14. Організація навчально-виховного процесу в українських братських школах.

Братства - громадсько-релігійні організації православних однодумців, які були найбільш могутнім демократичним рухом, спрямованим проти національного гноблення й тиску на ті основи християнства, які на той час відповідали глибинним інтересам українського народу. (це сила, яка добровільно взяла на себе відповідальн. за порятунок православної церкви, нац. культури, освіти, моралі від польської шляхти. Вони виникали там, де православ’ю зарожувала небезп. з боку католицтва:у Львові, Києві, Луцьку, Перемишлі ). Як свідчать статути, у братських школах існувала розгалужена система організації навчального процесу, головними елементами якої були такі ідеї: глибоке національне виховання, розвиток і освіта підростаючих поколінь; ретельно розроблений зміст процесу навчання; чітке методичне забезпечення педагогічного процесу. Всі зазначені елементи були тісно пов'язані з історією й культурою українського народу, його боротьбою за незалежність і збереження національної самобутності українського народу. У братських школах учні вивчали гуманітарні науки – рідну просту мову, слов'янську, грецьку, латинську, польську, а також предмети "семи вільних мистецтв", поетику, філософію, богослов'я. Великого значення надавали музичному розвиткові учнів: співи вважались одним з основних предметів навчання, заняття із співів проводилися, зазвичай, у суботу, з учнів братських шкіл складався церковний хор. Особлива увага в братських школах надавалася вивченню слов'янської мови, яка вважалася дієвим чинником збереження народності й зміцнення зв'язків з іншими слов'янськими народами. Як свідчить заключна частина Статуту Львівської братської школи, необхідність викладання в школі слов'янської мови була чітко визначена. (не дозволялось розмовляти розмовною мовою, слов. мовою читались лекції, мистецтво складання віршів, до будь-якого свята). Особливою популярністю серед братських шкіл підвищеного типу корист. Львівська братська школа(1586), яка постачала підручники ін.школам, готувала для них учителів. Характерною рисою бр.шкіл був тісний зв'язок батьків і вчителів. Між ними укладалася угода, за нею визначалися обов’язки батьків, дітей, учителів, розмір і форма плати, зміст навчання конкретної дитини. У деяких шк. існували гуртожитки інтернати для найбідніших та сиріт. Навч. починалось о 9 влітку, всі повинні були відвідувати, вівся контроль. Фізичні покарання також застосовувались.

Загалом навчання ділилось на два етапи: початкове й середнє.

Початкове навчання включало читання, письмо, вивчення граматики, лічбу, церковний спів. У свою чергу, читання включало розпізнавання букв та їх складання; пояснення прочитаного; осмислення й розуміння.

Другий етап, або середнє навчання, передбачав вивчення таких предметів, як граматика, риторика, діалектика, музика, старослов'янська мова, українська (проста), грецька, латинська та польська. Зміст навчання у братській школі м. Вільно передбачав, крім зазначених предметів, вивчення поезії, географії, астрономії, церковного статуту, співу з Пасхалією, Священного Письма. Викладання в школі здійснювалось у вигляді читання уроку за записками, які вчителі давали дітям для переписування вдома, де батьки або родичі чи опікуни стежили за тим, як діти виконують домашні завдання, допомагали їм при необхідності, готувати уроки, перевіряли їх. Характерною рисою братських шкіл в Україні був тісний зв'язок між вихованцями й викладачами. Кращі учні брали активну участь у процесі навчання молодших школярів. Існувала традиція, що вранці, до приходу вчителя в клас, старші учні, яких називали аудиторами, перевіряли виконані уроки й ставили в "нотах" оцінки, які, на їх погляд, відповідали рівню засвоєння навчального матеріалу. Після приходу вчителя аудитори звітували йому про успіхи кожного учня.

У суботу вчитель приділяв більше уваги, ніж в інші дні, бесідам з учнями на моральні теми, знайомив їх з правилами добропристойної поведінки в церкві, школі, з учителями, батьками тощо.

Як свідчать статути, у братських школах використовувались досить активні й різноманітні методи навчання: читання лекції за записами, які давали вчителі учням додому для переписування; бесіди, переважно катехізичного характеру; публічні диспути; елементи взаємного навчання, коли один учень перевіряв знання іншого й допомагав йому; диктанти; самостійна робота з підручником; різноманітні види письмових вправ (твори, написання віршів, доповідей); рекомендувалось також проголошувати вітальні промови, читати декламації, брати участь у драматичних виставах тощо. В братських школах існували так звані "братства младенческие", до складу яких входили всі учні. Завданням яких було моральне виховання юнацтва.

Серед кращих учителів братських шкіл слід назвати таких: С.І.Зизаній- Тустановський, Я.І.Зизаній-Тустановський, К.Ставровицький, І.Берецький, П.Бериндатаін.