13.Процесуальне оформлення застосування криміналістичної фотографії та відеозапису.

Застосування криміналістичної фотографії, кінематографії, відеозвукозапису в ході розслідування здобуває доказательственное значення лише за умови належного оформлення, що включає процесуальний і технічний аспекти. Процесуальний аспект регламентований карно-процесуальним законом. Правила технічного оформлення вироблені практикою. Фотознімки, що прилучаються до протоколу слідчої дії, наклеюють на аркуші щільного паперу або тонкого картону й оформляють у вигляді фототаблиць, які повинні містити певні реквізити. У заголовку фототаблиці вказується, додатком до протоколу якої слідчої дії вона є, і дата його виробництва. Кожний фотознімок скріплюється відбитком печатки слідчого органа з нанесенням його частково на знімок і частково на папір фототаблиці. Під кожним знімком ставиться порядковий номер і робиться короткий пояснювальний напис, що відповідає зазначеної в протоколі зробленій зйомці (місце й об'єкт зйомки). Кожна фототаблиця підписується слідчим і фахівцем-криміналістом (якщо він робив зніманню й виготовляв фототаблиці).

До протоколу (фототаблицям) прилучаються негативи зйомки, що вироблялася в ході слідчої дії, що поміщаються в конверт, на якому робляться пояснювальні написи (під час якої слідчої дії вироблялася зйомка, дата його, кількість негативів). Кінофільм, що знімається при виробництві слідчої дії, повинен містити пояснення у вигляді титрів або дикторського тексту. Титри по своєму змісті й призначенню підрозділяються на дві групи: 1) титри, що засвідчують относимость фільму до конкретної справи (спочатку фільму вказується, по якій справі, при виробництві якої слідчої дії він знімається, місце й дата зйомки); 2) титри, що коментують епізоди фільму (вони записуються на магнітну доріжку плівки озвученого фільму або знімаються після виробництва слідчої дії й включаються у фільм при його монтажі). При відеозаписі допиту, слідчого експерименту, перевірки показань на місці фільмуванню підлягає вся слідча дія від початку до кінця. При цьому фільм компануется із трьох послідовних частин: вступної, основний і заключної. У вступній частині запам'ятовуються дії з моменту, коли слідчий, виконуючи процесуальні формальності, називає свою посаду, прізвище, указує, по якій справі виробляється слідча дія, називає місце й час його виробництва, учасників, роз'ясняє їм їхні права й обов'язки й здійснює інші дії, передбачені процесуальним законом. В основній частині відеофільму фіксується хід слідчої дії із синхронним звукозаписом діалогів його учасників. Заключна частина відеофільму знімається після демонстрації учасникам слідчої дії вступних і основний його частин. У кадрах, знятих середнім і великим планами, фіксується опитування слідчим учасників слідчої дії, чи відповідає відтворений відеозапис змісту й результатам слідчої дії. Завершується фільм відповідями на поставлені питання й повідомленням слідчого про час закінчення слідчої дії. Аналогічним образом оформляється застосування звукозапису. Для зручності демонстрації кіно- і відеофільму вони повинні мати початкові й кінцеві ракорды (чисті шматки плівки розміром 1-1,5 м). На початковому ракорде чорнилом проводиться стартова риса - початок демонстрації й робиться пояснювальний напис: по якій справі, при виробництві якої слідчої дії снять фільм, метраж плівки, кількість склеек на ній. У такий же спосіб оформляється звукозапис на котушковій магнітній стрічці. У випадку застосування касетного магнітофона пояснювальні написи робляться на касеті. Кіно- і відеофільми, стрічки з магнітним звукозаписом упаковуються у тверді коробки, на які наносяться пояснювальні написи про їх относимости до певної кримінальної справи