§ 2. Види представництва у цивільному процесі

ЦПК України прямо класифікацію процесуального представни­цтва не проводить, проте аналіз окремих його статей, що визначають правові засади участі представника у цивільному процесі, дозволяє зробити висновок про наявність трьох видів представництва:

1) представництво фізичних осіб;

2) представництво юридичних осіб;

3) представництво держави.

За ознаками осіб, інтереси яких представляють, можна виділи­ти представництво сторін (позивача і відповідача), третіх осіб, за­явників, заінтересованих осіб, а також органів та осіб, які захища­ють права, свободи чи інтереси інших осіб; за ознаками осіб, які здійснюють процесуальне представництво- представництво, що здійснюється: адвокатами, батьками, усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, співучасниками, іншими фізичними особами.

64

Крім того, ст. 39 ЦПК України виділяє окремий вид - законне представництво, яке є одним із підвидів представництва фізичних осіб. Воно виникає на підставі закону, адміністративного акта чи рішення суду за наявності таких юридичних фактів як спорідне­ність, усиновлення, встановлення опіки чи піклування тощо.

Можна виділити чотири групи осіб, права свободи та інтереси яких в суді захищають їх законні представники:

1) малолітні особи віком до чотирнадцяти років, а також недіє­здатні фізичні особи, представниками яких виступають відповідно їх батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом;

2) неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, їх представниками можуть бути відповідно їх батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. При цьому суд може залучити до участі в справі саму неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена;

3) особи, які визнані безвісно відсутніми, представниками яких у суді є опікуни, призначені для опіки над їх майном;

4) спадкоємці особи, яка померла або оголошена померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята, яких захищає виконавець заповіту або інша особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна.

Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам (ч. 5 ст. 39 ЦПК України).

При розгляді цивільної справи може виникнути ситуація, коли у сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності, не буде представника або законний пред­ставник є, однак він не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом. В таких випадках суд має зупинити прова­дження у справі і запропонувати органу опіки і піклування чи ін­шому органу, визначеному законом, призначити або замінити за­конного представника (ст. 43 ЦПК України).

§ 3. Повноваження представника в суді

Особа набуде правосуб'єктності процесуального представника і зможе виконувати його функції лише за наявності належно посвід­чених повноважень на здійснення представництва у суді (статті 42, 44 ЦПК України). Якщо представник подає позовну заяву (заяву) скаргу, до них обов'язково додається довіреність чи інший документ,

65що підтверджує його повноваження (ч. 4 ст. 98, ч. 7 ст. 119, ч. 5 ст. 229, ч. 6 ст. 295, ч. 4 ст. 326 ЦПК України).

Відповідно до ст. 42 ЦПК України повноваження процесуаль­них представників повинні бути посвідчені такими документами.

1) довіреністю фізичної особи, посвідченою нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням су­ду, або за місцем його проживання. Якщо представником є адво­кат його повноваження як представника можуть також посвідчу-ватися ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єд­нанням, або договором;

2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвід­чують службове становище і повноваження її керівника. Довіре­ність від імені юридичної особи має бути підписана посадовою особою, уповноваженою на це законом, статутом або положенням з прикладенням печатки юридичної особи;

3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про при­значення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Оригінали цих документів або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи.

Фізична особа може надати повноваження представникові, крім як за довіреністю, ще й за усною заявою, яка заноситься до журна­лу судового засідання (ч. 6 ст. 42 ЦПК України).

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуаль­ні дії, що їх має право вчиняти ця особа (ч. 1 ст. 44 ЦПК України). Отже, представник наділений як загальними правами та обов'яз­ками осіб, які беруть участь у справі (ст. 27 ЦПК України), так і спеціальними (ст. 31 ЦПК України). І лише, якщо довіритель ба­жає обмежити повноваження представника на вчинення певної процесуальної дії, це має бути прямо застережено у виданій йому довіреності (ч. 2 ст. 44 ЦПК України).

Крім обмеження повноважень представника, їх дію може бути взагалі припинено. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначається ЦК України (статті 248-250).

Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової або усної заяви, зробленої у судовому засіданні (ч. 4 ст. 44 ЦПК України).

66

Практичні завдання

1. Відповідач Мишкін видав довіреність на ведення справи в суді своїй матері Мишкіній. Судові засідання відбувалися двічі. У засіданні 7 вересня Мишкіна брала участь і давала пояснення як представник відповідача. 10 вересня її вже допитали як свідка.

Чи є процесуальні порушення?

2. Гарін звернувся до суду з позовом про відшкодування завданих збит­ків. В судовому засіданні позивач усно заявив, що його інтереси буде пред­ставляти Плошкіна. Дана заява була занесена до журналу судового засідан­ня. Суд не допустив Плошкшу до участі у справі як представника, посилаю­чись на те, що вона не надала диплом про вищу юридичну освіту.

Дайте оцінку правильності дій суду.

Ш Список рекомендованих джерел

1. Павлуник І. А. Представництво в цивільному процесі України: Авто-реф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун-т ім. Та­раса Шевченка.- К., 2002.- 19 с.

2. Сапунков В. Представництво як процесуальний інститут // Вісник про­куратури.- 2002- № 6,- С. 67-72.

3. Шерстюк В. М. Судебное представительство по гражданским делам.-М: Изд-во МГУ, 1984.- 115с.