§ 5. Повноваження суду апеляційної інстанції

Повноваження суду апеляційної інстанції - це сукупність його прав і обов'язків, пов'язаних із застосуванням процесуально-право­вих наслідків щодо рішень і ухвал суду першої інстанції, які роз-

316

глядаються в апеляційному порядку'. Такі повноваження і підста­ви їх застосування визначені статтями 307-312 ЦПК України.

Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1. Відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додер­жанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань (ст. 308 ЦПК України).

2. Скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рі­шення по суті позовних вимог або змінити рішення. Підставами для цього є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Відповідно до ч. 2 ст. 309 ЦПК України норми матеріального права вважаються порушеними або неправиль­но застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосу­ванню. Порушення ж норм процесуального права можуть бути під­ставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення при­звело до неправильного вирішення справи.

Так, Л. звернувся до суду з позовом до М. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Однак суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Л. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду і постановити нове, поси­лаючись на те, що воно постановлене з порушенням норм ма­теріального та процесуального права.

Ознайомившись із матеріалами справи, апеляційний суд вирішив, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бу­ти законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує рішення лише на тих доказах, які були досліджені в судовому засіданні. Аналіз

' Див.: Штефан М. Й. Цивільне процесуальне право України: Підруч­ник.- К.: Ін Юре, 2005.- С. 485.

317тексту рішення суду першої інстанції свідчить про те, що воно не відповідає вимогам вищезазначеної норми, оскільки обґрунтову­ється на доказах щодо дослідження яких немає відомостей у справі. Крім того, суд першої інстанції посилається на норми закону, що не набрав чинності на момент вирішення справи.

3. Скасувати рішення суду першої інстанції і закрити провад­ження у справі або залишити заяву без розгляду з підстав, визна­чених статтями 205, 207 ЦПК України. Якщо судом першої ін­станції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони у спірних право­відносинах після ухвалення рішення, що не допускає правонаступ-ництва, не може бути підставою для використання судом апеля­ційної інстанції такого повноваження (ст. 310 ЦПК України).

4. Повністю або частково скасувати рішення суду першої ін­станції і направити справу на новий розгляд до суду першої ін­станції, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;

2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розгля­дав справу;

3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання;

4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не бра­ли участі у справі;

5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 311 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду пер­шої інстанції при новому розгляді справи.

За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право (ч. 2 ст. 307 ЦПК України):

1) відхилити апеляційну скаргу і залишити ухвалу без змін, якщо суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням ви­мог закону;

2) змінити або скасувати ухвалу суду першої інстанції і поста­новити ухвалу з цього питання у випадку, коли це питання було вирішене судом першої інстанції з порушенням норм процесуаль­ного права або при правильному вирішенні було помилково сфор­мульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування;

318

3) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд до су­ду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановле­ний для його вирішення.

Однак виникають випадки, коли особа подала апеляційну скаргу на рішення або ухвалу суду у встановлені строки, але вона надій­шла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи. Крім того, могли бути поновлені або продовжені строки на подання апеляційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин і особа, яка подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи. В таких випадках суд апеляцій­ної інстанції розглядає скаргу за загальними правилами апеляцій­ного розгляду, в результаті чого залежно від обгрунтованості скар­ги постановляє ухвалу або ухвалює рішення. При цьому за наявності підстав може бути скасовано ухвалу або рішення суду апеляційної інстанції (ст. 318 ЦПК України).