2.10. Розгляд судом справ про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу

Хворі на заразні форми туберкульозу, в тому числі соціальне дезадаптовані, із супутніми захворюваннями на хронічний алкого­лізм, наркоманію чи токсикоманію, які ухиляються від лікування і становлять загрозу розповсюдження хвороби серед населення, за рішенням суду підлягають обов'язковій госпіталізації до протиту­беркульозних закладів, визначених місцевими органами виконав­чої влади (ч. 2 ст. 12 Закону України «Про боротьбу із захворю­ванням на туберкульоз»).

Для такої категорії справ встановлено альтернативну підсуд­ність. Відповідно до ст. 283 ЦПК України заява про обов'язкову

303госпіталізацію до протитуберкульозного закладу може подаватися до одного з таких судів:

1) за місцезнаходженням протитуберкульозного закладу, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим;

2) за місцем виявлення такого хворого.

Зі змісту ст. 283 ЦПК України та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» випливає, що для подання заяви про обов'язкову госпіталізацію потрібна наяв­ність двох підстав у сукупності: по-перше, особа хворіє заразною формою туберкульозу, і по-друге, вона ухиляється від лікування.

Заява про обов'язкову госпіталізацію хворого на туберкульоз або про продовження лікування подається до суду протитуберку­льозним закладом, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим, протягом 24-х годин з часу виявлення в особи за­грозливої форми туберкульозу (ч. 2 ст. 284 ЦПК України, ч. 4 ст. 12 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберку­льоз»).

У такій заяві повинні бути зазначені встановлені законом під­стави для госпіталізації. До заяви має бути доданий мотивований висновок лікарської комісії про необхідність обов'язкової госпіта­лізації до протитуберкульозного закладу або про продовження лі­кування, в якому зазначається строк, протягом якого буде прове­дено лікування.

Справа про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування має бути розглянута су­дом у триденний строк після відкриття провадження по справі.

Закон надає особі, стосовно якої порушено справу, право осо­бистої участі в судовому засіданні. Виняток становить випадок, коли за даними протитуберкульозного закладу така особа стано­вить загрозу розповсюдження хвороби.

При розгляді справи обов'язковою є участь представника про­титуберкульозного закладу, за заявою якого відкрито провадження у справі, та представника особи, стосовно якої вирішується питан­ня про госпіталізацію.

Розглянувши справу, суд ухвалює рішення, яким відхиляє або задовольняє заяву. Рішення про задоволення відповідної заяви є підставою для обов'язкової госпіталізації або подальшого ліку­вання особи в протитуберкульозному закладі на встановлений за­коном строк.

304

2.11. Розгляд судом справ про розкриття

Банками інформації, яКа містить БанМвсьКу таємницю,

щодо юридичних та фізичних осіб

Під банківською таємницею розуміють інформацію щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи тре­тім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту (ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Закон України «Про банки і банківську діяльність» передбачає порядок розкриття банківської таємниці. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 62 цього закону інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмову вимогу суду або за рішенням суду.

Заява про розкриття банком інформації, яка містить банків­ську таємницю, стосовно юридичної або фізичної особи у ви­падках, встановлених законом, подається до суду за місцезна­ходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу.

У цій заяві мають бути наявні такі реквізити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) заявника та особи, стосовно якої вима­гається розкриття інформації, що містить банківську таємницю, їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім'я представ­ника заявника, коли заява подається представником;

3) найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, стосовно якої необхідно розкрити банківську таємницю;

4) обгрунтування необхідності та обставини, за яких вимагаєть­ся розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, стосов­но особи, із зазначенням положень законів, що надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено;

5) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, стосовно особи та мету її використання (ст. 288 ЦПК України).

Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківсь­ку таємницю, має бути розглянута у п'ятиденний строк з дня над­ходження заяви. Для розгляду цієї категорії справ закон передба­чає обов'язкове закрите судове засідання.

305Така справа розглядається з повідомленням заявника, особи, стосовно якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку. Проте неявка цих осіб чи їх представників не перешкоджає роз­гляду справи, якщо суд не визнав їх участь обов'язковою. У випа­дках, коли справа розглядається з метою охорони державних інте­ресів та національної безпеки, її розглядають з повідомленням тільки заявника.

Якщо під час розгляду справи судом буде встановлено, що заява ґрунтується на спорі, який розглядається в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтере­сованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

У рішенні суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, стосовно юридичної або фізичної особи за­значаються:

1) ім'я (найменування) одержувача інформації, його місце про­живання або місцезнаходження, а також ім'я представника одер­жувача, коли інформація надається представникові;

2) ім'я (найменування) особи, стосовно якої банк має розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, місце проживання або місцезнаходження цієї особи;

3) найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, стосовно якої необхідно розкрити банківську таємницю;

4) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, що має бути надана банком одержувачу, та мету її ви­користання (ч. 1 ст. 290 ЦПК України).

Суд відмовляє в задоволенні заяви, якщо під час судового роз­гляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інфор­мацію, яка містить банківську таємницю, стосовно юридичної або фізичної особи без підстав та повноважень, визначених за­коном.

Ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Ко­пії рішення суд надсилає банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, стосовно якої надається інфор­мація.

Особа, стосовно якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п'ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

306

Список рекомендованої літератури

1. Заворотько П. П.; Штефан М. Й. Непозовне провадження в радян­ському цивільному процесі.- К., 1969.- 101с.

2. Удальцова І. В. Окреме провадження та проблеми визначення громадя­нина обмежено дієздатним чи недієздатним: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого.- X., 1999.-20с.

3. Фурса С. Я. Окреме провадження у цивільному процесі України: Навч. посіб.-К.: Полігр. центр Київ, ун-ту ім. Тараса Шевченка., 1999.- 309 с.Розділ IV ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