4.4. Речові дoкaзu

Речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи, в тому числі магнітні, електронні та інші носії аудіовізуальної інформації (ст. 65 ЦПК України).

В основі юридичної природи речових доказів як засобів доказу­вання покладена здатність предметів матеріального світу змінювати свої властивості під впливом навколишніх подій та явищ. Через це, фактичні дані, які мають значення для справи, можуть бути отрима­ні не тільки шляхом вивчення зовнішнього вигляду речового дока­зу, а й шляхом встановлення часу його створення чи зміни.

У судовій практиці з цивільних справ, зазвичай, речові докази використовуються обмежено і виступають здебільшого як предме­ти спору, зокрема у справах, в яких оспорюється якість виготов­лення предмету за договором підряду, про відшкодування шкоди, завданої псуванням майна та ін. Крім того, доказове значення ре­чові докази можуть мати при вирішенні питання щодо задоволен­ня віндикаційного позову.

Цивільне процесуальне законодавство встановлює спеціальний порядок зберігання, огляду, дослідження та повернення речових доказів. Виключенням з нього є вирішення питання про витребу­вання речових доказів та відповідальність за їх неподання, яке здійснюється відповідно до загальних правил ЦПК України (стат­тями 93, 137 ЦПК України).

Речові докази до набрання рішенням законної сили зберігають­ся у справі або за окремим описом здаються до камери схову речо­вих доказів суду. Речові докази, що не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за їх місцезнаходженням за ухвалою суду. При цьому вони повинні бути докладно описані та опечатані, а в разі

134

необхідності - сфотографовані. Суд повинен вжити заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані (ст. 139 ЦПК України).

Огляд речових доказів за їх місцезнаходженням здійснюється за правилами, встановленими ст. 140 ЦПК України (див. попередній підпараграф щодо огляду письмових доказів за їх місцезнаход­женням).

Речові докази, які швидко псуються, оглядаються судом негай­но, навіть під час провадження у справі до судового розгляду, з повідомленням про призначений огляд осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає огляду речових доказів. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням особи, яка бере участь у справі, для участі в огляді продуктів та інших речових доказів, що швидко псуються, може бути залучено свідків, пере­кладачів, експертів, спеціалістів, а також здійснено фотографуван­ня і відеозапис. Після огляду речові докази, які швидко псуються, повертаються особам, від яких вони були одержані (ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ст. 187 ЦПК України речові докази оглядаються судом або досліджуються ним іншим способом під час судового розгляду, а також пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експер­там, спеціалістам і свідкам. Особи, яким пред'явлено для ознайом­лення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші об­ставини, пов'язані з оглядом. Ці заяви заносяться до журналу су­дового засідання.

Протоколи огляду речових доказів оголошуються в судовому засіданні. Особам, які беруть участь у справі, надано право давати свої пояснення з приводу цих протоколів.

Крім того, особи, які беруть участь у справі, можуть ставити питання з приводу речових доказів свідкам, а також експертам, спеціалістам, які їх оглядали.

Поряд з цим, цивільне процесуальне законодавство встановлює спеціальну процедуру дослідження в судовому засіданні таких речових доказів як відеозапис та звукозапис, що мають приватний характер. Відповідно до ст. 188 ЦПК України під час відтворення звукозапису, демонстрації відеозапису, що мають приватний харак­тер, а також під час їх дослідження застосовуються правила ЦПК України щодо оголошення і дослідження змісту особистого листу-

135вання і телеграфних повідомлень. Відтворення звукозапису і де­монстрація відеозапису проводяться в судовому засіданні або в іншому приміщенні, спеціально підготовленому для цього, з відо­браженням у журналі судового засідання особливостей оголошу­ваних матеріалів і зазначенням часу демонстрації. Після цього суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі. У разі по­треби відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині. З метою з'ясування відомостей, що містяться у матеріалах звуко- і відеозапису, а також у зв'язку з надходженням заяви про їх фальшивість судом може бути залучено спеціаліста або призначено експертизу.

Після огляду та дослідження судом, а також набранням рішен­ням суду законної сили речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані, якщо останні заявили про це клопотання і якщо його задоволення можливе без шкоди для розгляду справи. Речові докази, що є об'єктами, які вилучені з цивільного обороту або обмежено оборотоздатні, передаються відповідним підприєм­ствам, установам або організаціям. За клопотанням державних експертних установ такі речові докази можуть бути передані їм для використання в експертній та науковій роботі у порядку, вста­новленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо суд визнав право на речі, що є речовими доказами, не за особами, від яких вони були одержані, то після набрання рішенням суду законної сили такі речі передаються власникам (ст. 142 ЦПК України).