- •3. Медична етика і деонтологія.
- •4. Професійна етика медичного персоналу
- •5. Основні професійні обов”язки середнього та молодшого медичного персоналу.
- •6.Організація роботи лікувально-профілактичних установ. Стаціонар, поліклініка, клініка.
- •Методи транспортування хворих.
- •8. Структура і організація роботи приймальих відділень
- •9.Основні антропометричні обстеження.
- •10.Санітарна обробка хворих в приймальному відділенні.
- •12.Методи виготовлення дезинфікуючих розчинів- хлораміну, хлорного вапна.
- •11.Виявлення педикульозу та боротьба з ним.
- •13 . Сучасні дезинфікуючі засоби
- •14.Організація роботи терапевтичного відділення.
- •15.Загальний і спеціальний догляд за хворими в терапевтичному відділенні
- •16.Санітарно-гігієнічний та лікувально-охоронний режим відділення та заходи по його забезпеченню.
- •17.Види положення хворого в ліжку .Надання хворому зручного положення в ліжку, користування функціональним ліжком.
- •18. Гігієна натільної і постільної білизни.
- •19. Особиста гігієна хворих. Догляд за обличчям , кінцівками, волоссям , нігтями.
- •Основи організації і проведення лікувального харчування
- •Основні принципи лікувального харчування
- •Дієтичне харчування
- •25. Значення терморегуляції в забезпеченні нормальної життєдіяльності організму. Температура тіла, її вимірювання та реєстрація.
- •26. Класифікація гарячок. Догляд за хворими з гарячкою.
- •28. Принципи організації медикаментозного лікування хворих в стаціонарних лікувальних установах.
- •27. Роздавання ліків
- •29. Види лікувальної дії лікарських препаратів
- •30.Основні лікарські форми для внутрішнього застосування та методи їх прийому хворими.
- •31. Основні лікарські форми для зовнішнього застосування та методи їх використання.
- •32. Оксигенотерапія та методи її проведення
- •33. Основні принципи організації інгаляційних методів лікування.
- •34. Застосування банок. Механізм дії. Показання, протипоказання, техніка постановки.
- •35. Застосування гірчичників. Механізм дії. Показання, протипоказання, техніка постановки.
- •36. Застосування зігріваючого компресу. Механізм дії. Показання, протипоказання, техніка постановки
- •37. Застосування грілки. Механізм дії. Показання, протипоказання. Техніка виконання процедури.
- •38. Застосування холоду. Механізм дії. Показання, протипоказання . Техніка виконання процедури.
- •39. Користування підкладним судном
- •40. Користування сечоприймачем.
- •41. Користування газовивідною трубкою.
- •42. Методика проведення очисної клізми. Покази, протипокази.
- •43. Методика проведення сифонної клізми. Покази, протипокази
- •44. Методика проведення лікувальних клізм. Покази, протипокази.
- •45. Промивання шлунка. Покази, протипокази.
- •46. Догляд за шкірою у важкохворих. Умивання, миття рук та ніг.
- •47. Догляд за волоссям у важкохворих.
- •48. Підмивання та спринцювання важкохворих.
- •49. Догляд за ротовою порожниною, очима , вухами та порожниною носа у важкохворих.
- •50. Особливості догляду за хворими похилого та старечого віку.
- •51. Догляд за агонуючими. Загальні ознаки агонії. Клінічна і біологічна смерть.
- •52. Штучна вентиляція легенів
- •54. Парентеральне введення лікарських препаратів.
- •55. Класифікація шприців та голок
- •56.Асептика і антисептика
25. Значення терморегуляції в забезпеченні нормальної життєдіяльності організму. Температура тіла, її вимірювання та реєстрація.
У здорової людини в нормі температура тіла є постійною з невеликими коливаннями в ранкові та вечірні години. Вона не повинна перевищувати 37 градусів С. Температура вимірюється термометром зі шкалою з поділками від 34 до 42 градусів С. Термометри зберігаються у скляній банку, на дно якої кладуть шар вати, змоченої дезінфікуючим розчином. Перед вимірюванням температури термометр струшують, поміщають в пахвову западину, шкіра якої попередньо насухо витирається рушником.
