- •1. Дайте визначення таким поняттям як рішення, управлінське рішення, прийняття рішення. Перелічіть засади, на яких ґрунтується прийняття управлінських рішень.
- •2. Складові прийняття управлінських рішень.
- •3. Етапи розгорнутого процесу прийняття рішень. Охарактеризуйте коротко кожен з них.
- •4. Характерні помилки, які можуть траплятися у процесі прийняття рішень.
- •5. Алгоритм та його місце в теорії інтелектуальних систем прийняття рішень.
- •6. Структура інтелектуальної системи прийняття рішень.
- •7. Сутність поняття «Інтелектуальна система прийняття рішень».
- •8. Концептуальні положення системної парадигми.
- •9. Переваги та недоліки системної парадигми.
- •10. Принципи системного аналізу.
- •11. Основні методи системного аналізу.
- •12. Відмінності між класичним та новітнім системними підходами стосовно прийняття рішень.
- •13. Охарактеризуйте стисло суть кроків вирішення проблем та прийняття рішень.
- •14. Суть понять «дані» та «знання». Покажіть між ними відмінність.
- •15. Суть вимірності об’єкта. Шкали.
- •16. Особливості представлення знань в іспр.
- •17. Представлення знань в іспр за допомогою логічної моделі. Навести приклад.
- •18. Представлення знань в іспр за допомогою семантичних мереж. Навести приклад.
- •19. Представлення знань в іспр за допомогою фреймової моделі. Навести приклад.
- •20. Представлення знань в іспр за допомогою продукційної моделі. Навести приклад.
- •21. Раціональний вибір та аксіоми раціонального поводження в економіці.
- •22. Функції вибору та операції над ними.
- •23. Дерево рішень. Прийняття рішень за його допомогою.
- •24. Суть нераціонального поводження. Евристики та зміщення.
- •25. Теорія проспектів. Її відмінність від теорії корисності.
- •26. Види невизначеності та причини її виникнення.
- •27. Сутність ризику. Його суб’єктивність та об’єктивність.
- •28. Система постулатів стосовно ризику як економічної категорії.
- •29. Узагальнений алгоритм вимірювання певного виду економічного ризику
- •30. Сутність якісного аналізу ризику
- •31. Кількісні показники оцінки ступеня ризику в абсолютному вираженні.
- •32. Кількісні показники оцінки ступеня ризику у відносному вираженні
- •33. Визначення нечіткої множини та її властивості.
- •34. Операції над нечіткими множинами. Задати універсальну множину та дві нечіткі множини на ній та здійснити всі можливі операції над ними.
- •35. Суть дефазифікації. Методи дефазифікації. Наведіть приклад.
- •36. Функція належності та методи її побудови.
- •37. Нечітке відношення та його властивості.
- •38. Суть прийняття рішення за принципом Белмана–Заде.
- •39. Кроки нечіткого виводу в загальному випадку.
- •40, Що таке задачі оптимізації? у яких випадках застосування інструментарію генетичного алгоритму є ефективнішим за традиційні методи оптимізації.
- •41. Способи кодування параметрів задачі для використання у прийнятті рішення інструментарію генетичного алгоритму. Детально пояснять двійкове кодування.
- •42. Основна термінологія, що використовується в генетичному алгоритмі.
- •43. Основі кроки класичного генетичного алгоритму. Опишіть їх.
- •45. Оператори генетичного алгоритму.
- •46. Експертна система оцінювання та принципи, на яких вона ґрунтується.
- •47. Схема експертного оцінювання з урахуванням послідовності залучення і функцій основних груп суб'єктів.
- •48. Етапи процесу експертного оцінювання
- •49. Методи колективної роботи експертної групи
- •50. Методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи.
- •51. Задачі експертного оцінювання.
- •52. Статистичні методи обробки експертної інформації.
- •53. Якісна модель опр.
- •54. Способи якісного вимірювання оцінок альтернатив за критеріями.
- •55. Метод запрос. (Замкнуті Процедури у Опорних Ситуацій)
- •56. Метод аналізу ієрархій.
- •57.Суть багатокритеріальних задач прийняття рішень.
- •58. Назвіть типові багатокритеріальні задачі та стисло опишіть одну з них.
- •59. Кроки процесу розв‘язування багатокритеріальної задачі.
- •60. Суть методу використання гіперболічної функції для розв’язування багатокритеріальної задачі.
- •61. Стисло опишіть основні кроки розпливчастого методу аналізу ієрархій.
- •62. Гра та її складові.
- •63. Класифікація інформаційних ситуацій.
- •64. Інгредієнт функціонала оцінювання
- •65. Прийняття рішень у полі першої інформаційної ситуації.
- •66. Прийняття рішень у полі другої інформаційної ситуації.
- •67. Прийняття рішень у полі третьої інформаційної ситуації.
- •68. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної
- •69. Прийняття рішень у полі п'ятої інформаційної ситуації.
- •70. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації.
- •71. Суть теоретико-ігрового підходу в прийнятті рішень з урахуванням
- •72. Ігровий розпливчастий метод аналізу ієрархій (ірмаі).
- •73. Стисло охарактеризуйте теоретико-ігрову концепцію вибору портфеля.
