремих методик розслідування різних видів злочинів (криміналістична класифікація злочинів і методики їх розслідування, структура окремих методик розслідування).
Розглянута сутність методики розслідування дає підстави для визначення її поняття як заключного розділу науки криміналістики, її особливої частини, що містить рекомендації, синтезовані на основі узагальнення практики виявлення, розкриття, розслідування та попередження злочинів, наукових досягнень всіх розділів криміналістики та суміжних наук.
Об’єкт дослідження методики розслідування. Зазвичай об’єктом дослідження криміналістики є процес розслідування злочинів. В окремих випадках, намагаючись спеціалізувати і конкретизувати цей об’єкт, надати йому суто криміналістичної спрямованості, говорять про процес розкриття злочинів. При такому підході поза об’єктом дослідження залишається найважливіша діяльність з боротьби зі злочинністю, з її найбільш небезпечною формою — організованою злочинністю — сфера виявлення злочинів. Як свідчить практика боротьби зі злочинністю останніх років та нові напрями законодавчого регулювання, об’єктом дослідження методики розслідування мають стати всі етапи, а разом з ними напрями та форми боротьби зі злочинами: виявлення, відшукання, розкриття, розслідування та попередження їх.
Завдання методики розслідування (як і в цілому науки криміналістики) полягають у сприянні найбільш успішному здійсненню конституційних положень про захист інтересів держави, законних інтересів та прав громадян, у вирішенні завдань кримінального судочинства (ст. 2 КПК), оперативно-розшукової діяльності (ст. 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»), у сприянні досягненню мети боротьби з організованою злочинністю (статті 2, 3 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»).
До таких завдань, сформульованих у ст. 2 КПК, належать: охорона прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у кримінальному судочинстві, швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних. Ці завдання конкретизуються іншими законами, що регулюють діяльність відповідних правоохоронних органів у сфері боротьби зі злочинністю, що випливає з їх компетенції, повноважень та функціональних обов’язків.
Завдання методики розслідування безпосередньо пов’язані із завданнями кримінального законодавства, що полягають у правовому забезпеченні охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам (ст. 1 КК).
На підставі цих завдань та виходячи з предмета дослідження і логіки наукового розвитку в методиці розслідування виділяють власні завдання з удосконалення наукових рекомендацій щодо підвищення ефективності розкриття злочинів: систематичне узагальнення слідчої, судової та експертної практики, вивчення кримінальної обстановки в цілому та в окремих регіонах; стану, структури та динаміки злочинності; аналіз кримінального, кримінально-процесуального, кримінально-виконавчого, адмінiстративного, цивільно-правового, а також галузевого законодавства, пов’язаного з встановленням юридичної відповідальності за правопорушення в різних сферах діяльності (господарської, фінансової, банківської, податкової, екологічної та ін).
До важливих завдань методики розслідування належать розробка криміналістичних аспектів проблеми латентності і розкриття злочинів. Латентність пов’язана з рівнем виявлення злочинів. Деякі з таких діянь виявляються через певний, іноді тривалий час, деякі взагалі не виявляються.
Проблема розкриття злочинів завжди була в центрі уваги криміналістики, оскільки початковий етап розслідування відіграє важливу роль у процесі доказування. На даному етапі застосовуються методики розслідування по «гарячих слідах», комплекси невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, тактичні операції, що розробляються в окремих методиках розслідування.
Особливого значення набуває розробка методик розслідування злочинів, що вчиняються організованими групами, до яких належать діяння загальнокримінальні (насильницькі, насильницько-корисливі) та економічні, що вчиняються у сфері виробництва, торгівлі, обслуговування, банківської та іншої економічної діяльності.
Кожна окрема методика розслідування розробляється відповідно до норм Особливої частини КК, що містять опис ознак злочинів певних видів. Відповідні норми КПК становлять основу для розробки типових обставин, що підлягають встановленню в процесі доказування у справах про злочини певного виду, і побудови структури окремої методики розслідування.
