Пермська система (р)

У розрізі пермської системи достовірно встановлено лише нижній відділ, в якому виділяють асельський та сакмарський яруси.

Нижній відділ (P₁). Асельський ярус (P₁as). Пермські породи ашельського ярусу представлені червоноколірними відкладами, карбонатно-сульфатно-соленосними, теригенними, карбонатно-евапориттовими. Промислова газоносність пов’язана з карбонатними горизонтами карбонатно-евапоритової товщі. Товщина його зміняється від 10-100 м до 2500-2700 м.

Включає картамиську, нікітовську і слов'янську світи.

Картамиська світа граничить із араукарітовою світою верхнього карбону. Вона представлена червоноколірною алеврито-глинистою товщею (до 240 м), що вміщає піщані тіла із прошарками вапняків.

Нікітовська світа, залежно від тектонічного положення верхньої частини палеозою поділяються на карбонатний, карбонато-сульфатний і карбонато-сульфатно-соленосний типи розрізу. Її товщина близько 100 м.

Слов'янська світа поширена більше ніж нікітовська. Її шари трансгресивно залягають на верхньокам`яновугільних і на середньокам`яновугільних відкладах. Товщина світи досягає порядку 130 м

Нікітовська і слов'янська світи представлені циклічним чергуванням пачок кам'яної солі із шарами ангідритів, прошарками доломітів і темнозабарвлених глинистих карбонатів.

Сакмарські відклади(P₁s) поширені значно менше соленосних і представлені краматорською свитою, потужністю 600-700 м.

Мезозойська ератема (mz) До мезозойської ератеми відноситься тріасова, юрська і крейдова системи. Тріасова система (t)

Тріасові відклади виповнюють всю ДДЗ і поділяються на 3 відділи: нижній, середній і верхній.

Нижній відділ (T₁). У нижньому відділяють Дронівську свиту (T₁dr) (коричнево-червона товща пісчано-глинистих порід, потужністю до 300 м), та нижню частину Серебрянської свита (T₂sr₁)(2 товщі: піщано-карбонатна та глиниста).

Середній відділ (T₂) представлений верхньою частиною Серебрянської свити (T₂sr₂) – миргородською підсвитою, складеною пісковиками з прошарками вапнякової гальки або гравію. Потужність 120-160 м.

Верхній відділ (T₃) представлений протопівською світою.

Протопівська світа (T₃pr). Внизу протопівської свити залягають грубо піщані та глинисто-алевритові породи, вгорі розрізняють 2 пачки: піщану і глинисто-алевритову. Незгідно залягає з юрськими відкладами. Товщина світи становить 91 м.

Юрська система (j)

Юрські відклади залягають із стратиграфічною незгодою на породах тріасу. Юрська система складається із середнього і верхнього відділів.

Середній відділ (J₂) представлений байоським і батським ярусами.

Байоський ярус (J₂b) . Відклади поширені на всій території ДДЗ, це морські глини з прошарками пісковиків, пісків.Потужність відкладів становить 87 м.

Батський ярус (J₂bt) поділяється на два під`яруси.

Нижній під`ярус представлений глинами с сидеритами із прошарками алевритів. Товщина його становить 85 м.

Верхній під`ярус представлений глинами і сірими алевритами. Товщина відкладів дорівнює 69 м.

Верхній відділ (J₃) на території дослідження представлений келовейським, оксфордським, тітонським і кімериджським ярусами. Відклади цих ярусів представлені морськими і континентальними фаціями.

Келовейський ярус (J₃k) представлений темно-сірими вапняними глинами. Товщина його становить 35 м.

Оксфордський ярус (J₃o) складений сірими вапняними глинами із прошарками вапняків. Його товщина дорівнює 183 м.

Кімериджський (J₃km) і тітонський яруси (J₃t) представлені відкладами глин і строкатих алевролітів із прошарками пісковиків. Ці яруси не розділені і їх товщина становить порядку 260 м.