
- •Порівняння
- •Ощадний сертифікат і Депозит
- •2. Паралельне кредитування і Консорціумне кредитування
- •3. Платіжне доручення і Платіжна вимога
- •4. Лізинг і Банківський кредит
- •5. Гарантія і Порука
- •6. Фінансовий лізинг і Оперативний лізинг
- •7. Прості акції і Привілейовані акції
- •8. Операційна касса і Вечірня каса
- •9. Форвард і ф`ючерс
- •10. Виграшні позиції опціону coll і put
- •Прострочений і пролонгований кредит
- •Кредит і Факторинг
- •Клієнт-банк і клієнт-інтернет банк
Порівняння
Ощадний сертифікат і Депозит
Ощадний сертифікат — розміщується серед фізичних осіб і юридичних осіб.
Ощадні сертифікати мають бути емітовані в паперовій (документарній) формі, номінованими як у національній валюті, так і в іноземній валюті. Випуск та розміщення банками ощадних сертифікатів, номінованих у банківських металах, не дозволяється.Кошти вкладаються на фіксований термін.Сертифікати мають ознаки як вкладів, так і цінних паперів.
Депозит-може бути в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті або банківські метали, на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі)не має ознаки цінних паперів.
Кооперативні банки бувають двох рівнів: центральний кооперативний банк ( складається з місцевих кооперативних банків, на нього покладені функції перерозподілу ресурсів, визначення основних сфер діяльності) та місцеві кооперативні банки ( повинен мати не менше 50 акціонерів, якщо протягом року кількість акціонерів є меншою, то банк реорганізується або ліквідується, незалежно від розміру внеску кожен акціонер має 1 голос)
Приватні АТ- Ат, яке має СК поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства. Максимальна кількість учасників ПАТ обмежена і не може бути більшою від 100 осіб. Акціонер не може продати свою частину акцій без згоди з іншими акціонерами.
2. Паралельне кредитування і Консорціумне кредитування
Паралельне кредитування:
- банки не об’єднуються в групи, а самостійно ведуть переговори з позичальником
- банки укладають з позичальником окремі договори із загальними для всіх учасників умовами, хоча % ставка може бути у кожного банку різною
- цільове використання коштів відповідно контролююється кожним банком самостійно
- Повернення кредиту і сплата процентів здійснюються позичальником кожному банку-кредитору окремо.
Консорціумне кредитування
Банки об’єднуються в консорціум
Позичальник укладає договір з консорціумом
Тут кошти акумулюються в одному з банків-лідерів, який контролює цільове використання і повернення ресурсів
Банк-лідер за організацію консорціуму отримує спеціальну винагороду
Повернення кредиту, сплата відсотків і комісійних, які покривають витрати банків-учасників, здійснюються пропорційно їх ролі та частці участі, передбачених консорціумною угодою.
3. Платіжне доручення і Платіжна вимога
Платіжне доручення – це письмове розпорядження підприємства банку, що його обслуговує про списання (перерахування) грошей із свого рахунка на рахунок утримувача. Вони приймаються банком тільки в сумі, яка може бути сплачена наявними коштами, або за рахунок кредиту, крім доручень на перерахування до бюджету суми податків, зборів, обов’язкових платежів та внесків в державні цільові фонди. Платіжне доручення дійсне протягом 10 днів із дня виписки. При відсутності або недостатності коштів у підприємства, платіжне доручення повертається клієнту без виконання. Платіжне доручення застосовується в розрахунках по платежах товарного та нетоварного характеру: - за фактично відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги; - в порядку попередньої оплати;
- при авансових платежах.
Платіжна вимога – це письмова вимога утримувача платежу на оплату.> Платіжні вимоги застосовуються у випадках беззаперечного стягнення та безакцептного списання коштів. В ньому вказується призначена сума платежу, підстава (стаття законодавчого акту) на право безакцептного списання коштів. Бланк платіжної вимоги подається в банк із супровідним реєстром утримувачем (стягувачем) в банк, в якому відкритий рахунок платника. Відповідальність за правильність стягнення та безакцептного списання несе утримувач коштів.