Капіталовкл.Види капіталовкладень за формами відтворення:

1)нове будівництво( створення виробничих потужностей за новими проектами)

2)розширення виробництва( будуються нові підрозділи та розширення діючого)

3)реконструкція виробництва( переобладнання діючих цехів виробництва, яке здійснюється за єдиним комплексним проектом)

4)технічне переоснащення(заходи спрямовані на підвищення технічного рівня виробництвам за допомогою автоматизації, запровадження ноу-хау)

О.М Принципи оцінки майна :

-корисності

- попиту і пропозиції

- заміщення

- очікування

- найефективнішого використання

Принцип корисності базується на тому що майно має вартість тільки за умови корисності його для власника або користувача.

Принцип попиту і пропозиції відображає співвідношення між попитом і пропозицією на подібне майно. Згідно нього під час проведення оцінки враховують ринкові коливання цін на подібне майно та інші чинники які можуть призвести до зміни попиту і пропозиції.

Принцип очікування передбачає що вартість об’єкта оцінки визначається величиною економічних вигод які очікують від володіння користування ними.

Принцип заміщення (вартсіть заміщення) - майно оцінюють з застосуванням методичних підходів методів оцінки оцінюючих процедур. Оцінювачем використовується кілька методичних підходів які найповніше відповідають меті оцінки виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для здійснення оцінки.

О.М Підходи для оцінювання майна:

1)Витратний (майновий) – використовуються для оцінки об’єктові у формі цілісного майнового комплексу, він базується на врахуванні принципів корисності і заміщення та передбачає визначення поточної ватрості витрат на відтворення або заміщення об’єкта оцінки з подальшим коригуванням їх на суму зношення (зниження). Особливості застосування майнового підходу обумовлені відповідними нац. Стандартами зодо оцінки об’єктів в формі цілісних майнових комплексів.

2)Дохідний – базується на врахуванні принципів найефективнішого використання і очікування, відповідно до яких вартсіть об’єкта оцінки визначають як поточну вартість очікуваних доходів від наекфективнішого використання об’єкта оцінки, включаючи дохід від його можливого перепродажу.

Метод залишку – є результатом дохідного і витратного підходів та використовується для оцінки об’єктів незавершеного будівництва , земельних ділянок під забудову, складових цілісного майнового комплексу.

3)Порівняльний - базується на врахуванні принципів заміщення і попиту і пропозиції передбачає аналіз ціни продажу і пропозиції подібного майна з відповідними коригуваннями щодо відмінностей між об’єктами порівняння і об’єктами оцінки.

Коригування вартості подібного майна виконують шляхом додавання або вирахування грошової суми із застосуванням коефіцієнта (відсотка) до ціни продажу (пропозиції) зазначеного майна або шляхом їхнього комбінування.

П. Головні характеристики портфеля:

-очікувана дохідність

-ризиковість

П. Залежно від цілей портфель ЦП поділяють на:

1)портфелі зростання(вони орієнтовані на акції,які швидко зростають в курсовій вартості;мета-збільшення капіталу інвесторів,тому власникам портфелів дивіденди виплачують в незначному обсязі або взагалі не виплачують)

2)портфелі доходу(орієнтовані на одержанні високих поточних доходів;в цьому випадку курсова вартість зростає повільніше,але має суттєве значення величина виплачуваного%)

3)портфель ризикованого капіталу(складається з ЦП «молодих компаній» або підприємств агресивного типу,які обрали стратегію швидкого розширення)

4)збалансовані(складаються з ЦП,які швидко зростають в курсовій вартості і з високоприбуткових;основна ціль-збільшення капіталу і отримання високого доходу і збалансування ризиків)

5)спеціалізовані(об’єднані не за загальним цільовим,а за локальним критерієм;наприклад:портфелі стаб.капіталу і доходу,регіональні галузеві портфелі і портфелі іноземних ЦП)

П.А. Усі активи, які формують портфель ЦП поділяють на 2 частини:

ризикова(спекулятивна)

консервативна

Ризикова передбачає включення високо ризикових і високо прибуткових активів. Консервативна передбачає наявність облігацій, векселів, депоз.сертифікатів ,які менш дохідні, але менш ризикові.

