37 Прикладка як різновид означення

Прикладка — це різновид означен­ня, яке, указуючи на ознаку предме­та, дає йому другу назву, виража­ється іменником і відповідає на пи­тання який? Наприклад: Вигаптуй на небі райдугу-доріж ку,Простели до сонця вишивку- маніж ку.Щоб по тій доріжці з лебедями-снами Плавати до щастя білимичовнами. Прикладки виражаються загаль­ними і власними іменниками.Прикладка може виражати: 1. Характеристику особи: • за професією, родом занять:лікар-педіатр, учитель-фізик, сту-дент-хімік, льотчик-випробовувач, механік-водій; • за соціальним походженням:жінка-селянка, селяни-кріпаки; • за місцем проживання:студент-італієць;• за віком: хлопець-підліток, дідусь-пенсіонер; • за родинними стосунками:дівчата-сестрички, юнаки-племін-ники, брати-однолітки. 2. Родову назву при видовій:Дунай-ріка, Українамати, Сапун-гора. 3. Видову назву при родовій:річка Рось, озеро Байкал, планетаСатурн, вулиця Ярославів Вал. 4. Якісну характеристику особи чипредмета:юнак-богатир, дуб-велетень, мі- сяць-князь, вітер-пустун, сніжинки-пушинки, роси-сльози, місто- гігант. З означуваним словом прикладкаузгоджується, як правило, у відмін­ ку, узгодження в числі — не обо­в’язкове: Всіх владарка-ніч покорила (ЛесяУкраїнка ). але: місто Суми, роман «Тигролови».Не узгоджуються з означуваним словом, а приєднуються за типомприлягання назви установ, під­ приємств, газет, журналів, книжок,кінофільмів, поїздів, пароплавів,станцій, портів. Непоширена і поширена приклад­ка. Прикладка може бути непошире­на — виражена одним словом (поети-шістдесятники, поети-роман- тики, вірш-медитація) і т. д. і поши­рена — виражена сполученням слів: Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинут ь обоє. Прикладки до означуваного словаможуть приєднуватися за допомогою слів імені, пам’ят і, на ім ’я, наприк­лад, тобто, або, як: Лелек, або ж б усл ів , чи чорно­гузів, розплодилося по наших книжках… чи не більше, ніж існує цих птахів у природі ( В. Бичко). УВАГА!Щоб не помилитися при визначенні прикладки,потрібно пам’ятати: 1. З двох іменників — власного імені людини йзагальної назви — прикладкою є загальна назва:поетеса Леся Українка, композитор МиколаЛисенко, драматирг Іван Тобілевич, гетьманІван Мазепа. 2. Якщо ж власна назва не є ім’ям людини, товона виступає прикладкою: мати Україна: команда «Динамо», фірмо«Роксолана». автомашина « Тавоія». 3. Власні імена (прізвища, імена, імена по бать­кові) є прикладками, якщ о вони уточнюють за­гальну назву: Се новий тухольський боярин, Ти гар Вовц,справляв великі лови на грубу звірив(І. Франко). Граматика: морфологія, синтаксис 4 у словосполученні, що складається з двохзагальних іменників, прикладкою є те слово, що має значення якісної характеристики, родовоїознаки, соціальної або національної належ­ ності, указує на рід діяльності:0 пр.гтаматолог. стидент-заочник: 5, За прикладку не треба вважати:§ прізвища до імен та імен по батькові; • деякі складні слова, утворені з двохіменників: плащ-палатка, будинок-музей, вагон-ресторан, стоп-кран; • сполучення синонімів та антонімів:путь-дорога, стежки-доріжки, рід-плем’я, імпорт-експорт, купівля-продаж; • асоціативні сполучення: хліб-сіль,батько-мати, жар-птиця. Такі словосполучення не розчленовуються напідпорядковуване і підпорядковане, а ви- ступають одним членом речення.

