- •3. Медична етика і деонтологія.
- •4. Професійна етика медичного персоналу
- •5. Основні професійні обов”язки середнього та молодшого медичного персоналу.
- •6.Організація роботи лікувально-профілактичних установ. Стаціонар, поліклініка, клініка.
- •Методи транспортування хворих.
- •8. Структура і організація роботи приймальих відділень
- •9.Основні антропометричні обстеження.
- •10.Санітарна обробка хворих в приймальному відділенні.
- •11.Виявлення педикульозу та боротьба з ним.
- •12.Методи виготовлення дезинфікуючих розчинів- хлораміну, хлорного вапна.
- •13 . Сучасні дезинфікуючі засоби
- •14.Організація роботи терапевтичного відділення.
- •15.Загальний і спеціальний догляд за хворими в терапевтичному відділенні
- •16.Санітарно-гігієнічний та лікувально-охоронний режим відділення та заходи по його забезпеченню.
- •17.Види положення хворого в ліжку .Надання хворому зручного положення в ліжку, користування функціональним ліжком.
- •18. Гігієна натільної і постільної білизни.
- •19. Особиста гігієна хворих. Догляд за обличчям , кінцівками, волоссям , нігтями.
- •Основи організації і проведення лікувального харчування
- •Основні принципи лікувального харчування
- •Дієтичне харчування
- •25. Значення терморегуляції в забезпеченні нормальної життєдіяльності організму. Температура тіла, її вимірювання та реєстрація.
- •26. Класифікація гарячок. Догляд за хворими з гарячкою.
- •28. Принципи організації медикаментозного лікування хворих в стаціонарних лікувальних установах.
- •27. Роздавання ліків
- •29. Види лікувальної дії лікарських препаратів
- •30.Основні лікарські форми для внутрішнього застосування та методи їх прийому хворими.
- •31. Основні лікарські форми для зовнішнього застосування та методи їх використання.
- •32. Оксигенотерапія та методи її проведення
- •33. Основні принципи організації інгаляційних методів лікування.
- •34. Застосування банок. Механізм дії. Показання, протипоказання, техніка постановки.
- •35. Застосування гірчичників. Механізм дії. Показання, протипоказання, техніка постановки.
- •36. Застосування зігріваючого компресу. Механізм дії. Показання, протипоказання, техніка постановки
- •37. Застосування грілки. Механізм дії. Показання, протипоказання. Техніка виконання процедури.
- •38. Застосування холоду. Механізм дії. Показання, протипоказання . Техніка виконання процедури.
- •39. Користування підкладним судном
- •40. Користування сечоприймачем.
- •41. Користування газовивідною трубкою.
- •42. Методика проведення очисної клізми. Покази, протипокази.
- •43. Методика проведення сифонної клізми. Покази, протипокази
- •44. Методика проведення лікувальних клізм. Покази, протипокази.
- •45. Промивання шлунка. Покази, протипокази.
- •46. Догляд за шкірою у важкохворих. Умивання, миття рук та ніг.
- •47. Догляд за волоссям у важкохворих.
- •48. Підмивання та спринцювання важкохворих.
- •49. Догляд за ротовою порожниною, очима , вухами та порожниною носа у важкохворих.
- •50. Особливості догляду за хворими похилого та старечого віку.
- •51. Догляд за агонуючими. Загальні ознаки агонії. Клінічна і біологічна смерть.
- •52. Штучна вентиляція легенів
- •54. Парентеральне введення лікарських препаратів.
- •55. Класифікація шприців та голок
- •56.Асептика і антисептика
16.Санітарно-гігієнічний та лікувально-охоронний режим відділення та заходи по його забезпеченню.
Медичний персонал повинен забезпечити контроль і виконання в стаціонарі лікувально-охоронного та санітарно-гігієнічного режимів.
- Стаціонарно-гігієнічний режим - профілактика виникнення і розповсюдження внутрішньолікарняної інфекції (санітарно-гігієнічна обробка вступників хворих, контроль за санітарно-гігієнічним станом лікувального закладу і особистою гігієною пацієнтів, зміна білизни, термометрія, дезінфекція, стерилізація).
- Лікувально-охоронний режим - забезпечення фізичного і психічного спокою хворих (дотримання правил внутрішнього розпорядку стаціонару, режиму фізичної активності (індивідуального режиму хворого) і принципів медичної етики).
Створення і забезпечення лікувально-охоронного режиму входить в обов'язки всього медичного персоналу. Він включає в себе наступні елементи:
1.Забезпечення режиму щадіння психіки хворого,
2. Суворе дотримання правил внутрішнього розпорядку дня,
3. Забезпечення режиму раціональної фізичної (рухової) активності.
4.Індивідуальний режим хворому призначає лікар; конкретна різновид залежить від стану пацієнта (ступеня тяжкості захворювання) і характеру захворювання.
- Суворий постільний режим - хворому категорично забороняється активно рухатися в ліжку і тим більше вставати; догляд за пацієнтом здійснюють палатна медична сестра і молодший медичний персонал (годування, особиста гігієна, піднос судна і пр.)
.- Постільний режим - хворому заборонено вставати з ліжка, дозволено повертатися і сидіти у ліжку. Догляд за пацієнтом здійснюють палатна медична сестра і молодший медичний персонал (годування, особиста гігієна, піднос судна і пр.)
.- Напівпостільний режим - хворому заборонено виходити з палати, дозволено сідати в ліжку і на стілець для прийому їжі, ранкового туалету, користуватися кріслом-судном. Дозволяється прийом їжі в положенні сидячи.
- Палатний режим - хворому дозволяються пересування по палаті і заходи особистої гігієни в межах палати. Половину денного часу пацієнт може проводити в положенні сидячи.
- Загальний («вільний») режим - хворому дозволено ходити по відділенню і в межах лікарні (коридор, сходи, лікарняна територія).
17.Види положення хворого в ліжку .Надання хворому зручного положення в ліжку, користування функціональним ліжком.
Варіанти положення пацієнта в ліжку:
- Активне - хворий довільно, самостійно змінює положення в ліжку виходячи зі своїх потреб;
- Пасивне - хворий нерухомий, через різкої слабкості не може самостійно змінити своє становище у ліжку, також при несвідомому стані хворого;
- Вимушене - хворий приймає позу, яка полегшує його стан.
Для створення зручного положення хворого в ліжку є функціональні ліжка, які з трьох рухливих секцій, що змінюють своє положення спеціальними пристосуваннями або ручками.
За відсутності функціонального ліжка для створення хворому напівсидячого положення використовуються спеціальні підголовники. При цьому в ноги поміщається упор, щоб хворий не сповзав з підголовника.