13 . Сучасні дезинфікуючі засоби

14.Організація роботи терапевтичного відділення.

Стаціонарне лікування хворих терапевтичного профілю проводять у загальнотерапевтичних відділеннях. У багатопрофільних лікарнях виділяють спеціалізовані терапевтичні відділення (кардіологічні, гастроентерологічні та ін), призначені для обстеження та лікування хворих з певними захворюваннями внутрішніх органів (серцево-судинної системи, органів травлення, нирок і т. д.).

Відділення очолює завідувач, якого зазвичай призначають з числа найбільш досвідчених лікарів. Він організовує своєчасне обстеження і лікування хворих, контролює роботу медичного персоналу, відповідає за раціональне використання ліжкового фонду відділення, медичного обладнання та лікарських засобів.

У штатному розкладі співробітників терапевтичних відділень передбачаються посади палатних лікарів (лікарняних ординаторів), які безпосередньо здійснюють обстеження і лікування хворих; старшої медичної сестри, організуючою і контролює роботу палатних медсестер і санітарів; сестри-господині, що відповідає за своєчасне забезпечення відділення м'яким і твердим інвентарем, а також натільним та постільною білизною; палатних медичних сестер, які працюють на посту і виконують призначення лікарів з обстеження та лікування пацієнтів; процедурної медичної сестри, яка виконує певні маніпуляції в процедурному кабінеті; молодших медичних сестер, санітарок-буфетниць і санітарок-прибиральниць, які забезпечують догляд за хворими, їх харчування, підтримання необхідного санітарного стану у відділенні.

У терапевтичному відділенні може бути розгорнуто різну кількість ліжок. У свою чергу кожне відділення підрозділяється на так звані палатні секції, що налічують зазвичай по 30 ліжок кожна.

Крім палат, терапевтичні відділення включають в себе кабінет завідувача відділенням, кабінет лікарів (ординаторську), кімнати старшої медичної сестри і сестри-господині, процедурний кабінет, буфетну, їдальню, ванну кімнату, клізмову, приміщення для миття і стерилізації суден і зберігання предметів прибирання, місце для зберігання каталок і пересувних крісел, туалети для хворих та медичного персоналу. У кожному відділенні передбачаються приміщення для денного перебування хворих - холи, веранди і т. п.

Для організації повноцінного лікування хворих і догляду за ними велике значення має правильне обладнання палат, в яких хворі проводять більшу частину часу. З точки зору забезпечення необхідного лікувально-охоронного режиму ідеальним вважається такий стан, коли 60% палат у відділенні розгортається на 4 ліжка в кожній, 20% - на 2 ліжка і 20% - на одну.

на одного хворого в загальній палаті доводилося 7 м2 площі, а в одномісній - 9 м2. Менша площа негативно позначається на організації лікування та догляду за хворими.

Палати оснащують необхідним медичним обладнанням та меблями: медичними (функціональними) ліжками, приліжковими столиками або тумбочками, загальним столом і стільцями.

У загальних палатах доцільно використовувати спеціальні переносні ширми, що дозволяють в необхідних випадках (виконання деяких маніпуляцій, виліт фізіологічних потреб тощо) відгородити хворого від стороннього спостереження. З цією метою застосовують і стаціонарні ширми у вигляді фіранки, прикрепляющейся до спеціальній рамі. Таку фіранку можна легко затуркати навколо хворого, а потім знову відкрити.

У палатах біля кожного ліжка обладнають індивідуальні лампи нічного користування і радіоточки. До кожного ліжка доцільно підвести сигналізацію, щоб будь-який хворий при необхідності міг викликати медичний персонал.

У палатної секції (в коридорі) обладнають пост медичної сестри, що є її безпосереднім робочим місцем. На посту знаходиться стіл з висуваються і замикаються ящиками для зберігання необхідної медичної документації, настільна лампа і телефон. Історії хвороби краще зберігати в окремому ящику або шафці, розділеному на відсіки (відповідно номерами палат), що дозволяє швидко знайти потрібну історію хвороби.

На посту медичної сестри має бути також шафа (або кілька шафок) для зберігання ліків. При цьому обов'язково виділяють закриваються відсіки, в яких знаходяться препарати групи А (отруйні) і Б (сильнодіючі). На спеціальних полицях розміщують лікарські засоби для зовнішнього і внутрішнього вживання, а також препарати для ін'єкційного введення. Окремо зберігають інструменти, перев'язувальний матеріал, легкозаймисті речовини (спирт, ефір). Лікарські препарати, які при зберіганні швидко втрачають свої властивості (настої, відвари, сироватки та вакцини), вміщують у спеціальний холодильник. Окремо зберігають предмети догляду за хворими (градусники, грілки, банки і т. д.), а також посуд для взяття аналізів. Поруч з постом встановлюють ваги для зважування хворих.

Тут же обладнають процедурний кабінет. У ньому працює спеціально навчена процедурна медсестра. У процедурному кабінеті виробляють різні діагностичні та лікувальні маніпуляції: підшкірні, внутрішньом'язові і внутрішньовенні ін'єкції, взяття крові для клінічних та біохімічних аналізів, визначення групи крові.

Функціонування терапевтичного відділення передбачає і ведення необхідної медичної документації. Перелік її є досить обширним і включає багато найменувань. До документів, оформленням яких займаються в основному лікарі, відносяться, наприклад, історія хвороби, карта вибулого із стаціонару, листок непрацездатності та ін

Ряд медичних документів у відділенні заповнюють і ведуть постові медичні сестри. Це зошит (журнал) лікарських призначень, куди при перевірці історій хвороби медична сестра вносить зроблені лікарем призначення, зведення обліку хворих відділення, де відображаються дані про рух хворих (тобто вступі, виписці і т. д.) за добу, температурні листи , порционник із зазначенням числа хворих, які отримують той чи інший стіл.

Одним з основних документів, який постійно веде на посту медична сестра, є журнал передачі чергувань. У ньому зазначають дані про рух хворих за зміну, вказують призначення, що стосуються підготовки хворих до досліджень, загострюють увагу на стані тяжкохворих, які потребують постійного нагляду.

Ефективність лікування хворих у стаціонарі в чималому ступені залежить від організації необхідного лікувально-охоронного режиму у відділенні. Створення такого режиму передбачає огорожу хворого від різних негативних емоцій (пов'язаних, наприклад, з болем), забезпечення умов для достатнього і повноцінного сну і відпочинку (раціональне розміщення хворих у палатах, тиша у відділенні), дозвіл прогулянок в теплу пору року і відвідування хворих родичами , забезпечення хворих свіжими газетами і журналами, організація в лікарні буфету з досить широким асортиментом продуктів, необхідних для дієтичного харчування, що має певне значення, наприклад, для іногородніх хворих і т. д.

випадки неправильного або несвоєчасного виконання необхідних призначень, грубість і неуважність до хворих з боку медичного персоналу. Негативно впливають на хворих порушення, що зустрічаються деколи в роботі медперсоналу відділень, неполадки в санітарно-технічному забезпеченні.