§ 3. Розгляд Клопотання про надання дозволу на примусове виконання або визнання рішення іноземного суду

Під визначеним міжнародними договорами України судовим порядком розгляду клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів розуміється порядок провадження в цивільних справах, встановлений ЦПК України. Тому при розгляді зазначе­них клопотань повинні застосовуватися відповідні інститути ци­вільного процесуального права, які згідно з засадами цивільного судочинства забезпечили б права стягувача та боржника (заінте-

365ресованої особи) на об'єктивне, правильне і своєчасне вирішення

питання.

Про надходження клопотання суд у п'ятиденний строк письмо­во повідомляє боржника (заінтересовану особу) і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопо­тання (ч. 1 ст. 395, ч. 1 ст. 401 ЦПК України).

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у місяч­ний строк з часу повідомлення боржника про одержане судом кло­потання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що стягу-вач і боржник (заінтересовані особи) повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до його розгляду.

За заявою стягувача або боржника (заінтересованої особи) і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду кло­потання, про що повідомляє сторони (заінтересованих осіб).

Відповідно до ч. 4 ст. 395, ч. 4 ст. 401 ЦПК України розгляд клопотання проводиться суддею одноособове у відкритому судо­вому засіданні.

При цьому неявка без поважних причин у судове засідання стя­гувача або боржника (заінтересованих осіб) чи їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою зі сторін (заінтересованих осіб) не було порушено пи­тання про перенесення його розгляду.

Розглянувши подані документи щодо надання дозволу на при­мусове виконання рішення іноземного суду та вислухавши пояс­нення сторін, суд постановляє ухвалу про надання такого дозволу або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню. У випадку, коли в рішенні іноземного суду суму стягнення зазна­чено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, ви­значає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановления ухвали.

На підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання до­зволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку, встановленому законом (ст. 398 ЦПК України).

366

За наслідками розгляду клопотання щодо визнання рішення іно­земного суду, що не підлягає примусовому виконанню, а також за­перечення у разі його надходження суд постановляє ухвалу про визнання в Укра'їні рішення іноземного суду та залишення запере­чення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання такого рішення.

Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рі­шення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбаче­них міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких нада­на Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, підставами для відмови у задоволенні клопотання є:

1) рішення іноземного суду за законодавством держави, на те­риторії якої воно постановлено, не набрало законної сили;

2) сторона, стосовно якої постановлене рішення іноземного су­ду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;

3) рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до за­кону органу України;

4) ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;

5) пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та ЦПК України строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусо­вого виконання в Україні;

6) предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;

7) виконання рішення загрожувало б інтересам України;

8) інші випадки, встановлені законами України.

Копія ухвали надсилається судом стягувачеві та боржникові (заінтересованим особам) у триденний строк з дня її постанов­ления.

367Будь-яка ухвала, постановлена судом з питань, що розгляда­ються, (про надання дозволу на примусове виконання рішення іно­земного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання; про визнання в Україні рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення інозем­ного суду, що не підлягає примусовому виконанню) може бути оскаржена у загальному порядку і в строки, передбачені ЦПК України.

Список рекомендованої літератури

1. Коссак В. Проблеми взаємного визнання і виконання рішень юрисдик-ційних органів України і ФРН // Право України.- 2000.- № 10- С. 116-120.

2. Кузь О., Обідіна І. Визнання і виконання рішень іноземних судів та ар-бітражів // Право України.- 2001.- № 9- С. 72-75.

3. Муранов А. И. Международный договор и взаимность как основания приведения в исполнение в России иностранных судебных решений.- М.: Статут, 2003 .-192 с.

4. Сеглин Б. Исполнение иностранных судебных решений и значение до­говорной подсудности // Хозяйство и право.- 2001.-№ 11.- С. 91-99.