
- •3. Медична етика і деонтологія.
- •4. Професійна етика медичного персоналу
- •5. Основні професійні обов”язки середнього та молодшого медичного персоналу.
- •6.Організація роботи лікувально-профілактичних установ. Стаціонар, поліклініка, клініка.
- •Методи транспортування хворих.
- •8. Структура і організація роботи приймальих відділень
- •9.Основні антропометричні обстеження.
- •10.Санітарна обробка хворих в приймальному відділенні.
- •11.Виявлення педикульозу та боротьба з ним.
- •12.Методи виготовлення дезинфікуючих розчинів- хлораміну, хлорного вапна.
- •13 . Сучасні дезинфікуючі засоби
- •14.Організація роботи терапевтичного відділення.
- •15.Загальний і спеціальний догляд за хворими в терапевтичному відділенні
- •16.Санітарно-гігієнічний та лікувально-охоронний режим відділення та заходи по його забезпеченню.
- •17.Види положення хворого в ліжку .Надання хворому зручного положення в ліжку, користування функціональним ліжком.
- •18. Гігієна натільної і постільної білизни.
- •19. Особиста гігієна хворих. Догляд за обличчям , кінцівками, волоссям , нігтями.
- •Основи організації і проведення лікувального харчування
- •Основні принципи лікувального харчування
- •Дієтичне харчування
- •25. Значення терморегуляції в забезпеченні нормальної життєдіяльності організму. Температура тіла, її вимірювання та реєстрація.
- •26. Класифікація гарячок. Догляд за хворими з гарячкою.
- •28. Принципи організації медикаментозного лікування хворих в стаціонарних лікувальних установах.
- •27. Роздавання ліків
- •29. Види лікувальної дії лікарських препаратів
- •30.Основні лікарські форми для внутрішнього застосування та методи їх прийому хворими.
- •31. Основні лікарські форми для зовнішнього застосування та методи їх використання.
- •32. Оксигенотерапія та методи її проведення
- •33. Основні принципи організації інгаляційних методів лікування.
- •34. Застосування банок. Механізм дії. Показання, протипоказання, техніка постановки.
- •35. Застосування гірчичників. Механізм дії. Показання, протипоказання, техніка постановки.
- •36. Застосування зігріваючого компресу. Механізм дії. Показання, протипоказання, техніка постановки
- •37. Застосування грілки. Механізм дії. Показання, протипоказання. Техніка виконання процедури.
- •38. Застосування холоду. Механізм дії. Показання, протипоказання . Техніка виконання процедури.
- •39. Користування підкладним судном
- •40. Користування сечоприймачем.
- •41. Користування газовивідною трубкою.
- •42. Методика проведення очисної клізми. Покази, протипокази.
- •43. Методика проведення сифонної клізми. Покази, протипокази
- •44. Методика проведення лікувальних клізм. Покази, протипокази.
- •45. Промивання шлунка. Покази, протипокази.
- •46. Догляд за шкірою у важкохворих. Умивання, миття рук та ніг.
- •47. Догляд за волоссям у важкохворих.
- •48. Підмивання та спринцювання важкохворих.
- •49. Догляд за ротовою порожниною, очима , вухами та порожниною носа у важкохворих.
- •50. Особливості догляду за хворими похилого та старечого віку.
- •51. Догляд за агонуючими. Загальні ознаки агонії. Клінічна і біологічна смерть.
- •52. Штучна вентиляція легенів
- •54. Парентеральне введення лікарських препаратів.
- •55. Класифікація шприців та голок
- •56.Асептика і антисептика
43. Методика проведення сифонної клізми. Покази, протипокази
Сифонна клізма - багаторазове промивання кишечника за принципом сполучених посудин: один з цих судин - кишечник, другий - воронка, вставлена в вільний кінець гумової трубки, інший кінець якої введений в пряму кишку. Спочатку воронку, наповнену рідиною, піднімають на 0,5 м над рівнем тіла пацієнта, потім, у міру надходження рідини в кишечник (коли рівень спадної води досягає звуження лійки), лійку опускають нижче рівня тіла хворого і чекають, поки з неї не почне надходити вміст кишечника. Піднімання і опускання воронки чергують, причому при кожному підйомі воронки в неї додають рідину. Сифонне промивання кишечника проводять до тих пір, поки з воронки не виходитиме чиста вода. Вводять зазвичай 10 - 12 л води. Кількість виділеної рідини має бути більше введеного об'єму рідини.
