25. Значення терморегуляції в забезпеченні нормальної життєдіяльності організму. Температура тіла, її вимірювання та реєстрація.

У здорової людини в нормі температура тіла є постійною з невеликими коливаннями в ранкові та вечірні години. Вона не повинна перевищувати 37 градусів С. Температура вимірюється термометром зі шкалою з поділками від 34 до 42 градусів С. Термометри зберігаються у скляній банку, на дно якої кладуть шар вати, змоченої дезінфікуючим розчином. Перед вимірюванням температури термометр струшують, поміщають в пахвову западину, шкіра якої попередньо насухо витирається рушником.

Тривалість вимірювання температури не менше 10 хвилин. Реєструють в листку температур.

26. Класифікація гарячок. Догляд за хворими з гарячкою.

За ступенем підвищення розрізняють такі типи температури: субфебрильна - 37-38, помірно підвищена - 38-39, висока - 39-40, дуже висока - вище 40 градусів С. За характером температурної кривої, яка залежить від коливання температури протягом доби, протягом хвороби виділяють такі типи лихоманки: постійна, послабляющая, переміжна, поворотна, хвилеподібна, виснажує, неправильна. Виділяють наступні стадії: початкова стадія, стадія найбільш високої температури, стадія падінні температури. Різке падіння температури називається кризою, поступової зниження - лізисом.

28. Принципи організації медикаментозного лікування хворих в стаціонарних лікувальних установах.

Пост медичної сестри є робочим місцем палат­ної медичної сестри. Він розрахований на 25—30 хворих, завжди розміщується біля палат, щоб усі хворі могли пере­бувати під постійним наглядом медичної сестри. Звичайно він розташований у коридорі та відокремлюється від нього перегородкою — дерев’яною знизу та прозорим склом уго­рі.

Там має бути таке обладнання та устаткування:

1. Стіл з висувними шухлядами, що обов’язково замика­ються, для збереження історій хвороби, листків лікарських призначень, різних бланків.

2. Спеціальні медичні шафи з пластикового матеріалу для збереження:

а) медикаментів: окремо зберігаються пре­парати групи «А» (отруйні) та «Б» (сильнодіючі), препа­рати для внутрішнього приймання та для ін’єкцій;

б) медич­ного інструментарію (пінцетів, корнцангів, ножиць, скаль­пелів);

в) медичних термометрів;

г) предметів догляду за хворими;

д) дезинфікуючих розчинів;

е) перев’язного ма­теріалу.

3. Столик, де знаходиться бікс зі стерильним матеріалом (ватою, бинтами), банка з дезинфікуючим розчином (фурациліном), з опущеним у нього корнцангом.

4. Столик з біксом, де знаходяться стерильні шприци.

5. Столик для роздавання ліків з відділеннями для кож­ного хворого.

6. Холодильник, де зберігаються різні настоянки, відва­ри, сироватки, вакцини.

7. Пульт світлової сигналізації.

8. Телефон.

9. Засоби аварійного освітлення.

10. Раковина для миття рук, мило, чистий рушник.

27. Роздавання ліків

1. Медична сестра самостійно не може призначити хво­рому ліки або змінити призначення лікаря.

2. У той самий час медична сестра може затримати призначення, на­приклад, коли хворий погано переносить препарат або в нього виникла алергічна реакція, коли необхідність у при­значенні певного лікарського препарату усунулася (на­приклад, якщо хворий, якому призначили снотворне, заснув).

3. У разі появи найменших ознак неадекватной реакції на ліки або ускладнення медична сестра повинна негайно повідомити про це лікареві.

4. Якщо медична сестра переплутала ліки або переви­щила їхню дозу, слід негайно повідомити про це лікареві.

5. Медична сестра не має права пропустити точного часу роздавання лі­ків, зневажливо ставитися до призначення того чи іншого препарату.

6. Якщо ліки мають неприємний смак або запах, хворо­го треба попередити про це та вказати на найкращий спо­сіб прийняття таких ліків.

7. Якщо ліки впливають на забарвлення калу або сечі, слід про це попередити хворого.

Виписування, зберігання та облік ліків

Виписуванням ліків у відділенні займається старша медична сестра. Існує такий порядок надходження ліків у відділення:

1. Лікар записує призначення до листка призначень.

2. Щодня палатна медична сестра складає заявки на необхідні лікарські препарати та віддає їх старшій медич­ній сестрі.

3. Старша медична сестра на підставі цих заявок скла­дає спеціальну заявку за підписом завідуючого відділенням і направляє її до аптеки.

4. На підставі поданих заявок аптека видає необхідні лі­карські препарати.

