4.2. Формати балансів

Баланс у міжнародній практиці представлений у двох формах: форма бухгалтерського рахунку або горизонтальна (account form) і форма звіту або вертикальна (report form) з перевагою форми звіту.

Баланси розрізняються також за термінологією. У британо-американській практиці актив балансу має назву активів (assets), а пасив – зобов'язань і капіталу (liabilities and capital). У німецьких, французьких, італійських балансах використовуються традиційні терміни активу і пасиву. В англійських і ірландських балансах для позначення пасиву може використовуватися термін „фінансується” (financed by).

За розміщенням розділів і статтей баланси прийнято поділяти на американський, британський (англосаксонський) і континентальний. Статті активу розміщуються в американському балансі за убуванням їхньої ліквідності, у британському – за зростанням.

Статті пасиву в британському та американському балансах приводяться за убуванням затребуваності, починаючи з довгострокових зобов'язань і закінчуючи капіталом. У континентальних балансах пасив, навпаки, починається з капіталу. Особливістю британського балансу є розміщення короткострокової або усієї кредиторської заборгованості в активі окремою контрстаттею до короткострокових або всіх активів як стаття „чисті активи” (net assets). Чисті активи називаються також робочим капіталом (working capital), а сукупність капіталу і зобов'язань – використовуваним капіталом (employed capital). У загальному виді схеми балансів мають вигляд:

1. Американський баланс: Активи = Зобов'язання + Капітал

2. Континентальний баланс: Активи = Капітал + Зобов'язання

3. Британський баланс: Активи – Зобов'язання = Капітал

Перша та друга моделі можуть бути реалізовані у вертикальній або горизонтальній формі, а третя лише у вертикальній.

4.3. Структура та зміст балансу

Міжнародними стандартами визнані всі різновиди балансів, але встановлено мінімальний перелік балансових статтей (табл. 4.1). Це не повний список, а перелік статтей, що повинні бути виділені в звітності за вимогами МСБО 1.

Таблиця 4.1

Розкриття статтей балансу згідно з міжнародними стандартами

Активи	Регулюючий міжнародний стандарт	Зобов'язання і капітал	Регулюючий міжнародний стандарт
Основні засоби (plant, property and equiment)	МСБО 16, МСБО 17, МСБО 40	Торговельна та інша кредиторська заборгованість (creditors, accounts payable)	МСБО 1
Нематеріальні активи (intangible assets): кожний клас нематеріальних активів; при необхідності гудвіл виділяється окремим рядком (goodwill); негативний гудвіл віднімається (badwill);	МСБО 38 МСБО 22, МСФЗ 3	Поточні і відкладені зобов'язання з податку на прибуток (deferred tax liabilities)	МСБО 12
Фінансові активи (financial assets, derivatives, bonds)	МСБО 32, МСБО 39	Довгострокові зобов'язання, що включають виплату відсотків (long-term liabilities, debts)	МСБО 23
Інвестиції, враховані методом участі (equity methode)	МСБО 28	Частка меншості (minority interest)	МСБО 27
Запаси (stock, inventory)	МСБО 2
Торговельна та інша дебіторська заборгованість (debtors, accounts receivables)		Капітал і фонди (equity and reserves)	МСБО 1
Поточні і відкладені вимоги з податку на прибуток (deferred tax assets)	МСБО 12	Резерви (provisions)	МСБО 37
Гроші та грошові еквіваленти (сash and cash equivalents)	МСБО 1, МСБО 21	Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) (retained earnings)	МСБО 1

МСБО (IAS) 1 „Подання фінансових звітів” передбачає два альтернативних підходи до надання статтей у балансі:

• розподіл активів і зобов'язань на поточні і непоточні;

• надання активів і зобов'язань у порядку їхньої ліквідності.

Актив слід класифікувати як поточний (Current Asset), якщо він задовольняє таким критеріям:

• буде проданий, буде утримуватися для продажу або споживання у звичайному ході нормального операційного циклу;

• утримується в основному з метою продажу або протягом короткострокового періоду та, як очікується, буде реалізований протягом 12 місяців після дати балансу;

• є грошовими коштами або активом, що є еквівалентом грошових коштів, не обмеженим у використанні.

Наприклад: запаси, дебіторська заборгованість, передоплата, грошові кошти.

Всі інші активи повинні класифікуватися як непоточні або довгострокові. Наприклад: основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові інвестиції.

Зобов’язання слід класифікувати як поточне (Current liabilitу), якщо воно задовольняє таким критеріям:

• буде погашено в ході звичайного операційного циклу підприємства;

• має бути погашено протягом 12 місяців з дати балансу.

Приклад: кредиторська заборгованість, короткострокові позики, поточна частина довгострокової заборгованості, резерви.

Всі інші зобов'язання повинні кваліфікуватися як непоточні або довгострокові. Наприклад: довгострокова заборгованість за вирахуванням поточної частини.

Активи одного класу, оцінені за різними методами (наприклад, основні засоби, частина яких оцінюється за історичною вартістю, а інша – регулярно переоцінюється), варто розділяти на окремі балансові статті. Також, компанія зобов'язана позначити в звітності – в балансі або в пояснювальній записці таку інформацію:

• додаткову класифікацію великих статей балансу за вимогами інших МСФЗ або залежно від суттєвості цих статтей;

• виділення розрахунків з дочірніми і залежними компаніями в розрізі дебіторської і кредиторської заборгованості;

• розкриття структури капіталу за нормами як для акціонерних товариств, так і для інших форм власності.

У балансі відображається відкладене оподатковування, яке являє собою перевищення податку на прибуток, розрахованого за бухгалтерськими правилами над податком, розрахованим за податковими правилами. Таким чином, виникає стаття в пасиві „відкладені зобов'язання з податку на прибуток”. Якщо співвідношення зворотне, то відкладене оподаткування приводиться в активі балансу окремою статтею „відкладені вимоги або активи з податку на прибуток”.

Власний капітал включає: випущений капітал, резерви, нерозподілений прибуток (непокриті збитки).

Частка меншості – це частка в капіталі дочірнього підприємства, що не належить материнському підприємству. Частка меншості в капіталі визначається як сума частки на дату початкового придбання компанії або частки в майбутніх змінах капіталу.

Корисність складання балансу полягає в тому, що його дані, з одного боку, впливають на інформацію про фінансовий стан, а з іншого, певним чином допомагають користувачам фінансових звітів:

• контрольовані економічні ресурси – спрогнозувати здатність підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти в майбутньому;

• фінансова структура (структура джерел коштів) – спрогнозувати потребу в позиках, визначити розподіл майбутніх надходжень або вибуття грошових коштів, можливість залучення фінансових ресурсів у майбутньому;

• ліквідність (наявність коштів, достатніх для своєчасного погашення фінансових зобов'язань підприємства протягом даного періоду часу) і платоспроможність (наявність грошових коштів, достатніх для вчасного виконання фінансових зобов'язань підприємства упродовж більшого періоду) – спрогнозувати ймовірність своєчасного виконання фінансових зобов'язань.