Крейдова система (k)

Ця система представлена нижнім і верхнім відділами.

Нижній відділ (K₁) залягає на розмитій поверхні верхньоюрських відкладів. У складі відділу виділяються баремський, готерівський, альбський і аптський яруси.

Готерівський (K₁g) і баремський (K₁br) яруси незгідно залягають на розмитій поверхні верхньоюрських відкладів і представлені зеленуватими, сірими глинами, рідше пісками. Ці два яруси не розділені і товщина їх становить 125 м.

Альбський ярус (K₁al) складений глинистими зеленувато-сірими пісками. Товщина цих відкладів становить 20 м.

Аптський ярус (K₁aр) представлений сірими глинами, пісками й пухкими пісковиками. Товщина його становить 54 м.

Верхній відділ (K₂) представлений сеноманським, туронським, коньякським, сантонським, кампанським і маастрихтським ярусами.

Сеноманський ярус (K₂s) представлений у нижній частині пісками кварцово-глауконітовими. Інша частина розрізу – це потужна товща мергелів із кременистими стягненнями. Товщина ярусу становить порядку 58 м.

Туронський ярус (K₂t) складений білою писальною крейдою із прошарками мергелю і його товщина становить 83 м.

Коньякський ярус (K₂k) представлений білою, писальною крейдою. Товщина дорівнює 58 м.

Сантонський ярус (K₂st) представлений двома під`ярусами. Нижній під`ярус представлений сірими мергелями і його товщиною становить 87 м. Верхній під`ярус складений у нижній частині мергелями, а у верхній – крейдоподібними мергелями. Товщина верхнього під`ярусу становить 102 м.

Кампанський ярус (K₂km) представлений білою писальною крейдою, а у верхній частині крейдоподібними мергелями. Товщина цих відкладів дорівнює 288 м.

Маастрихтський ярус (K₂m) складений білою писальною крейдою товщиною 125 м.

Кайнозойська ератема (kz) До кайнозойської ератеми відноситься палеогенова, неогенова і четвертинна системи. Палеогенова система (p)

Палеогенові відклади ДДЗ поширені практично повсюди. Потужність досягає 500 м. До палеогенових порід належать опоки, алевроліти, мергелі, глини, зустрічаються прошарки пісків, глин, пісковиків. Еоценові утворення складено морськими кварц-глауконітовими пісками, алевритами, глинами, мергелями, аргілітами. Олігоценові породи поширені у повному обсязі – це піски глауконіт-кварцові, слюдисті, глинисто-алевритисті, глини з прошарками тонкозернистого кварцового піску.

Неогенова система (n)

До неогенової системи відносяться піски дрібнозернисті Новопетрівського регіоярусу (N₁nр) і горизонт зеленувато-сірих піщанистих глин. Товщина відкладів не перевищує 20-50 м. Неогенові породи складають верхні частини розрізів вододілів і давні терасові рівні пліоценового віку. Їх представлено континентальними та морськими фаціями.

Четвертинна система (q)

Четвертинні відклади покривають практично всю вивчаєму територію , мають тут найповніший розріз значну потужність і різноманітність генетичних типів. Відклади четвертинної системи покривають більш давні відклади. На підвищених ділянках рельєфу в підошві четвертинних відкладів залягають бурі глини. Покриваються ці глини трьома ярусами лесовидних суглинків, розділених похованими ґрунтами.