Тривалість вимірювання температури не менше 10 хвилин. Реєструють в листку температур.
26. Класифікація гарячок. Догляд за хворими з гарячкою.
За ступенем підвищення розрізняють такі типи температури: субфебрильна - 37-38, помірно підвищена - 38-39, висока - 39-40, дуже висока - вище 40 градусів С. За характером температурної кривої, яка залежить від коливання температури протягом доби, протягом хвороби виділяють такі типи лихоманки: постійна, послабляющая, переміжна, поворотна, хвилеподібна, виснажує, неправильна. Виділяють наступні стадії: початкова стадія, стадія найбільш високої температури, стадія падінні температури. Різке падіння температури називається кризою, поступової зниження - лізисом.
28. Принципи організації медикаментозного лікування хворих в стаціонарних лікувальних установах.
Пост медичної сестри є робочим місцем палатної медичної сестри. Він розрахований на 25—30 хворих, завжди розміщується біля палат, щоб усі хворі могли перебувати під постійним наглядом медичної сестри. Звичайно він розташований у коридорі та відокремлюється від нього перегородкою — дерев’яною знизу та прозорим склом угорі.
Там має бути таке обладнання та устаткування:
Стіл з висувними шухлядами, що обов’язково замикаються, для збереження історій хвороби, листків лікарських призначень, різних бланків.
Спеціальні медичні шафи з пластикового матеріалу для збереження:
а) медикаментів: окремо зберігаються препарати групи «А» (отруйні) та «Б» (сильнодіючі), препарати для внутрішнього приймання та для ін’єкцій;
б) медичного інструментарію (пінцетів, корнцангів, ножиць, скальпелів);
в) медичних термометрів;
г) предметів догляду за хворими;
д) дезинфікуючих розчинів;
е) перев’язного матеріалу.
Столик, де знаходиться бікс зі стерильним матеріалом (ватою, бинтами), банка з дезинфікуючим розчином (фурациліном), з опущеним у нього корнцангом.
Столик з біксом, де знаходяться стерильні шприци.
Столик для роздавання ліків з відділеннями для кожного хворого.
Холодильник, де зберігаються різні настоянки, відвари, сироватки, вакцини.
Пульт світлової сигналізації.
Телефон.
Засоби аварійного освітлення.
Раковина для миття рук, мило, чистий рушник.
27. Роздавання ліків
Медична сестра самостійно не може призначити хворому ліки або змінити призначення лікаря.
У той самий час медична сестра може затримати призначення, наприклад, коли хворий погано переносить препарат або в нього виникла алергічна реакція, коли необхідність у призначенні певного лікарського препарату усунулася (наприклад, якщо хворий, якому призначили снотворне, заснув).
У разі появи найменших ознак неадекватной реакції на ліки або ускладнення медична сестра повинна негайно повідомити про це лікареві.
Якщо медична сестра переплутала ліки або перевищила їхню дозу, слід негайно повідомити про це лікареві.
Медична сестра не має права пропустити точного часу роздавання ліків, зневажливо ставитися до призначення того чи іншого препарату.
Якщо ліки мають неприємний смак або запах, хворого треба попередити про це та вказати на найкращий спосіб прийняття таких ліків.
Якщо ліки впливають на забарвлення калу або сечі, слід про це попередити хворого.
Виписування, зберігання та облік ліків
Виписуванням ліків у відділенні займається старша медична сестра. Існує такий порядок надходження ліків у відділення:
Лікар записує призначення до листка призначень.
Щодня палатна медична сестра складає заявки на необхідні лікарські препарати та віддає їх старшій медичній сестрі.
Старша медична сестра на підставі цих заявок складає спеціальну заявку за підписом завідуючого відділенням і направляє її до аптеки.
На підставі поданих заявок аптека видає необхідні лікарські препарати.
Старша медична сестра перевіряє відповідність виданих лікарських препаратів заявці, наявність етикеток, їх відповідність назві препарату, його дозі. Ретельно перевіряє термін придатності препарату.
