4. Характерні помилки, які можуть траплятися у процесі прийняття рішень.

Найбільш поширеними помилками у процесі прийняття рішення є наступні:

• було прийняте так зване одностороннє рішення;

• прийняте рішення було зумовлене емоціями;

• був відсутній системний підхід до прийняття рішення;

• при виборі варіантів перевага була віддана "звичній" альтернативі;

• розглядалися тільки позитивні варіанти, можливий ризик не був врахований;

• при прийнятті рішень керувалися припущеннями, прихованими бажаннями і помилковими передумовами, а не достовірною інформацією;

• при прийнятті рішень була допущена квапливість;

• неправильно були витлумачені факти;

• рішення було прийняте імпульсивно.

5. Алгоритм та його місце в теорії інтелектуальних систем прийняття рішень.

Алгор́итм — послідовність, система, набір систематизованих правил виконання обчислювального процесу, що обов'язково приводить до розв'язання певного класу задач після скінченного числа операцій. При написанні комп'ютерних програм алгоритм описує логічну послідовність операцій. Для візуального зображення алгоритмів часто використовують блок-схеми.

Кожен алгоритм є списком добре визначених інструкцій для розв'язання задачі. Починаючи з початкового стану, інструкції алгоритму описують процес обчислення, які відбуваються через послідовність станів, які, зрештою, завершуються кінцевим станом. Перехід з одного стану до наступного не обов'язково детермінований — деякі алгоритми містять елементи випадковості.

В основі генетичних алгоритмів лежать генетика і хромосомна теорія еволюції організмів. Хромосоми - це ниткоподібні структури, що знаходяться в клітинному ядрі, які є носіями спадковості. Кожна хромосома унікальна морфологічно і генетично і не може бути замінена іншою або відновлена ​​при втраті (при втраті хромосоми клітина, як правило, гине). Кожен біологічний вид має певне, постійне кількість хромосом. Кожна клітина містить подвоєний набір морфологічно і генетично подібних хромосом. Наприклад, в клітинах людини міститься 23 пари хромосом, в клітинах комара - 3.

6. Структура інтелектуальної системи прийняття рішень.

7. Сутність поняття «Інтелектуальна система прийняття рішень».

Интеллектуальная система — это техническая или программная система, способная решать задачи, традиционно считающиеся творческими, принадлежащие к конкретной предметной области, знания о которой хранятся в памяти такой системы. Структура интеллектуальной системы включает три основных блока — базу знаний, аналитический модуль и интеллектуальный интерфейс. Функціонування інтелектуальної системи можна описати як постійне прийняття рішень на основі аналізу поточних ситуацій для досягнення певної мети. Природно виділити окремі етапи, які утворюють типову схему функціонування інтелектуальної системи: 1) Безпосереднє сприйняття зовнішньої ситуації; результатом є формування первинного опису ситуації. 2) Зіставлення первинного опису зі знаннями системи і поповнення цього опису; результатом є формування вторинного опису ситуації в термінах знань системи. Цей процес можна розглядати як процес розуміння ситуації, або як процес перекладу первинного опису на внутрішню мову системи. При цьому можуть змінюватися внутрішній стан системи та її знання. Вторинний опис може бути не єдиним, і система може вибирати між різними вторинними описами. Крім того, система в процесі роботи може переходити від одного вторинного опису до іншого. Якщо ми можемо формально задати форми внутрішнього представлення описів ситуацій та операції над ними, ми можемо сподіватися на певний автоматизований аналіз цих описів. 3) Планування цілеспрямованих дій та прийняття рішень, тобто аналіз можливих дій та їх наслідків і вибір тієї дії, яка найкраще узгоджується з метою системи. Це рішення, взагалі кажучи, формулюється деякою внутрішньою мовою (свідомо або підсвідомо). 4) Зворотна інтерпретація прийнятого рішення, тобто формування робочого алгоритму для здійснення реакції системи. 5) Реалізація реакції системи; наслідком є зміна зовнішньої ситуації і внутрішнього стану системи, і т.д.

Системи підтримки прийняття рішень — СППР (Decision Support Systems — DSS) — це інформаційні системи третього покоління. СППР — інтерактивні комп’ютерні системи, які призначені для підтримки різних видів діяльності в разі прийняття рішень стосовно слабоструктурованих або неструктурованих проблем. СППР мають загальне не тільки інформаційне, але й математичне забезпечення — бази моделей, тобто реалізовано ідею розподілу обчислень подібно до того, як розподіл даних став вирішальним фактором у звичайних інформаційних системах.Зі зростанням кількості прикладних програм для надання персоналізованої оперативної підтримки, а також кількості інформаційних систем збільшувався обсяг обчислювального дублювання, що стало значною мірою гальмівним фактором: для індивідуальної оперативної підтримки необхідно виконувати досить багато персоналізованих версій тієї самої прикладної програми, причому кожна версія підлягає багаторазовій модифікації протягом періоду її експлуатації з тією метою, щоб вона у відповідний спосіб реагувала на зміни в можливостях, знаннях, позиції і побажаннях користувача.