- •1. Дайте визначення таким поняттям як рішення, управлінське рішення, прийняття рішення. Перелічіть засади, на яких ґрунтується прийняття управлінських рішень.
- •2. Складові прийняття управлінських рішень.
- •3. Етапи розгорнутого процесу прийняття рішень. Охарактеризуйте коротко кожен з них.
- •4. Характерні помилки, які можуть траплятися у процесі прийняття рішень.
- •5. Алгоритм та його місце в теорії інтелектуальних систем прийняття рішень.
- •6. Структура інтелектуальної системи прийняття рішень.
- •7. Сутність поняття «Інтелектуальна система прийняття рішень».
- •8. Концептуальні положення системної парадигми.
- •9. Переваги та недоліки системної парадигми.
- •10. Принципи системного аналізу.
- •11. Основні методи системного аналізу.
- •12. Відмінності між класичним та новітнім системними підходами стосовно прийняття рішень.
- •13. Охарактеризуйте стисло суть кроків вирішення проблем та прийняття рішень.
- •14. Суть понять «дані» та «знання». Покажіть між ними відмінність.
- •15. Суть вимірності об’єкта. Шкали.
- •16. Особливості представлення знань в іспр.
- •17. Представлення знань в іспр за допомогою логічної моделі. Навести приклад.
- •18. Представлення знань в іспр за допомогою семантичних мереж. Навести приклад.
- •19. Представлення знань в іспр за допомогою фреймової моделі. Навести приклад.
- •20. Представлення знань в іспр за допомогою продукційної моделі. Навести приклад.
- •21. Раціональний вибір та аксіоми раціонального поводження в економіці.
- •22. Функції вибору та операції над ними.
- •23. Дерево рішень. Прийняття рішень за його допомогою.
- •24. Суть нераціонального поводження. Евристики та зміщення.
- •25. Теорія проспектів. Її відмінність від теорії корисності.
- •26. Види невизначеності та причини її виникнення.
- •27. Сутність ризику. Його суб’єктивність та об’єктивність.
- •28. Система постулатів стосовно ризику як економічної категорії.
- •29. Узагальнений алгоритм вимірювання певного виду економічного ризику
- •30. Сутність якісного аналізу ризику
- •31. Кількісні показники оцінки ступеня ризику в абсолютному вираженні.
- •32. Кількісні показники оцінки ступеня ризику у відносному вираженні
- •33. Визначення нечіткої множини та її властивості.
- •34. Операції над нечіткими множинами. Задати універсальну множину та дві нечіткі множини на ній та здійснити всі можливі операції над ними.
- •35. Суть дефазифікації. Методи дефазифікації. Наведіть приклад.
- •36. Функція належності та методи її побудови.
- •37. Нечітке відношення та його властивості.
- •38. Суть прийняття рішення за принципом Белмана–Заде.
- •39. Кроки нечіткого виводу в загальному випадку.
- •40, Що таке задачі оптимізації? у яких випадках застосування інструментарію генетичного алгоритму є ефективнішим за традиційні методи оптимізації.
- •41. Способи кодування параметрів задачі для використання у прийнятті рішення інструментарію генетичного алгоритму. Детально пояснять двійкове кодування.
- •42. Основна термінологія, що використовується в генетичному алгоритмі.
- •43. Основі кроки класичного генетичного алгоритму. Опишіть їх.
- •45. Оператори генетичного алгоритму.
- •46. Експертна система оцінювання та принципи, на яких вона ґрунтується.
- •47. Схема експертного оцінювання з урахуванням послідовності залучення і функцій основних груп суб'єктів.
- •48. Етапи процесу експертного оцінювання
- •49. Методи колективної роботи експертної групи
- •50. Методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи.
- •51. Задачі експертного оцінювання.
- •52. Статистичні методи обробки експертної інформації.
- •53. Якісна модель опр.
- •54. Способи якісного вимірювання оцінок альтернатив за критеріями.
- •55. Метод запрос. (Замкнуті Процедури у Опорних Ситуацій)
- •56. Метод аналізу ієрархій.
- •57.Суть багатокритеріальних задач прийняття рішень.
- •58. Назвіть типові багатокритеріальні задачі та стисло опишіть одну з них.
- •59. Кроки процесу розв‘язування багатокритеріальної задачі.
- •60. Суть методу використання гіперболічної функції для розв’язування багатокритеріальної задачі.
- •61. Стисло опишіть основні кроки розпливчастого методу аналізу ієрархій.
- •62. Гра та її складові.
- •63. Класифікація інформаційних ситуацій.
- •64. Інгредієнт функціонала оцінювання
- •65. Прийняття рішень у полі першої інформаційної ситуації.
- •66. Прийняття рішень у полі другої інформаційної ситуації.
- •67. Прийняття рішень у полі третьої інформаційної ситуації.
- •68. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної
- •69. Прийняття рішень у полі п'ятої інформаційної ситуації.
- •70. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації.
- •71. Суть теоретико-ігрового підходу в прийнятті рішень з урахуванням
- •72. Ігровий розпливчастий метод аналізу ієрархій (ірмаі).
