Виходять батьки. Слова від батьків (прозою) (Батьки вручають хліб-сіль на рушникові) Про коровай

Батьки

Донечко мила, милий мій сину,

Виберіть чесну життєву стежину.

Юності вашої квітне розмай,

Ми вам пахучий спекли коровай.

Лагідні руки це тісто місили,

Хай не бракує снаги вам і сили.

Любляче серце його зігрівало,

Щоб у житті вам добро квітувало!

Впала у тісто солона сльоза –

Хай обмине вас життєва гроза!

Квітне калина на хлібові цім –

Щоб не забули ви батьківський дім!

БАТЬКИ:

• Доле! Де ти? Відгукнися!

Нашим дітям посміхнися.

Дай вдачу доброї людини,

Дай їм щастя, вірне, лебедине.

• Живе традиція народу України

Зерном пшеничним у дорогу проводжать

І рушником, що вишитий червоним,

Дорогу у майбутнє вистелять.

• Ідіть же, діти, в світ по рушниках розшитих,

Нехай дорога вам квітками розквіта.

Червоний колір хай життя дарує

На щастя, на любов, на долю, на літа.

• Хай щирою для вас земля вкраїнська буде,

Вона зуміє всіх дітей своїх зігріть.

На радість і на труд ми вас благословляєм

І по правді, так, як слід, на цій землі живіть.

(Перед дітьми (на східцях) можна прослати 2 рушники)

ДІТИ

1. Рідні наші! Мамо! Тату! Дякуємо вам за те, що дали нам життя, що завжди любили й вірили в наші сили. Ваші натруджені руки і добре серце завжди допомагатимуть нам у житті. А промінь сімейного вогника світитиме у далекій і незвіданій дорозі.

2. Рідні наші, дякуємо за те, що ростили нас, віддаючи свою молодість і життя. Раділи та сумували разом з нами. І вибачте нас за всі прикрощі, що вам завдавали і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми.

3. Якщо є щось на землі святе, то це перш за все мама й тато, і батьківська хата, і мамине слово, і стежки, по яких ми ходили.

4. Уже зміцніли наші крила, щоб літати,

Та не забудемо про рідних маму й тата.

І встигнем добре слово їм сказати,

Допоки ми живемо в рідній хаті.

5. Бо без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту,

Без нашого родинного житла.

Вони ж нас, як пташок, в гнізді зростили,

Давали дітям раду, як могли,

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

6. Мамо, берегине життя,

Мамо, неспокійного серця биття,

Вічна ніжність і вічна журба –

Ти для мене завжди молода!

7. Кожне слово батьківське – то є оберіг,

Що осяює шлях, де багато доріг,

Де ж стежина до щастя, якою піти?

Слово батьківське, ти нам вічно світи!

8. Спасибі вам, мої батьки,

За теплоту й любов родинну,

За дружбу й спокій у сім’ї.

За турботу щогодинну

За вашу відданість святу

Своїм уже дорослим дітям,

За людяність і доброту, -

Ми вдячні вам за все на світі.

9. Вклоняємось низенько до землі.

Усім батькам, які прийшли на свято.

Прийміть уклін, шановні, дорогі.

І найдорожчі в світі – мама й тато.

10. Нагороджені ми любов’ю.

Хай святиться ваше ім’я.

Зичим доброго ми здоров’я,

Тату й мамо, родинонька вся!

11. У номінації „Батько й мати – два серця гарячих” нагороджуються найрідніші, найтерплячіші, найдобріші, найлагідніші, найніжніші єдині й неповторні наші батьки!