6.Організація роботи лікувально-профілактичних установ. Стаціонар, поліклініка, клініка.

Охорона здоров'я - сукупність державних і громадських заходів соціально-економічного медичного характеру, що проводяться з метою організації медичної допомоги, збереження і підвищення рівня здоров'я кожної окремої людини і населення в цілому. Заходи з охорони здоров'я будуються на принципах профілактики, загальнодоступності медичної допомоги, обов'язкового медичного страхування, нерозривному зв'язку медичної науки і практики охорони здоров'я, активної участі держави і громадськості у справі здоров'я на-селища.

Виділяють три основних компоненти охорони здоров'я.

1. Лікувально-профілактична допомога.

2. Забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя країни: питання попередження епідемій інфекційних хвороб, санітарний нагляд за якістю питної води,

продуктів харчування, атмосферного повітря та ін

3. Зміцнення здоров'я населення: формування здорового способу життя, оздоровлення

умов праці та побуту людей.

Типи лікувальних установ

Лікувальні установи забезпечують населенню медичну допомогу за місцем проживання (територіальні лікувальні установи) та місцем роботи (лікувальні установи організацій та підприємств).

Медична допомога може здійснюватися на різних етапах:

• амбулаторна (позалікарняна) допомога - медичні, поліклінічні відділення

лікарень і диспансерів, амбулаторії, медсанчастини і здоровпункти, станції швидкої медичної

допомоги, жіночі консультації;

• стаціонарна медична допомога (її надають хворим, яким необхідні систе-

матические спостереження, складні методи обстеження і лікування) - лікарні, шпиталі, сана-

торії та ін

Амбулаторно-поліклінічна медична допомога

Амбулаторно-поліклінічна медична допомога (лат. ambulatorius - рухомий, хо-дячій; грец. Polis - місто, klinike - мистецтво лікування, догляд за лежачими хворими) здійснюва-ляется поза лікарняних умов.

В даний час близько 80% хворих забезпечуються медичною допомогою в амбулаторно-поліклінічних закладах. Амбулаторно-поліклінічне ланка (так звана зона першого контакту) передбачає обстеження і лікування пацієнтів на прийомі в поліклініці і при необхідності в домашніх умовах, а також диспансеризацію (спостереження за здоров'ям) населення. Принцип роботи амбулаторно-поліклінічної ланки - територіально-дільничний (основний структурний елемент амбулаторно-поліклінічної ланки охорони здоров'я - територі-торіальний терапевтичний ділянка), що має на увазі постійне закріплення за дільничним лікарем-терапевтом і медсестрою (медбратом) певної кількості жителів відповідної-ного ділянки.

Цілями і завданнями амбулаторно-поліклінічної ланки є наступні:

• Кваліфікована медична допомога в поліклініці і вдома.

• Диспансеризація.

• Профілактичні заходи (зниження захворюваності, інвалідності та смертності).

• Експертиза тимчасової непрацездатності.

• Санітарно-гігієнічне виховання населення.

• Пропаганда здорового способу життя.

Виділяють кілька основних типів амбулаторно-поліклінічних установ.

Поліклініка (грец. polis - місто, klinike - мистецтво лікування) - міське многопро-фильной або спеціалізований лікувально-профілактичний заклад, в якому надають медичну допомогу, в тому числі спеціалізовану, що приходять хворим, а також хворим на дому, здійснюють комплекс лікувально-профілактичних заходів з лікування і профілактики захворювань. Поліклініка - самостійний лікувально-профілактичний заклад міського типу, також вона може входити до складу медсанчастини або об'єднаної лікарні. У поліклініці проводять прийом хворих лікарі всіх спеціальностей. Є лабораторні, діаг-тичного та лікувальні кабінети. Хворі, які не можуть прийти в поліклініку, викликають лікаря і вдома отримують кваліфіковану допомогу, а у разі потреби їх госпіталізують. Поліклініка виконує роботу з виявлення хворих, надання медичної допомоги, вивчення захворюваності, проведення профілактичних оглядів. У поліклініках є також кабінети долікарської прийому, де медична сестра вимірює хворим температуру ті-ла і артеріальний тиск (АТ).

