11.Виявлення педикульозу та боротьба з ним.

Організація протипедикульозних заходів у стаціонарі.

Санітарно-гігієнічну обробку здійснюють у санпропускнику приймального відділення. Етапи санітарно-гігієнічної обробки хворих: огляд шкірних і волосяних покривів хворого, стрижка волосся, нігтів, гоління (при необхідності), миття під душем або гігієнічна ванна.

Огляд шкірних і волосяних покривів хворого проводять з метою виявлення педикульозу (вошивості). Педикульоз - поразка шкірних і волосяних покривів людини в результаті паразитування на тілі вошей. Можуть бути виявлені різні види вошей: головний (вражає волосяний покрив голови), платтяна (вражає шкірні покриви тулуба), лобкова (вражає волосяну поверхню лобкової області, волосяний покрив пахвових западин і особи - вуса, бороду, брови, вії).

Ознаки педикульозу - наявність гнид (яєць вошей), свербіж шкірних покривів, сліди расчесов і гнійничкові кірки на шкірі.

У разі виявлення педикульозу проводять спеціальну санітарно-гігієнічну обробку хворого (часткову або повну): часткова санітарно-гігієнічна обробка полягає в миття хворого з милом і мочалкою у ванні або під душем, дезінфекції та дезінсекції його одягу та взуття; Під повною санітарно-гігієнічною обробкою увазі не тільки перераховані вище заходи, а й обробку постільних речей і житлових приміщень.

Обробка хворого при виявленні педикульозу - обробити волосся дезінсектицидних розчином (20% розчин емульсії бензилбензоату або шампунь «Елко-инсект або лосьйон« Ніттифор ») і залишити на рекомендований час в інструкції, потім промити у воді, підсушити і обробити волосся підігрітим 6% розчином оцтової кислоти (20 хвилин). Після промивання і підсушування голови вичісують волосся густим гребінцем. При необхідності обстригти волосся і спалити, а одяг хворого відправляють у дезінфекційну камеру.

12.Методи виготовлення дезинфікуючих розчинів- хлораміну, хлорного вапна.

Розчини готують в емальованому або фаянсовому посуді або в бутлях з товстого темного скла. Посуд, де зберігаються розчини хлорного вапна, обов'язково повинен бути щільно прикритим кришкою або корком. Приготування розчинів звичайно проводиться у спеціальній кімнаті, що прилягає до санвузла. Бажано, щоб це була темна або напівтемна кімната, стіни та підлога її вистелені кахлями, там є раковина для миття рук.

Приготування 10 % освітленого розчину хлорного вапна

1 кг сухого хлорного вапна розміщують у невеликій кількості води до утворення рівномірної кашоподібної маси. Продовжуючи помішувати, доводять об'єм води до 10 л. Отриманий розчин залишають у посудині протягом 24 год. При цьому протягом перших 4 год. розчин треба перемішувати не менше трьох разів. Потім обережно, не збовтуючи осаду, розчин зливають у посудину з темного скла.

Зберігати такий розчин можна протягом 5—7 діб.

Щоб приготувати 0,1 % розчин, беруть 100 мл 10 % розчину хлорного вапна на 10 л води та добре змішують.

Для приготування 0,2 % розчину беруть 200 мл 10 % розчину хлорного вапна на 10 л води і добре змішують.

Хлорамін (N-хлорбензолсульфонід натрію) — білий кристалічний порошок, що в своєму складі має 25—29 % активного хлору. Для знезараження застосовують 0,2—5 % розчин хлораміну.

Приготування розчинів хлораміну

Для приготування 0,2 % розчину беруть 2 г хлораміну, додають 1 л води та добре збовтують;

для приготування 1 % розчину беруть 10 г хлораміну та 990 мл води;

для 2 % розчину беруть 20 г хлораміну та 980 мл води; для 5 % розчину беруть 50 г хлораміну та 950 мл води.

Вода, що додається до хлораміну, повинна бути температури 50—60 °С.

Зберігати готовий розчин слід не більше 5 діб.