Глава 29 процесуальні аспекти, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)

§ 1. Сутність виконавчого провадження

Після набрання законної сили рішенням суду або судовим нака­зом цивільне судочинство переходить на стадію виконавчого про­вадження, на якій судові рішення звертаються до виконання.

Нормативну основу виконавчого провадження як стадії цивіль­ного судочинства, крім ЦПК України, складають Закони України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. і «Про держав­ну виконавчу службу» від 24 березня 1998 р.

Виконавче провадження, відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»,- це сукупність дій органів і поса­дових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, ви­значених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусо­вому виконанню.

Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інте­ресах якої видано виконавчий документ, а боржником ~ фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням суду вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

342

§ 2. Порядок звернення судових рішень до виконання

Питання, нов 'язані зі зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.

На підставі кожного судового рішення, що набрало законної сили, видається, як правило, один виконавчий лист за заявою осіб, на користь яких це рішення ухвалене. Проте, якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кіль­кох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох по­зивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим лис­том (ч. 2 ст. 368 ЦПК України).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провад­ження» у виконавчому листі, підписаному уповноваженим суддею і скріпленому печаткою, повинні бути зазначені:

1) його назва, дата видачі та найменування суду, що видав ви­конавчий лист;

2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий лист;

3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і борж­ника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце прожи­вання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта госпо­дарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягу­вача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце на­родження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місце­знаходження майна боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання чинності рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого листа до виконання.

У випадку, коли суд вживав заходів до забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, що підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову.

343Судовий наказ видається стягувачеві для пред'явлення до ви­конання через три дні після закінчення строку на подання заяви боржником про скасування судового наказу, якщо така заява не надійшла до суду і наявні дані про отримання боржником копії наказу (ст. 105 ЦПК України).

Виконавчі документи про стягнення судового збору надсила­ються судом до місцевих органів державної податкової служби.

У разі втрати оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат. Така заява розглядається в судовому засіданні з викли­ком сторін і заінтересованих осіб, їх неявка не перешкоджає вирі­шенню питання про видачу дубліката.

За видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу справляється плата в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 370 ЦПК України).