§ 3. Принципи правосуддя

Основними принципами правосуддя є такі:

1) здійснення правосуддя виключно судами;

2) незалежності суддів і підкорення їх лише закону;

3) здійснення правосуддя на засадах поваги до честі і гідності, рівності перед законом і судом;

4) здійснення судочинства державною мовою;

5) гласності та відкритості судового розгляду;

6) змагальності;

7) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рі­шення суду.

Принцип здійснення правосуддя виключно судами закріпле­ний, насамперед, у Конституції України, відповідно до ст. 124 якої правосуддя в Україні здійснюється виключно судами і делегування їх функцій, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Особи, які незаконно взяли на себе виконання функцій суду, несуть передбачену законом відповідальність (ч. 2 ст. 5 Закону України «Про судоустрій України»).

Принцип незалежності суддів і підкорення їх лише закону розкривається в ст. 14 Закону України «Про судоустрій України»:

19судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону.

Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об'єднання, а також юридичні особи зобов'язані поважати незалежність суддів і не посягати на неї.

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи судців, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на не­упередженість суду забороняються і тягнуть кримінальну відпові­дальність. Так, Кримінальним кодексом України передбачена кри­мінальна відповідальність за втручання в діяльність судових органів (ст. 376), погрозу або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 377), умисне знищення або пошкодження май­на судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 378), посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя (ст. 379).

Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення су­дових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрун­тується на вимогах закону.

Принцип здійснення правосуддя на засадах поваги до честі і гідності, рівності перед законом і судом відображає конститу­ційне положення про рівність громадян перед законом. Він поля­гає в тому, що суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учас­ників цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мов­них та інших ознак (ст. 5 ЦПК України).

Здійснення правосуддя на таких засадах є одним із найважли­віших надбань людства, оскільки расові, тендерні, релігійні й інші забобони є жахливим проявом нерівності серед людей. Сама сут­ність права і правосуддя передбачає рівність при встановленні від­повідальності кожного за скоєне діяння.

Принцип здійснення судочинства державною мовою зводить­ся до того, що цивільне судочинство в Україні здійснюється дер­жавною мовою. Особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити 20

заяви, давати пояснення, виступати в суді І заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку встановленому ЦПК України. Всі судові документи також складаються державною мо­вою (ст. 7 ЦПК України).

Принцип гласності та відкритості судового розгляду перед­бачає, що розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито. Законодавець забороняє позбавляти будь-кого права на інформа­цію про час і місце розгляду своєї справи (ч. 2 ст. 6 ЦПК України).

Закритий судовий розгляд допускається лише у разі, якщо від­критий процес може призвести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність.

Крім того, особисті папери, листи, записи телефонних розмов, телеграми та інші види кореспонденції можуть бути оголошені у судовому засіданні тільки за згодою осіб, визначених стаття­ми 303, 306 ЦК України. Це правило застосовується при дослід­женні звуко- і відеозаписів такого самого характеру.

Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на від­критому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. Однак проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допус­каються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.

Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд проводився у закритому судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду відповідної справи.

Хід судового засідання фіксується технічними засобами. Поря­док фіксування судового засідання технічними засобами встанов­люється ЦПК України й Інструкцією про порядок фіксування су­дового процесу технічними засобами в загальних судах України,

21затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 21 липня 2005 р. № 84. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, зроблений судом.

Принцип змагальності сторін закріплений у ст. 10 ЦПК України, яка містить положення про те, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання дока­зів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси­лається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

При цьому суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обста­вин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках, вста­новлених ЦПК України.

Цей принцип реалізується в процесі доказування, тобто під час встановлення наявності або відсутності обставин, які обґрунто­вують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного розгляду і вирішення справи.

Принцип змагальності сторін полягає також у тому, що пору­шення, продовження і припинення цивільного процесу залежить, здебільшого, від волевиявлення сторін, яке обмежується судом лише у виключних випадках.

Серед закріплених Конституцією України основних засад судо­чинства передбачено забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду. Судочинство не може існувати без ви­значених шляхів виправлення помилок, наприклад, судами вищих інстанцій.

Отже, головною запорукою права на судовий захист є можли­вість оскарження і перегляду винесеного судового рішення. За до­помогою процедури оскарження сторони й інші учасники цивіль­ного процесу можуть досягти відміни судового рішення, що не тільки суперечить їх інтересам, а й не відповідає закону.

Право апеляційного та касаційного оскарження судових рішень покликане забезпечити виконання одного із завдань судочинства -дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Крім того, оскільки рішення, по суті, приймають дві-три різні інстанції, змен­шується ризик судової помилки.

22