25. Теорія проспектів. Її відмінність від теорії корисності.

Теорія проспектів була розроблена для того, щоб врахувати реальні риси людської поведінки в задачах з суб'єктивними ймовірнісними оцінками. Ставилося за мету замінити теорію очікуваної корисності в якості засобу, що дозволяє людині вибирати бажані варіанти дій.

Теорія проспектів дозволяє врахувати три поведінкових ефекту:

1) ефект визначеності, тобто тенденцію надавати більшу вагу детермінованим исходам;

2) ефект відбиття, тобто тенденцію до зміни переваг при переході від виграшів до втрат;

3) ефект ізоляції, тобто тенденцію до спрощення вибору шляхом виключення загальних компонентів варіантів рішень.

Розглянемо гру (х, р, у, q), де результат х здійснюється з імовірністю р, результат у - з імовірністю q, а нульовий результат - з імовірністю 1-р-q (рис. 2.10). У теорії проспектів гра, представлена ​​на малюнку, називається проспектом. Оцінюється цінність (а не очікувана корисність) цієї гри за наступною формулою:

V = V (x) Ä П (р) + V (у) Ä П (q),

де V (x), V (y) - цінність результатів х, у відповідно, V (0) = 0 і П(р), П(q) - вага (важливість) ймовірностей р, q відповідно.

Ми бачимо перша відмінність теорії проспектів: замість ймовірностей використовується функція від ймовірностей.

Проаналізуємо інші відмінності теорії проспектів від теорії корисності. По-перше, корисність у теорії корисності визначалася як додаток (може бути, і негативне) до первісного добробуту людини. Цінність же відраховується від будь-якого рівня, прийнятого за вихідний. По-друге, передбачається (для обліку поведінкових аспектів), що функція V (x) цінності - опукла для виграшів і увігнута для втрат (рис. 2.11), причому її зміна для втрат буде більше, ніж для виграшів.

Важлива відмінність двох теорій полягає в обліку ймовірностей фіналів. Якщо в теорії корисності ймовірність множиться на корисність результату, то в теорії проспектів використовується функція ймовірності П (р), представлена ​​на рис. 2.12. Ця функція також побудована спеціальним чином для обліку поведінкових аспектів. Перш за все П (р) не підкоряється всім законам теорії ймовірностей. Відзначимо наступні властивості П (р):

1) П (0) = 0, П (1) = 1;

2) П (р) + П (1-р) <1;

3) при малих ймовірностях П (р)> р;

4) відношення II (p) / П (q) ближче до одиниці при малих ймовірностях, ніж при великих;

5) П (р) погано визначена у крайніх значень.

26. Види невизначеності та причини її виникнення.

Невизначеність трактується не лише у розумінні відсутності вичерпного знання, а й як постійна змінюваність умов, трансформація, швидка та гнучка переорієнтація виробництва, дії конкурентів, зміна кон’юнктури ринку тощо. Необхідно одночасно розрізняти і враховувати декілька типів невизначеності, їх спільний вплив (суперпозицію) та зумовлений ними економічний ризик, а саме: 1) невизначеність цілей та критеріїв; 2) неоднозначність оцінок, прогнозів розвитку економічного середовища (станів економічного середовища); 3) невизначеність дій конкурентів; 4) брак часу для прийняття науково обґрунтованих рішень; 5) брак даних, зокрема, числових (кількісних), необхідних для обчислень випадкових показників (параметрів), які беруться до уваги у прийнятті рішень. Причини виникнення невизначеності та зумовленого нею ризику поділяються на три групи: 1) Перша група. Більшість пов’язаних з економікою процесів є принципово індетермінованими. Таким, наприклад, є науково-технічний прогрес, про розвиток якого неможливо зробити точний прогноз. Важко передбачити також різні природні явища, зміни клімату, розвиток смаків споживачів тощо. 2) Друга група. Можна говорити про економічно оптимальну неповноту інформації, бо нерідко доцільніше працювати з неповною інформацією, ніж збирати вкрай дорогу практично повну інформацію. До цієї групи можна віднести і неповноту інформації, зумовлену обмеженістю потужностей для її обробки, бо ця обмеженість пояснюється економічними причинами. Сюди ж відносять і неточності, що виникають внаслідок наближених методів оцінки даних, наприклад, вибіркові спостереження та експертні оцінки. Зменшення цих неточностей теж потребує певних додаткових затрат. 3) Третя група. Існує, так би мовити, «організована» невизначеність, або асиметрія інформації. Вона спричинена тим, що нерідко деякі економічні агенти вважають доцільним приховувати деяку частину інформації з економічних, політичних чи інших причин. Наприклад, надто важко прогнозувати можливості зовнішньоторговельних операцій із стратегічними товарами, інколи керуючому органу управління важко оцінити можливості та зусилля підлеглих підрозділів, і навпаки.