Правопис прикладок. Прикладкаможе стояти перед означуваним сло­ вом або після нього. Залежно від цьо­го прикладка з означуваним словом може писатися через дефіс або безнього. Дефіс ставимо: І Якщо пояснюване слово й непоши-рена прикладка, що стоїть у препо­зиції, є загальними назвами:мати-трудівниця, дівчина-красуня, думи-мрії, театр-студія, поїзд- експрес, художник-пейзажист, учимель-фізик, тест-програма. 2-Якщо прикладкою виступає влас­на назва, яка стоїть перед означу­ ваним словом:В Путивлі-граді вранці-раноСпіває, плаче Ярославна.Т. Шевченко. Не той тепер Миргород,Хорол-річка не та.П. Тичина. 3. Якщо прикладка входить до скла­ду терміна:заєць-русак, льон-довгунець, павуктарантул, жук-короїд, зміястріла. 4. Якщо прикладка характеризуєособу за національністю, про­фесією, віком, місцем проживанняй стоїть після означуваного слова: вчений-селекціонер, дівчина-агроном, хлопець-підліток, інженер- конструктор. 5. В інших випадках, коли не можна встановити, яке значення ширше,а яке вужче, прикладку, як прави­ло, пишемо через дефіс: поет-романтик і романтик-поет,народи-брати і брати-народи. Дефіс не ставимо: 1. Якщо прикладкою є власна назва,що стоїть після загального іменника: місто Черкаси, річка Десна, гора Говерла, станція Фастів; Я хочу на озеро Свитязь, в тумантаємничих лісів (Л. Костенко). 2. Якщо прикладка означає видове поняття й стоїть після означувано­ го слова (родового поняття):трава звіробій, слива угорка, ягодамалина, дерево каштан. 3. Якщо прикладкою є загальноприй­няті в побуті назви людей громадя­ нин, добродій, пан, товариш, ко­мандир (перед загальною та влас­ного назвою): громадянине Козачук, добродіюВалентине, пане директоре, това­ришу лікарю. Пишемо в лапках: 1. Прикладки — символічні (умовні)назви підприємств, організацій,дитячих установ, магазинів, готе­лів, кафе тощо:фабрика «Киянка», садочок«Веселка», універмаг «Україна», готель «Гопосіївс ький», кафе«Бригантина». Примітки. 1. Якщо назви організацій, підприємствчи установ як прикладки поєднуються з підпорядковуваними іменниками за допо­могою слів імені, пам’яті, то прикладка в лапки не береться:бібліотека імені В. Вернадського, конфе­ ренція присвячена пам’яті М. Грушевського. 2. Назви річок, озер, міст, сіл, автобус­них і залізничних маршрутів у лапки неберуться:річка Південний Буг, озеро Балатон,місто Жовті Води, поїзд Київ-Ужгород,автобус Київ-Миргород, але: назви станцій метро — у лапках:станція «Хрещатик», станція «Палац«Україна»». 3. Якщо назви річок, озер, міст уживають­ся як умовні назви підприємств, установ,організацій, то їх пишемо в лапках:кінотеатр «Київ», готель «Дніпро». 2. Прикладки — назви газет, жур­налів, творів мистецтва: газета «Літ ерат урна Україна»журнал «Д ивослово», картина«Місячна ніч на Д ніпрі», 3. Прикладки — назви спортивнихтовариств, клубів, команд: футбольна команда «Динамо»,спортивне товариство «Буре­вісник». 4. Прикладки — назви пароплавів,поїздів-експресів:теплохід «Славут ич», поїзд-експрес «Карпати». Узгодження прикладок:Прикладки — назви міст узгоджують­ся в усіх відмінках з родовою назвою:місто Київ — міста Києва, містуКиєву… Проте в географічній та військовійлітературі назва міста зберігає формуназивного відмінка: місто Київ — міста Київ, містуКиїв…Зберігають форму називного від­мінка й прикладки — власні назвигір, озер, станцій, планет:на горі Говерла, на озері Байкал, достанції Жмеринка. Узгоджені конструкції типу на горі Го­верлі, на озері Байкалі — характернілише для пісенно-поетичного жанрУ-