5. Старша медична сестра перевіряє відповідність ви­даних лікарських препаратів заявці, наявність етикеток, їх відповідність назві препарату, його дозі. Ретельно переві­ряє термін придатності препарату.

6. Якщо у старшої медичної сестри виникає сумнів з при­воду якихось ліків або скінчився термін реалізації якогось препарату, вона повертає ці ліки до аптеки.

7. Придатні до застосування ліки старша медична сест­ра віддає на пост чергової медичної сестри.

Зберігання та облік ліків

Різні лікарські препарати потребують різних умов збе­рігання:

• Мікстури, відвари, вакцини, краплі для очей швид­ко псуються, їх треба зберігати в холодильнику.

• Інші лікарські форми зберігають у сухому прохолодному місці.

Зберігати ліки необхідно у відповідному посуді:

• настої, мікстури — в літрових та півлітрових банках;

• краплі — в маленьких пляшках;

• мазі — в маленьких банках.

Категорично забороняється зривати етикетки або закреслювати написи на них, наклеювати нестандартні етикетки, складати в один пакет різні таблетки та порошки, змінювати упаков­ку на ліках.

Для зберігання ліків відводять спеціальні шафи, що мають систему шухляд, які маркуються та закриваються. Окремо виділяють 2 шухляди:

• для отруйних та наркотичних речовин (наркотики, ат­ропін тощо) — група А;

• для сильнодіючих речовин (адреналін, кофеїн тощо) — група Б.

Шухляди закривають на ключ, який постійно знаходить­ся в медичної сестри на посту. На внутрішньому боці двер­цят прикріплюють список препаратів, які знаходяться у шафі.

У шафі є окремі полички для препаратів, які вводять внутрішньовенно, для зовнішнього застосування, стериль­них розчинів, речовин з сильним запахом, легкозаймистих речовий (спирт, ефір), перев’язних матеріалів.

Необхідно слідкувати за терміном зберігання ліків. Мікстури зберігають у холодильнику протягом 5 діб, від­вари—З діб, розчин пеніциліну — до однієї доби, краплі для очей — до 3 діб, стерильні розчини в закритих пляш­ках— 10 діб.

Облік медикаментів веде старша медична сестра, в якої знаходиться зошит обліку лікарських препаратів,.

Коли старша медична сестра видає ліки палатній ме­дичній сестрі, вона реєструє кількість ліків, вказує прізви­ще хворого, номер історії хвороби.

На посту медичної сестри є книга обліку наркотиків. Чергова медична сестра ве­де облік використаних наркотиків, відмічає в зошиті номер історії хвороби, прізвище хворого, кількість витрачених ліків.

Правила роздавання ліків для приймання всередину

1. Виконуючи призначення лікаря, медична сестра ке­рується зошитом (журналом), що є на посту, або листка­ми призначень лікаря.

2. Разові призначення (снотворні, препарати від голов­ного болю) медична сестра виписує з історії хвороби.

3. Приймання більшості ліків пов’язане з часом прийнят­тя їжі, а саме:

- натще приймають послаблюючі препарати, мінеральні води, жовчогінні трави;

- після їди приймають препарати, що подразнюють сли­зову оболонку травного каналу (бром, ацетилсаліцилову кислоту, препарати заліза), травні ферменти;

- перед їдою приймають шлунковий сік, лужні препарати, препарати, що діють на патогенну флору кишок (фталазол, імодіум);

- під час їди приймають травні ферменти, жовчогінні пре­парати, препарати заліза;

- у проміжках між їдою приймають усі індиферентні для функції травного каналу лікарські препарати (сульфаніл­амідні, антибіотики тощо).

4. Перед роздаванням ліків медична сестра повинна зві­рити етикетку на упаковці з призначеннями, перевірити термін придатності ліків, один раз на добу розкласти ліки згідно з їх прийманням. Вони розміщені у спеціальному ящику на пересувному столику.

5. Хворі приймають ліки тільки в присутності медичної сестри або лікаря.

6. Хворі, які самостійно пересуваються, приходять до поста медичної сестри самі і там одержують ліки; важкохворим медична сестра приносить ліки в палату та допо­магає їх прийняти, дає запити кип’яченою водою з поїльника.

7. Водні розчини ліків, відвари дають хворим у градуйо­ваних мензурках з мітками в 5, 10, 15 та 20 мл

8. Спиртові розчини (наприклад, корвалол) відмірюють краплями в мензурку, наливають туди 10—15 мл води, змі­шують, дають випити хворому. Ці препарати обов’язково слід запити водою.