43. Методика проведення сифонної клізми. Покази, протипокази

Сифонна клізма - багаторазове промивання кишечника за принципом сполучених посудин: один з цих судин - кишечник, другий - воронка, вставлена ​​в вільний кінець гумової трубки, інший кінець якої введений в пряму кишку. Спочатку воронку, наповнену рідиною, піднімають на 0,5 м над рівнем тіла пацієнта, потім, у міру надходження рідини в кишечник (коли рівень спадної води досягає звуження лійки), лійку опускають нижче рівня тіла хворого і чекають, поки з неї не почне надходити вміст кишечника. Піднімання і опускання воронки чергують, причому при кожному підйомі воронки в неї додають рідину. Сифонне промивання кишечника проводять до тих пір, поки з воронки не виходитиме чиста вода. Вводять зазвичай 10 - 12 л води. Кількість виділеної рідини має бути більше введеного об'єму рідини.

44. Методика проведення лікувальних клізм. Покази, протипокази.

Лікарську клізму (відвар ромашки, масло обліпихи, шипшини, антисептичні розчини, знеболюючі, заспокійливі, снодійні, протисудомні, нестероїдні протизапальні препарати) у кількості 50-100 мл в теплому вигляді вводять після очисної клізми

45. Промивання шлунка. Покази, протипокази.

Треба мати шлункоіий зонд довжиною 1-1,5 м, діаметром 1-1,5 см, лійку 0,5-1 літр,посудину з промивною рідиною,кувшин, таз або відро,фартух, рукавички, вазелін.

Показання . отруєння, препаратами,грибами, деякі захворювання шлунка (виразки, гастрит), вживання неякісної їжі.

Протипоказання . шлункові та стравоходні кровотечі, хімічні опіки слизової оболонки ,стравоходу,шлунка, інфаркт, порушення мозкового кровообігу.

Хворого саджають на стілець і притискають до спинки . голову нахиляють вперед. Праовруч – посудина з промивною рідиною ,між ногами таз. На хворого одягають фартух . визначають глибину введення зонда – до віфдстані між різцями до пупка додають ширину долоні. У праву руку зонд за кінець ,розміщують його між пальцями ,як ручку . хворий відкриває рот кладуть зонд і вводять під час ковтальних рухів. Лійку зєднують . опускають її нижче рівня шлунка і при цьому вона наповнюється промивною рідиною . повільно піднімають її вище рота і тримають щоб не потрапило повітря. Не більше 1 літра рідини за раз вводити. При зниженні рівня рідини до звуженого місця лійку опускають над тазом і виливаються вміст шлунку. Процедуру повторювати доки не буде чиста вода. Зазвичай це 8-10 літрів.

Також шлунок можна очистити 1-2 літри розчином натрій гідрокарбонату .

46. Догляд за шкірою у важкохворих. Умивання, миття рук та ніг.

догляд за шкірою має деонтологічний аспект, покращує загальний стан хворого, запобігає гноячковим та грибковим ураженням, пролежням.

Хворі, які перебувають на-загальному режимі, при відсутності протипоказань можуть приймати ванну або душ щоденно, через день, але не рідше одного разу на тиждень.

Важкохворим туалет шкіри повинна проводити медична сестра (мал. 25). Протирають шкіру рушником або ватним тампоном чи м'якою губкою, змоченими теплою водою або теплим розчином камфорного спирту чи оцту (1 столова ложка 9 % розчину на 1 склянку води). Особливу увагу приділяють закритим місцям, фізіологічним складкам. Після цього шкіру витирають сухим рушником.

Для покращання кровообігу шкіру добре розтирають до утворення гіперемії. Обов'язково досуха витирають фізіологічні складки, щоб запобігти утворенню мацерацій (під молочними залозами, пахвові, стегнові складки).

Умивання важкохворих.

Вмивання важкохворого проводять не рідше Двох разів на добу, а при потребі й частіше. Обличчя протирають м'якою губкою або ватним тампоном чи м'яким рушником, змоченим теплою водою. Потім обличчя витирають сухим рушником.

Миття рук у важкохворих.

Руки у важкохворого миють не рідше трьох разів на добу, а при потребі й частіше. Для цього біля хворого ставлять миску, набирають у глечик теплої води і ллють її на руки хворого. Якщо хворий у змозі милити руки, то він це робить і змиває мило самостійно. Нерухомому хворому милить руки, та змиває мило правою рукою, а лівою рукою поливає руки хворого з глечика сама медична сестра.

Миття ніг у важкохворих

Хворі, які самостійно ходять, щовечора миють ноги з милом, у важкохворих це робить медична сестра Вона відгортає нижній кінець матраца, на сітку ліжка ставлять миску з теплою водою і занурює в неї ноги хворого. Намиленою губкою ретельно протирає І між фалангові проміжки, миє з милом інші ділянки ніг (до середини гомілки), сухим рушником витирає спочатку між фалангові проміжки, а потім усю поверхню ніг. При наявності грибкових уражень шкіри ніг ці місця протирають будь-якою протигрибковою маззю або розчином.