29. Узагальнений алгоритм вимірювання певного виду економічного ризику

Для того щоб охарактеризувати поняття “ризик” розглянемо, що таке ситуація ризику. Кожна людина у побутовій, виробничій і інших видах діяльності постійно стикалася із ситуаціями, коли вона не має однозначного рішення, але обов’язково потрібно зробити вибір одного з декількох варіантів рішень, які мають різну ймовірність здійснення. Акт розуміння людиною того, що вона стикнулася із ситуацією ризику можна охарактеризувати терміном “усвідомлення ризику”. Це необхідний компонент, що взаємопов’язує існуючу ситуацію ризику і безпосередню ризикову дію, оскільки усвідомлення змісту ситуації ризику дозволяє людині зняти її шляхом-вибору й реалізації однієї з наявних альтернативних дій.

Цей комплекс зняття ситуації ризику і відповідає поняттю “ризик”, що в загальному представляє собою процес “зняття невизначеності”.

Економічний ризик представляє собою об’єктивно-суб’єктивну категорію.

Основними характеристиками ризику є його елементи:

- об’єкти;

- суб’єкти;

- джерела ризику.

Об’єкт ризику – це економічна система, ефективність та умови функціонування якої наперед точно не відомі.

Суб’єкт ризику – це особа (індивід чи колектив), яка зацікавлена результатом керування об’єктом ризику і має компетенцію приймати рішення щодо об’єктів ризику.

Джерела ризику – це чинники (явища або процеси), які спричиняють невизначеність або конфліктність результатів.

Наявність всіх елементів ризику є необхідною умовою наявності ризику. Для забезпечення раціональності прийняття рішень в умовах ризику обов’язковою умовою є оцінка й обґрунтування ризику.

Алгоритм проведення економічної оцінки ризику:

1). Визначення всіх можливостей ризиків певного виду діяльності на основі співставлення сприятливих і негативних наслідків такої діяльності;

2). Оцінка кожного виду ризику:

- кількісна

- якісна

- інтегральна

3). Вибір та обґрунтування заходів по мінімізації ризику. Визначення ефективності цих заходів.

30. Сутність якісного аналізу ризику

У системі управління ризиком найважливіша роль належить якісному аналізу ризику.

Якісний аналіз ризику передбачає виявлення джерел та причин ризи­ку. етапів й робіт, при виконанні яких виникає ризик, тобто - установлення потенційних зон ризику: ідентифікацію (встановлення) усіх можливих ри­зиків; виявлення практичної користі та можливих негативних наслідків, які можуть виникнути у процесі реалізації рішення, що містить ризик. У процесі якісного аналізу важливо не тільки установити усі види ри­зиків. які загрожують проекту, але й бажано виявити можливі втрати ре­сурсів при виникненні ризикових подій.

Результати якісного аналізу служать важливою вихідною інформацією для здійснення кількісного аналізу ризику, який передбачає чисельне ви­значення окремих ризиків і ризику проекту (рішення) у цілому.

Найпоширенішим методом, який використовується у процесі ЯКІСНОГО аналізу, є метод експертних оцшок. суть якого полягає в отриманні необ­хідної інформації щодо ризиків, які можуть загрожувати проекту (діяль­ності), на основі оброблення думок досвідчених підприємців або фахівців.

Застосовувати цей метод особливо доцільно під час розв'язання склад­них проблемних ситуацій, що не піддаються формалізації, коли неповнота і невірогідність інформації не дозволяють використати точні методи оці­нювання ризику.

Прикладами традиційних евристичних процедур є різні експертизи, консиліуми, наради і т.ш., результатом яких є експертні оцінки стану об'­єкта дослідження.

У практичній діяльності застосовуються як індивідуальні, так і групо­ві (колективні) експертні оцінки (опити).

Основними шлями використання індивідуальних експертних оишок є:

• прогнозування ходу розвитку подій і явиш в майбутньому, а також оцінка їх на цей час. Стосовно до аналізу і оцінки ризику це виявлення джерел і причин ризику, прогнозування дій конкурентів, встановлення всіх можливих ризиків, оцінка імовірності настання ризикових подій, призна­чення коефіцієнтів відносної важливості (значущості наслідку) і ранжиру- вання ризиків, виявлення шляхів зниження ризику і багато ін.;

• аналіз і узагальнення результатів, представлених іншими експертами:

• складання сценаріїв дій;

видача висновків на роботу інших фахівців і організацій (рецензії, відгуки, експертизи тощо.).

Перевагою індивідуальної експертизи є оперативність отримання ін­формації для прийняття рішень і відносно невеликі витрати.

Як недолік потрібно виділити високий рівень суб'єктивності і, як на­слідок. відсутність упевненості в достовірності отриманих ОЦІНОК.