- •73. Стисло охарактеризуйте теоретико-ігрову концепцію вибору портфеля.
- •75. Одношарові та багатошарові штучні нейронні мережі. Їх архітектурні особливості. Розрахунок вихідного вектору.
- •76. Суть навчання штучних нейронних мереж та його оцінювання.
- •77. Правила навчання штучних нейронних мереж.
- •78. Назвіть різні структури нейронних мереж та для однієї з них наведіть алгоритм її навчання.
- •79. Особливості сумісного використання генетичних алгоритмів та штучних нейронних мереж.
- •80. Основні характеристики штучних нечітких нейронних мереж.
27. Сутність ризику. Його суб’єктивність та об’єктивність.
На сьогодні відсутнє однозначне розуміння ризику, зокрема в економіці і підприємництві. Це пояснюється багатогранністю цієї економічної категорії. У словнику Вебстера термін «ризик» дістав означення як «небезпека можливої втрати чи збитків». Це чітке й лаконічне тлумачення. Неоднозначність трактування особливо помітна для семантичного гнізда понять, що групуються навколо терміна «ризик». Наведемо низку прикладів його визначень у фінансово-економічній науковій літературі. «Ризик — це здійснення на вдачу справи» «Слово «ризик» вживається в страхуванні в різноманітних значеннях, передусім в абстрактному й конкретному сенсі. У першому сенсі під ризиком розуміють міру небезпеки чи вираження середнього обсягу можливих збитків у певний момент часу. Таке розуміння ризику теоретиками. Практика надала цьому абстрактному поняттю конкретного значення, розуміючи під ризиком те, що може відбутися з об’єктом страхування, тобто за настання відомої події, зумовленої в страхуванні, цей предмет може бути зруйнованим, пошкодженим чи втратить свою цінність». «Ризик — це спосіб дій в умовах невизначеності, що призводить, у кінцевому результаті, до переваги успіху над невдачею». Можна виділити наступні основні властивості економічного ризику: 1) суперечливість, 2) альтернативність; 3) невизначеність. Найбільш важливими елементами, покладеними в основу класифікації економічних ризиків, також є: 1) час виникнення; 2) основні чинники виникнення; 3) характер обліку; 4) характер наслідків. Економічний ризик пов’язаний із загальними змінами в економіці, які перебувають практично поза прямого контролю окремих суб’єктів економічної діяльності.
28. Система постулатів стосовно ризику як економічної категорії.
Постулат 1. Всеосяжність ризику. Не обтяжених ризиком господарюючих суб’єктів практично не існує. Ризик зумовлюється необхідністю подолання невизначеності, конфлікту на підставі певних суджень, прийняття відповідних гіпотез тощо. Наголосимо, що невизначеність, як така, залишається, але для конкретного суб’єкта господарювання (управлінської команди) ця невизначеність і конфлікт трансформується в ризик, який має відповідну об’єктивно-суб’єктивну структуру.
Постулат 2. Ризиком обтяжені передбачення, прогнози, тому що майбутнє стосовно економічних процесів неможливо передбачити вичерпно, в усіх деталях.
Постулат 3. Ризик виникає в процесах цілепокладання, оцінювання. З погляду теорії систем ризик розглядається як одна з системних характеристик, як властивість, що притаманна будь-яким видам цілеспрямованої діяльності. Ця системна характеристика проявляється як конфлікт між окремими цілями суб’єкта господарювання (суб’єкта ризику), як невизначеність стосовно реалізації цілей, зміст, напрямок й умови досягнення котрих не є чітко зрозумілими суб’єктові керування (прийняття рішень).
Постулат 4. Необхідно чітко розрізняти ризик як економічну категорію та його кількісну міру (кількісну оцінку ступеня ризику). Водночас, аналіз низки наукових праць показує, що неможливо виокремити один чи два загальні показники ризику.
Однак, нерідко плутають ризик та одну з його кількісних оцінок. Постулюють, зокрема, що ризик – це ймовірність несприятливої події, забуваючи про низку інших показників кількісної міри ризику. У той же час означення ризику як економічної категорії не повинно відбивати лише одну грань такого багатогранного феномену як ризик.
Міра ризику є вектором, одна група компонент якого кількісно характеризує окремі грані ризику як об’єктивної категорії. Решта – враховує ставлення його суб’єктів до невизначеності, конфлікту, і, відповідно, до ризику.
Постулат 5. Структура та міра ризику діалектично змінюються в часі під впливом змін (трансформації) зовнішнього та внутрішнього середовища, дії низки об’єктивних та суб’єктивних чинників.
Постулат 6. Вимірювання ризику ґрунтується на загально-методологічних положеннях теорії вимірювання, яка складає підґрунтя будь-яких вимірювань. Згідно з цією теорією вимірюються властивості емпіричних об’єктів, а не самі об’єкти, хоча жодна властивість не може існувати поза реальним об’єктом, а певною властивістю можуть бути наділені різні об’єкти.