Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет

ім. В. Н. Каразіна

Геолого-географічний факультет

Кафедра геології

Старченко Анжеліка Михайлівна

БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА

на тему :

«Геологічна будова Козіївської площі

(Харківська область)»

Науковий керівник ______________доц. Тхоржевський Е. С.

Бакалаврська робота допускається до захисту.

Рішення кафедри від «___»_____________20 р.,

протокол № ____.

Завідувач кафедри ______________________

«___» _______________20 р.

Харків 2013

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………

1. Географо-економічна характеристика району…………………

2. Геологічна вивченість району……………………………………

3. Стратиграфія………………………………………………………

4. Тектоніка…………………………………………………………..

5. Геоморфологія…………………………………………………….

6. Історія геологічного розвитку……………………………………

7. Гідрогеологія………………………………………………………

8. Корисні копалини…………………………………………………

9. Закономірності розміщення корисних копалин і оцінка перспектив району

Висновки………………………………………………………………

Список використаної літератури…………………………………….

Список графічних додатків

Список зразків

ЛИТЕРАТУРА, ССЫЛКИ НА ЛИТЕРАТУРУ В ТЕКСТЕ

ВСТУП

Матеріал для бакалаврської роботи зібраний у ході виробничої практики.

Головною метою бакалаврської роботи є вивчення геологічної будови Козіївської площі Краснокутського району Харківської області.

Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання :

• проаналізувати геологічні, гідрогеологічні та геоморфологічні умови району;

• вивчити історію дослідження району;

• вивчити та проаналізувати геологічну будову – стратиграфію, тектоніку, гідрогеологію і геоморфологію, історію геологічного розвітку та корисні копалини району;

• зробити аналіз закономірності розміщення корисних копалин та перспективи району;

• підбити підсумки та зробити висновки щодо опрацьованого матеріалу.

1. Географо-економічна характеристика району

Козіївська площа розташована в Харківській області на відстані 5 км від м. Краснокутськ. Знаходиться в центральній частині північної прибортової зони Дніпровсько-Донецької западини поблизу Охтирського виступу фундаменту.

Територію Козіївської площі за характером рельєфу можна розділити на дві основні частини. До першої можна віднести територію з більш підвищеним рельєфом, туди відноситься підняття межиріч та їх схили, в різному ступені розчленовані балками та ярами. Другу частину складає територія зі зниженим рельєфом.

Основними формами рельєфу на території площі, як і всього Краснокутського району та області, виступають з одного боку річкові долини та балки, з другого – розділяючи їх межиріччя, створені дією ерозійно-денудаційних процесів за час континентального розвитку території. Форми рельєфу ускладнені ярами, зсувами, конусами виносу, техногенними утвореннями і т.д.

Балки розвинуті по всій території площі. Однак, густота балочного розчленування, глибина врізання та форма балок істотно відрізняються в межах різних геоморфологічних рівнів. Найбільш складний і насичений характер в межах району має балочна сітка річки Мерчик, приток р. Мерла. Загальні зниження поверхні – з півночі на південь в сторону заплави річки Мерла.

Яри на території площі розвинуті нерівномірно. Можна виділити три найбільш розповсюджені типи ярів:

• донні;

• вершинні;

• схилові.

Що стосується яроутворень, то необхідно сказати, що ділянки, зайняті ярами повинні бути цілком виключені з забудови, а ерозія схилів не припиняється і дотепер, захоплюючи орні землі. Тому, боротьба з яроутворенням стає однією з нагальних проблем.

В орографічному відношенні територія площі знаходиться в межах Полтавської рівнини. Полтавська рівнина утворилася в неогені. Тут переважають висоти від 150 до 200 метрів. Середня висота над рівнем моря – 188 м. Від Середньоросійської височини через Полтавську рівнину і далі по Донецькій височині проходить головний вододіл Харківської області – між басейнами Дніпра та Дону. На вододілі беруть свій початок Мерла, Коломак, Мжа, Орчик, Берестова, Оріль, Берека та інші ріки, які ділять рівнину на ряд водолільних просторів. Їх поверхні – це залишки неогенової алювіальної-озерної рівнини, тому вони характеризуються плоским або слабо хвилястим рельєфом. Тут чітко виділяються навіть невеликі форми рельєфу: давні антропогенні курчаки – могильники висотою від 2 до 6 метрів або характерні для цих місць стопові блюдця – поди діаметром від 10 до 80 метрів, глибиною 1–2 метри, що утворились на місцях просадки лесових порід. на схилах межиріч переважає яружно-балковий рельєф, а в місцях, де ріки підмивають високі береги, розвиваються зсуви.

Клімат на території Козіївської площі помірно-континентальний, як і по всій території Харківської області. Формується він у результаті взаємодії трьох основних факторів, що створюють клімат: сонячної радіації, циркуляції атмосфери і характеру підстилаючої поверхні. Оскільки коливання висот території району незначні, то варіація клімату тут не істотна.

Радіаційні умови досить однорідні.

Основною повітряною масою, що формується над територією площі, є континентальне помірне повітря.