Якщо у старшої медичної сестри виникає сумнів з приводу якихось ліків або скінчився термін реалізації якогось препарату, вона повертає ці ліки до аптеки.
Придатні до застосування ліки старша медична сестра віддає на пост чергової медичної сестри.
Зберігання та облік ліків
Різні лікарські препарати потребують різних умов зберігання:
Мікстури, відвари, вакцини, краплі для очей швидко псуються, їх треба зберігати в холодильнику.
Інші лікарські форми зберігають у сухому прохолодному місці.
Зберігати ліки необхідно у відповідному посуді:
настої, мікстури — в літрових та півлітрових банках;
краплі — в маленьких пляшках;
мазі — в маленьких банках.
Категорично забороняється зривати етикетки або закреслювати написи на них, наклеювати нестандартні етикетки, складати в один пакет різні таблетки та порошки, змінювати упаковку на ліках.
Для зберігання ліків відводять спеціальні шафи, що мають систему шухляд, які маркуються та закриваються. Окремо виділяють 2 шухляди:
для отруйних та наркотичних речовин (наркотики, атропін тощо) — група А;
для сильнодіючих речовин (адреналін, кофеїн тощо) — група Б.
Шухляди закривають на ключ, який постійно знаходиться в медичної сестри на посту. На внутрішньому боці дверцят прикріплюють список препаратів, які знаходяться у шафі.
У шафі є окремі полички для препаратів, які вводять внутрішньовенно, для зовнішнього застосування, стерильних розчинів, речовин з сильним запахом, легкозаймистих речовий (спирт, ефір), перев’язних матеріалів.
Необхідно слідкувати за терміном зберігання ліків. Мікстури зберігають у холодильнику протягом 5 діб, відвари—З діб, розчин пеніциліну — до однієї доби, краплі для очей — до 3 діб, стерильні розчини в закритих пляшках— 10 діб.
Облік медикаментів веде старша медична сестра, в якої знаходиться зошит обліку лікарських препаратів,.
Коли старша медична сестра видає ліки палатній медичній сестрі, вона реєструє кількість ліків, вказує прізвище хворого, номер історії хвороби.
На посту медичної сестри є книга обліку наркотиків. Чергова медична сестра веде облік використаних наркотиків, відмічає в зошиті номер історії хвороби, прізвище хворого, кількість витрачених ліків.
Правила роздавання ліків для приймання всередину
Виконуючи призначення лікаря, медична сестра керується зошитом (журналом), що є на посту, або листками призначень лікаря.
Разові призначення (снотворні, препарати від головного болю) медична сестра виписує з історії хвороби.
Приймання більшості ліків пов’язане з часом прийняття їжі, а саме:
- натще приймають послаблюючі препарати, мінеральні води, жовчогінні трави;
- після їди приймають препарати, що подразнюють слизову оболонку травного каналу (бром, ацетилсаліцилову кислоту, препарати заліза), травні ферменти;
- перед їдою приймають шлунковий сік, лужні препарати, препарати, що діють на патогенну флору кишок (фталазол, імодіум);
- під час їди приймають травні ферменти, жовчогінні препарати, препарати заліза;
- у проміжках між їдою приймають усі індиферентні для функції травного каналу лікарські препарати (сульфаніламідні, антибіотики тощо).
Перед роздаванням ліків медична сестра повинна звірити етикетку на упаковці з призначеннями, перевірити термін придатності ліків, один раз на добу розкласти ліки згідно з їх прийманням. Вони розміщені у спеціальному ящику на пересувному столику.
Хворі приймають ліки тільки в присутності медичної сестри або лікаря.
Хворі, які самостійно пересуваються, приходять до поста медичної сестри самі і там одержують ліки; важкохворим медична сестра приносить ліки в палату та допомагає їх прийняти, дає запити кип’яченою водою з поїльника.
Водні розчини ліків, відвари дають хворим у градуйованих мензурках з мітками в 5, 10, 15 та 20 мл
Спиртові розчини (наприклад, корвалол) відмірюють краплями в мензурку, наливають туди 10—15 мл води, змішують, дають випити хворому. Ці препарати обов’язково слід запити водою.