П. формування.Для того щоб сформувати портфель інвестору необхідно:

1)вив. перелік ЦП,які перебувають в обігу на фондовому ринку держави, оцінити їхні переваги та недоліки за ознаками безпеки, прибутковості і зростання

2)необхідно мати інформацію щодо емітентів і стану фондового ринку

3)визначитися з вибором типу портфеля і кількісним складом активів,які входять до нього

П. Управління портфелем ЦП потрібно починати із:

1)оцінки динаміки цін купівлі і продажу наявних активів

2)розрахунку прибутковості ЦП

3)визначення необхідного рівня прибутковості

4)розрахунок дійсної вартості ЦП, що дає змогу з’ясувати доцільність їхньої купівлі

5)визначення терміну окупності інвестицій

П. ЦП Основними видами ЦП, які включають у портфель повинні бути: акції, високоприбуткові депозити,ф’ючерси,консервативні депозити, грошові резерви.

П. формув. Загальна схема формування портфеля ЦП може мати таку послідовність:

1)на вільні кошти купують акції

2) для того щоб стабілізувати консервативну частину купують векселі, частину коштів бажано вкладати у валюту, а потім сформувати грошовий резерв

3)для збалансування портфеля інвесторам необхідну частину коштів тримати в консервативних активах(облігаціях)

Р.І Показники,які характеризують реальне інвестування:1)обсяг інвестування 2)норма інвестування 3)нагромадження 4)структура інвестування в національну економіку(виробничу, технологічну, відтворювальну, територіальну)

ЦП Відповідно до законодавства в Україні можливий випуск і перебування в обігу таких ЦП:

1)основні(боргові і права власності)-акції,облігації,внутр. і зовн. держ. позики,облігації місцевої позики,підприємств,казначейські зобов’язання,ощадні і інвестиційні сертифікати,векселі

2)похідні(деривативи)-фючерси, опціони, депозитарні розписки

Ц.ПЄ2 види ЦП:

-на пред’явника(перебувають в обігу вільно)

-іменні(мають певні труб ноші в обігу,які пов’язані з тим,що відомості про їхніх власників повинні бути зафіксовані)

ЦП можуть існувати в матеріальній і нематеріальній формі.

ЦП можуть мати:

-фіксовану ставку доходу-привілейовані акції(за ними виплачують фіксовані дивіденди)та облігації з фіксованим купоном

-змінну ставку доходу-прості акції,облігації з змінним купоном

Ф.А Завдання,які підприємство вирішує інвестуючи кошти в фінансові активи:

1)використання тимчасово вільних грошових засобів з метою одержання доходу

2)збільшення впливу на ринок продукції

3)забезпечення ліквідності

4)компенсація витрат з фінансування оборотного капіталу

5)зменшення ризиків

Ф.А Головні характеристики фін. активу:

-термін обігу (відрізок часу до кінцевого платежу або до вимови погашення фін. активу)

-ліквідність (можливість швидкого перетворення активу на готівку без значних втрат)

-дохід за активом (визнач. грошовими потоками за ним, тобто відсотковими, девідентними виплатами і сумами від погашення чи продажі такого активу)

-ризиковість (від обр. невизначеність пов’язану із обсягами і часом одержання доходу за активом у майбутньому)

-подільність (мінімальний обсяг фін. активу, який можна купити або продати)

-конвертованість (можливість перетворення фін. активу на іншій)

-механізм оподаткування (визнач. у який спосіб і за якими ставками оподатковуються доходи від володіння активом)

-валюта платежу (це валюта в якій здійснюються виплати за певним активом)

-комплексність (властивість фін. активу бути сукупністю декількох простих активів)