За спостереженням Краснокутської метеостанції середньорічна температура повітря складає +6,5⁰С. Самим теплим місяцем є липень, середньомісячна температура якого становить +20,2⁰С, самим холодним – січень із середньомісячною температурою -7,3⁰С.

Максимальна річна температура повітря досягає +38⁰С, мінімальна -37⁰С.

Настання весни відбувається, звичайно, у другій половині березня.

Період переходу середньої добової температури повітря через 5⁰С настає 10 квітня, а через 10⁰С – на глибині 20 см – 1 травня.

Тривалість теплого періоду складає 235–240 днів, а холодного 126–130 днів.

Перші морози починаються наприкінці вересня, а останні на початку травня. Стійкі морози починаються в першій декаді грудня.

Тривалість безморозного періоду складає 155–160 днів. Середньорічна кількість опадів на території району складає 568 мм, при цьому найбільша кількість їх випадає у літні місяці (у червні, липні), найменша взимку (в січні, лютому) і на початку весни (у березні).

Влітку опади випадають переважно у вигляді злив, з листопада по березень місяць – у вигляді снігу. Найбільша кількість дощових днів визначається у червні і липні (7–8 днів). Випадання першого снігу спостерігається в другій половині листопада, а деякі роки з короткою осінню – у середині жовтня. Інколи, влітку, опади випадають у вигляді граду, що призводить до пошкодження сільськогосподарських культур. Також на території району спостерігаються засухи (весною, влітку, восени). Найбільш небезпечні весняні і літні засухи.

Як правило, перший сніговий покрив залягає не тривалий час. Стійкий сніговий покрив установлюється у другій половині грудня і лежить в середньому 85–100 днів (до другої половини березня).

Середня висота снігового покриву, постійно збільшуючись, до кінця лютого досягає 17 см. Середня з максимальних декадних висот снігового покриву за зиму складає 21 см.

Зимою на території району бувають відлиги, через які сніговий покрив тане, і річки поповнюються водою, що в свою чергу призводить до зимового паводку.

Промерзання ґрунту починається в листопаді. Середня з максимальних глибин промерзання ґрунту – 81 см. Максимальна глибина промерзання ґрунту 160 см. Сніготанення звичайно починається на початку березня, повний сход снігового покриву приходиться на другу половину березня.

Напрямок вітру на описуваній території міняється впродовж року. З жовтня по квітень переважають вітри східного і південно-східного напрямків. В теплий час року (травень – серпень) переважають вітри західного і північно-західного напрямків. Найбільше кількість днів із заметілями спостерігається в січні – лютому. Середньорічна швидкість вітру дорівнює 2,7 м/с. Найбільш сильні вітри спостерігаються в лютому (3,2 м/с), мінімальні в липні (2,1 м/с).

Навесні, східні та південно-східні вітри, які приносять сухе, гаряче повітря, згубно впливають на посіви. Тож однією з кліматичних особливостей даного району є суховії. Суховії сильно затримують розвиток рослинності, завдаючи величезних збитків сільському господарству. Велику роль у боротьбі з суховіями відіграють полезахисні лісосмуги.

Район міститься в Лівобережно-Дніпровській лісостеповій фізико-географічній провінції.

Лісова рослинність представлена невеликими розрізненими масивами. Поширені сосна звичайна, липа серцелиста, клен гостролистий, ясен високий, береза повисла, осика, у заплавах — вільшняки та вербняки. У підліску — бузина, ліщина, шипшина, калина тощо.

Ліси, поля, луки, водойми населяють різноманітні тварини. Тут живуть хижі ссавці - куниця, борсук, тхір лісовий, вовк, лисиця, ласка. Гризуни в лісах представлені такими характерними видами, як білка, лісова миша, полівка. Ліс заселений також птахами. На землі гніздяться солов'ї, дремлюги, овчарики. В кущах на узліссях живуть славки, коноплянки. Дупла дерев займають шпаки, дятли, синиці, сови. В кронах дерев гніздяться ворони, іволги, голуби. В лісах водяться і деякі плазуни - гадюка, мідянка, вертільниця.

Тваринний світ степів представлений байбаком звичайним, великим тушканчиком, ховрахами, полівками, хом'яками та іншими гризунами. Живуть у степах також заєць, лисиця, їжак, та інші ссавці, деякі амфібії (зелена жаба, землянка). Тваринний світ водойм представлений вужами (звичайним і водяним), жабами, звичайним і гребінчастим тритоном. У водоймах живуть різноманітні види риб: плотва, краснопірка, карась, лящ, щука та інші. Водойми також дають притулок качкам, журавлям. У заростях прибережних рослин знаходяться і ссавці - водяний щур, видри, миші.

Козіївка - село, центр сільської Ради. Розташована Козіївка за 10 км від районного центру. Через село проходять автодороги, що зв'язують його з Краснокутському, Богодуховом, Охтиркою. Населення - 3721 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Городне, Лучки, Прокопенково, Ходунаевка. ТОВ «Козіївське » спеціалізується на виробництві сільськогосподарської продукції. Основний напрямок виробництва у рослинництві — вирощування зернових і технічних культур. Основні напрямки виробництва у тваринництві: вирощування великої рогатої худоби м'ясо — молочного напрямку; свинарство; птахівництво.

Мал. 1. Оглядова карта району