Амбулаторія (лат. ambulatorius - рухомий, ходячий) - лікувально-профілактичний заклад, призначений для надання позалікарняної медичної допомоги населенню не-великого селища міського типу, невеликого промислового підприємства або сільського навчаючи-стка. У сільській місцевості амбулаторну допомогу можуть надавати фельдшерсько-акушерські пункти, які виступають основною структурною одиницею сільської охорони здоров'я. Участ-ковий принцип роботи дозволяє активно виявляти хворих, надавати їм кваліфіковану медичну допомогу, вивчати захворюваність, проводити профілактичну і санітарно-освітню роботу.

Амбулаторія відрізняється від поліклініки певною обмеженістю наданої медичної допомоги та невеликою чисельністю персоналу (а також кількість обслуговуючого-мих пацієнтів). Як правило, амбулаторія знаходиться в сільській місцевості і забезпечує об-слуговування населення необхідним мінімальним числом фахівців (не більше п'яти) - тера-певтом, хірургом, акушером-гінекологом і педіатром.

Стаціонарна медична допомога

Якщо стан пацієнта вимагає систематичного спостереження, застосування складних діагностичних і лікувальних процедур, спеціалізованої медичної допомоги, його направляють до лікувального закладу стаціонарного типу.

Стаціонар (лат. stationarius - стоїть, нерухомий) - структурний підрозділ лікувально-профілактичного закладу (лікарні, медсанчастини, диспансеру), призначений для обстеження і лікування хворих в умовах цілодобового (за винятком денного стацио-нара) їх перебування в даному закладі під наглядом медичного персоналу.

В даний час цілями і завданнями стаціонарного ланки виступають наступні:

• Діагностика і лікування захворювань.

• Невідкладна допомога.

• Реабілітація хворих.

• Профілактика захворювань.

• Науково-дослідна діяльність.

• Навчальна діяльність (підготовка медичного персоналу). існує кілька

видів стаціонарних установ.

Денний стаціонар - проміжна ланка між амбулаторно-поліклінічної та ста-стаціонарної медичної допомогою. Це СТАЦІОНАРОЗАМІНЮЮЧИХ форма організації медичної допомоги населенню, структурний підрозділ амбулаторно-поліклінічного або лікарняного закладу, призначене для проведення пацієнтам, що не вимагає цілодобового міді-цинского спостереження, лікувальних, реабілітаційних, діагностичних та профілактичних заходів в денний час.

Лікарня - лікувально-профілактичний заклад, що забезпечує висококваліфікованих рованное обслуговування населення на основі досягнень медичної науки і техніки в стаціонарної умовах.

Міська лікарня може бути:

- Багатопрофільної - для лікування хворих з різними захворюваннями;

- Спеціалізованої - для лікування певної категорії хворих (туберкульозних, інфекційних, психічних тощо).

Обласна чи республіканська лікарня забезпечує сільських жителів висококваліфікова-фіціровать спеціалізованої, консультативної, поліклінічної та стаціонарної міді-Цінської допомогою.

Клініка - лікарняна установа, де не тільки здійснюється стаціонарне лікування хворих, а й проводиться науково-дослідна робота, відбувається навчання студентів, вра-чий, середнього медичного персоналу.

Лікарня - лікарня для лікування військовослужбовців та інвалідів війни.

Санаторій (лат. sanatum - лікувати, зцілювати) - стаціонарне установа, де проводять доліковування хворих. Зазвичай санаторій розташовано в місцевості (курорті) з сприятливим кліматом, а також там, де є мінеральні води і лікувальні грязі.

В даний час створені також спеціалізовані консультативно-діагностичні центри на базі великих багатопрофільних лікарень, клінік, медичних ака-демій, медичних університетів і науково-дослідних інститутів, в яких проводяться висококваліфіковане амбулаторне обстеження та стаціонарне лікування хворих.