§ 2. Особливості розгляду справ окремого провадження

2.1. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи

Цивільна дієздатність - це здатність особи своїми діями набу­вати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх неви­конання (ст. ЗО ЦК України).

Законодавець виділяє три види цивільної дієздатності.

1) часткова цивільна дієздатність фізичної особи, яка не досяг­ла чотирнадцяти років (ст. 31 ЦК України);

2) неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чо­тирнадцяти до вісімнадцяти років (ст. 32 ЦК України);

3) повна цивільна дієздатність, що мають фізичні особи, які до-сягли вісімнадцяти років (повноліття), зареєстрували шлюб або яким її було надано (статті 34, 35 ЦК України).

Однак цивільну дієздатність має лише фізична особа, яка усві­домлює значення своїх дій та може керувати ними, тому у встанов­лених законом випадках її може бути обмежено у цивільній дієздат­ності або визнано недієздатною. Порушувати такі справи можна лише стосовно особи, яка досягла чотирнадцяти років (ч. 5 ст. 32 ЦК України, ч. 1 ст. 236 ЦПК України).

Підставами для обмеження цивільної дієздатності фізичної особи є:

280

1) страждання особи на психічний розлад. Причому психічний розлад має бути таким, що істотно впливає на здатність усвідом­лення цією особою значення своїх дій та (або) керування ними;

2) зловживання особою спиртними напоями, наркотичними за­собами, токсичними речовинами тощо. Проте одного факту зло­вживання для обмеження цивільної дієздатності недостатньо. Та­ким зловживанням особа має ставити себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрут­не матеріальне становище (ст. 36 ЦК України).

Крім того, за наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права (ч. 5 ст. 32 ЦК України).

Для визнання фізичної особи недієздатною необхідна наяв­ність у неї хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок якого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 1 ст. 39 ЦК України).

Законом встановлюються гарантії від недобросовісного і без­підставного порушення справи про визнання фізичної особи недіє­здатною. Так, відповідно до ч. З ст. 39 ЦК України при відмові у задоволенні заяви про визнання фізичної особи недієздатною і за умови встановлення безпідставності та недобросовісності такої вимоги, фізична особа, стосовно якої була порушена справа, має право на відшкодування завданої моральної шкоди у порядку по­зовного провадження. Крім цього, з недобросовісного заявника стягуються всі судові витрати по справі (ч. З ст. 240 ЦПК України).

Заява про обмеження дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному за­кладі,- за місцезнаходженням цього закладу (ст. 236 ЦПК України).

Суб 'єктами права подання заяви про обмеження цивільної діє­здатності фізичної особи є члени сім'ї такої особи, органи опіки та піклування, наркологічний або психіатричний заклад. У своїй заяві такі суб'єкти повинні викласти обставини, що свідчать про психіч­ний розлад та істотно впливають на здатність особи усвідомлюва­ти значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає

281спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речови­нами тощо, поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріаль­не становище.

Заява про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими дохода­ми або позбавлення її цього права може бути подана батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклуван­ня. У такій заяві необхідно зазначити обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповноліт­нього здійснення ним права самостійно розпоряджатися своїм за­робітком, стипендією чи іншими доходами.

Порушити справу про визнання фізичної особи недієздатною можна за заявою членів її сім'ї, близьких родичів, незалежно від їх спільного проживання, органу опіки та піклування, психіатричного закладу. У цій заяві слід зауважити обставини, що свідчать про хро­нічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Особливістю провадження у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздат­ною є те, що за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи суд призначає для встановлення Ті психіч­ного стану судово-психіатричну експертизу. У виняткових випад­ках, коли особа стосовно якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засі­данні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (ч. 2 ст. 239 ЦПК України).

Цю категорію справ суд розглядає у складі одного судді і двох народних засідателів за участю заявника та представника органу опіки та піклування. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішу­ється в кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров'я.

Судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатнос­ті фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі про обмеження або позбавлення права непов-

282

нолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною після набрання ним закон­ної сили надсилається органові опіки та піклування. Таке рішення є підставою для призначення фізичній особі, обмеженій у цивіль­ній дієздатності, піклувальника, а недієздатній фізичній особі -опікуна.

Цивільна дієздатність особи є обмеженою з моменту набрання рішенням суду законної сили. За загальним правилом фізична особа визнається недієздатною також з моменту набрання рішенням суду законної сили. Проте, якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого право-чину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експерти­зи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною (ст. 40 ЦК України).

Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатнос­ті фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім'ї або органу опіки та піклування у випадках:

1) якщо відпали обставини, які були підставою для обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм за­робітком, стипендією чи іншими доходами або для позбавлення її цього права (ч. 5 ст. 32 ЦК України);

2) видужання фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, або такого поліпшення її психічного стану, який відно­вив у повному обсязі її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 1 ст. 38 ЦК України);

3) припинення фізичною особою зловживання спиртними на­поями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо (ч. 2 ст. 38 ЦК України).

Суд за заявою опікуна, органу опіки та піклування скасовує своє рішення про визнання фізичної особи недієздатною та понов­лює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недіє­здатною, якщо на підставі відповідного висновку судово-психіат­ричної експертизи буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здат­ність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (ч. 1 ст. 42 ЦК України, ч. З ст. 241 ЦПК України).

283Рішення суду про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи після набрання ним законної сили надсилається органу опі­ки та піклування. Таке рішення є підставою для зняття встановле­них над фізичною особою опіки чи піклування.