Порівняння

1. Ощадний сертифікат і Депозит

Ощадний сертифікат — розміщується серед фізичних осіб і юридичних осіб.

Ощадні сертифікати мають бути емітовані в паперовій (документарній) формі, номінованими як у національній валюті, так і в іноземній валюті. Випуск та розміщення банками ощадних сертифікатів, номінованих у банківських металах, не дозволяється.Кошти вкладаються на фіксований термін.Сертифікати мають ознаки як вкладів, так і цінних паперів.

Депозит-може бути в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті або банківські метали, на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі)не має ознаки цінних паперів.

Кооперативні банки бувають двох рівнів: центральний кооперативний банк ( складається з місцевих кооперативних банків, на нього покладені функції перерозподілу ресурсів, визначення основних сфер діяльності) та місцеві кооперативні банки ( повинен мати не менше 50 акціонерів, якщо протягом року кількість акціонерів є меншою, то банк реорганізується або ліквідується, незалежно від розміру внеску кожен акціонер має 1 голос)

Приватні АТ- Ат, яке має СК поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства. Максимальна кількість учасників ПАТ обмежена і не може бути більшою від 100 осіб. Акціонер не може продати свою частину акцій без згоди з іншими акціонерами.

2. Паралельне кредитування і Консорціумне кредитування

Паралельне кредитування:

- банки не об’єднуються в групи, а самостійно ведуть переговори з позичальником

- банки укладають з позичальником окремі договори із загальними для всіх учасників умовами, хоча % ставка може бути у кожного банку різною

- цільове використання коштів відповідно контролююється кожним банком самостійно

- Повернення кредиту і сплата процентів здійснюються позичальником кожному банку-кредитору окремо.

Консорціумне кредитування

• Банки об’єднуються в консорціум

• Позичальник укладає договір з консорціумом

• Тут кошти акумулюються в одному з банків-лідерів, який контролює цільове використання і повернення ресурсів

• Банк-лідер за організацію консорціуму отримує спеціальну винагороду

• Повернення кредиту, сплата відсотків і комісійних, які покривають витрати банків-учасників, здійснюються пропорційно їх ролі та частці участі, передбачених консорціумною угодою.

3. Платіжне доручення і Платіжна вимога

Платіжне доручення – це письмове розпорядження підприємства банку, що його обслуговує про списання (перерахування) грошей із свого рахунка на рахунок утримувача. Вони приймаються банком тільки в сумі, яка може бути сплачена наявними коштами, або за рахунок кредиту, крім доручень на перерахування до бюджету суми податків, зборів, обов’язкових платежів та внесків в державні цільові фонди. Платіжне доручення дійсне протягом 10 днів із дня виписки. При відсутності або недостатності коштів у підприємства, платіжне доручення повертається клієнту без виконання. Платіжне доручення застосовується в розрахунках по платежах товарного та нетоварного характеру: - за фактично відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги; - в порядку попередньої оплати; 

- при авансових платежах.

Платіжна вимога – це письмова вимога утримувача платежу на оплату.> Платіжні вимоги застосовуються у випадках беззаперечного стягнення та безакцептного списання коштів. В ньому вказується призначена сума платежу, підстава (стаття законодавчого акту) на право безакцептного списання коштів. Бланк платіжної вимоги подається в банк із супровідним реєстром утримувачем (стягувачем) в банк, в якому відкритий рахунок платника. Відповідальність за правильність стягнення та безакцептного списання несе утримувач коштів.