- •75. Одношарові та багатошарові штучні нейронні мережі. Їх архітектурні особливості. Розрахунок вихідного вектору.
- •76. Суть навчання штучних нейронних мереж та його оцінювання.
- •77. Правила навчання штучних нейронних мереж.
- •78. Назвіть різні структури нейронних мереж та для однієї з них наведіть алгоритм її навчання.
- •79. Особливості сумісного використання генетичних алгоритмів та штучних нейронних мереж.
- •80. Основні характеристики штучних нечітких нейронних мереж.
59. Кроки процесу розв‘язування багатокритеріальної задачі.
Суть багатокритеріальних задач прийняття рішень: варіанти-"кандидати" порівнюються з двох або більше критеріями, щоб знайти оптимальний варіант (або один з оптимальних, якщо "перше місце" ділять різні "кандидати"). Приклад: вибираємо, який вид танка вибрати на озброєння військ, критерії - захищеність, зручність екіпажу, ефективність озброєння, швидкість.
Існує купа різних наворочених методів вирішення багатокритеріальних задач, але для початку потрібно один важливий крок. А саме: якимось простим способом скоротити число варіантів, особливо якщо таких багато. Давайте подумаємо, як це зробити. Нехай, наприклад, ми вибираємо стратегію розвитку підприємства, критерії - очікуваний прибуток на рік (в сенсі мат. Очікування з теорії ймовірностей), надійність стратегії (ймовірність того, що буде прийнятна для нас прибуток, хоч скільки солідний дохід). Припустимо, у нас є 5 стратегій:
Стратегія 2 в середньому дає більше прибутку, ніж стратегія 1, при тій же надійності. Стало бути, стратегія 1 не може бути кращою. Стратегія 3 по очікуваного прибутку рівноцінна стратегії 2, але надійніше. Стало бути, стратегія 2 теж невигідна. Стратегія 3 прибутковіше стратегії 4 при тій же надійності, тобто стратегія 4 теж невиправдана. Залишаються тільки стратегії 3 і 5. За одним критерієм перевершує одна, по іншому - інша. Ми не змогли прийти до єдиного варіанту, але хоча б усунули більшість свідомо невірних. Таким чином ми виділили множину Парето, вона спрощує застосування алгоритмів, що працюють з додатковою інформацією, оскільки звужує безліч можливих варіантів.
60. Суть методу використання гіперболічної функції для розв’язування багатокритеріальної задачі.
61. Стисло опишіть основні кроки розпливчастого методу аналізу ієрархій.
ІРМАІ можна подати такою послідовністю основних його кроків. Крок 1. Формування множини альтернативних об’єктів (прое-ктів стратегій) S. Крок 2. Формування множини сценаріїв (множини взаємови-ключних станів економічного середовища Q).
Крок 3. Формування багаторівневої ієрархічної структури, яка містить інтегрований критерій, часткові критерії та об’єкти (стратегії), з яких необхідно вибрати найкращий у певному розу-мінні, з урахуванням ризику.
Крок 4. Побудова для кожного сценарію матриць попарних порівнянь з вербальними (нечіткими) оцінками для елементів, які знаходяться на окремих рівнях ієрархії.
Крок 5. Обчислення для кожного сценарію значень розплив-частих вагових коефіцієнтів кожного з елементів ієрархічної структури з погляду елемента, який знаходиться на безпосеред-ньо вищому рівні ієрархії.
Крок 6. Обчислення для кожного сценарію розпливчастого вектора пріоритетів, який визначає нечіткі оцінки з погляду інте-грованого критерію всіх розглядуваних об’єктів (стратегій).
Крок 7. Впорядкування для кожного сценарію досліджуваних об’єктів (проектів) за величиною ступеня функції належності в множині нечітких оцінок та побудова функціонала оцінювання.
Крок 8. Визначення ймовірності (суб’єктивної ймовірності) для кожного з альтернативних сценаріїв (множини можливих взаємовиключних станів економічного середовища).
Крок 9. Визначення підмножини інформаційних ситуацій (з множини ), які характеризують стратегію поведінки економічного середовища (множини його альтернативних ста-нів).
Крок 10. Вибір критерію прийняття рішення на підставі тео-ретико-ігрової моделі чи формування для оцінки ризику багато-критеріальної багаторівневої ієрархічної структури.
Крок 11. Побудова матриць порівнянь з нечіткими оцінками для елементів, які розташовані на окремих рівнях ієрархії.
Крок 12. Обчислення значень нечітких вагових коефіцієнтів кожного з елементів ієрархічної структури з погляду елемента, який знаходиться на безпосередньо вищому рівні ієрархії.
Крок 13. Обчислення вектора пріоритетів, який визначає з по-гляду інтегрованого критерію нечіткі (розпливчасті) оцінки сто-совно об’єктів, що аналізуються.
Крок 14. Впорядкування та вибір оптимального (раціонально-го) об’єкта (рішення).
Зазначимо, що кроки 11—13 виконуються лише в тому разі, коли на підставі теоретико-ігрової моделі рішення приймаються не за одним, а за багатьма критеріями (оцінками) ступеня ризику.