44. Методика проведення лікувальних клізм. Покази, протипокази.
Лікарську клізму (відвар ромашки, масло обліпихи, шипшини, антисептичні розчини, знеболюючі, заспокійливі, снодійні, протисудомні, нестероїдні протизапальні препарати) у кількості 50-100 мл в теплому вигляді вводять після очисної клізми
45. Промивання шлунка. Покази, протипокази.
Треба мати шлункоіий зонд довжиною 1-1,5 м, діаметром 1-1,5 см, лійку 0,5-1 літр,посудину з промивною рідиною,кувшин, таз або відро,фартух, рукавички, вазелін.
Показання . отруєння, препаратами,грибами, деякі захворювання шлунка (виразки, гастрит), вживання неякісної їжі.
Протипоказання . шлункові та стравоходні кровотечі, хімічні опіки слизової оболонки ,стравоходу,шлунка, інфаркт, порушення мозкового кровообігу.
Хворого саджають на стілець і притискають до спинки . голову нахиляють вперед. Праовруч – посудина з промивною рідиною ,між ногами таз. На хворого одягають фартух . визначають глибину введення зонда – до віфдстані між різцями до пупка додають ширину долоні. У праву руку зонд за кінець ,розміщують його між пальцями ,як ручку . хворий відкриває рот кладуть зонд і вводять під час ковтальних рухів. Лійку зєднують . опускають її нижче рівня шлунка і при цьому вона наповнюється промивною рідиною . повільно піднімають її вище рота і тримають щоб не потрапило повітря. Не більше 1 літра рідини за раз вводити. При зниженні рівня рідини до звуженого місця лійку опускають над тазом і виливаються вміст шлунку. Процедуру повторювати доки не буде чиста вода. Зазвичай це 8-10 літрів.
Також шлунок можна очистити 1-2 літри розчином натрій гідрокарбонату .
46. Догляд за шкірою у важкохворих. Умивання, миття рук та ніг.
догляд за шкірою має деонтологічний аспект, покращує загальний стан хворого, запобігає гноячковим та грибковим ураженням, пролежням.
Хворі, які перебувають на-загальному режимі, при відсутності протипоказань можуть приймати ванну або душ щоденно, через день, але не рідше одного разу на тиждень.
Важкохворим туалет шкіри повинна проводити медична сестра (мал. 25). Протирають шкіру рушником або ватним тампоном чи м'якою губкою, змоченими теплою водою або теплим розчином камфорного спирту чи оцту (1 столова ложка 9 % розчину на 1 склянку води). Особливу увагу приділяють закритим місцям, фізіологічним складкам. Після цього шкіру витирають сухим рушником.
Для покращання кровообігу шкіру добре розтирають до утворення гіперемії. Обов'язково досуха витирають фізіологічні складки, щоб запобігти утворенню мацерацій (під молочними залозами, пахвові, стегнові складки).
Умивання важкохворих.
Вмивання важкохворого проводять не рідше Двох разів на добу, а при потребі й частіше. Обличчя протирають м'якою губкою або ватним тампоном чи м'яким рушником, змоченим теплою водою. Потім обличчя витирають сухим рушником.
Миття рук у важкохворих.
Руки у важкохворого миють не рідше трьох разів на добу, а при потребі й частіше. Для цього біля хворого ставлять миску, набирають у глечик теплої води і ллють її на руки хворого. Якщо хворий у змозі милити руки, то він це робить і змиває мило самостійно. Нерухомому хворому милить руки, та змиває мило правою рукою, а лівою рукою поливає руки хворого з глечика сама медична сестра.
Миття ніг у важкохворих
Хворі, які самостійно ходять, щовечора миють ноги з милом, у важкохворих це робить медична сестра Вона відгортає нижній кінець матраца, на сітку ліжка ставлять миску з теплою водою і занурює в неї ноги хворого. Намиленою губкою ретельно протирає І між фалангові проміжки, миє з милом інші ділянки ніг (до середини гомілки), сухим рушником витирає спочатку між фалангові проміжки, а потім усю поверхню ніг. При наявності грибкових уражень шкіри ніг ці місця протирають будь-якою протигрибковою маззю або розчином.