безпека дор руху практика меточидчка

УДК 656.11

«ЗАТВЕРДЖЕНО» Вченою радою ФГТБ протокол № 10 від 08.06.2016р.

УКЛАДАЧІ: ас. Каражеков С.М. ас. Шаповалов О.В.

РЕЦЕНЗЕНТИ: М.Саприкін, начальник відділу технічного контролю ТОВ «Автомагістраль-Південь» С.Дмитрієв, к.т.н., доцент, доц.кафедри Енергетичного та водогосподарчого будівництва ОДАБА

Відповідальний за випуск: зав. кафедрою проектування, будівництва та експлуатації автомобільних доріг проф. Мішутін А.В.

2

3

ВСТУП

Дані методичні вказівки складені на основі навчальної програми варіативної дисципліни «Безпека та організація руху на автодорогах» і являють собою основну методичну допомогу для студентів очної та заочної форм навчання при вивченні даної дисципліни та виконанні контрольної роботи.

Метою дисципліни є формування у студентів знань про вплив дорожніх умов на безпеку руху транспортних засобів та пішоходів. Задачі, що вирішуються студентами при вивченні дисципліни, дозволяють сформувати у них уявлення про роботу дороги та умови її безпечного функціонування за різних умов. Викладання дисципліни націлене на засвоєння методів та засобів організації роботи з забезпечення безпеки руху на автомобільних дорогах та безпечної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту.

При вивченні дисципліни студент ознайомиться з головними причинами виникнення дорожньо-транспортних подій на автомобільних дорогах; впливом розмірів геометричних елементів доріг на кількість дорожньо-транспортних подій (ДТП); методами оцінки забезпеченості безпеки руху і т.д.

Після вивчення даної дисципліни студент зможе оцінювати безпечні умови будівництва та експлуатації автомобільної дороги та враховувати їх при проектуванні; оцінювати умови руху транспортних засобів і виявляти їх недоліки; прогнозувати можливу кількість дорожньо-транспортних пригод і на стадії проектування дороги вживати заходи по усуненню «вогнищ» аварійності; здійснювати вибір ефективних планувальних рішень та технічних засобів організації дорожнього руху; розробляти заходи з поліпшення умов руху; організовувати роботи по забезпеченню безпеки руху в процесі проектування.

4

1 ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ №№ 1, 2 (4 години)

АНАЛІЗ СТАНУ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ. ВИЗНАЧЕННЯ РЕЖИМУ І БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Умови руху по дорозі значно змінюються зі збільшенням інтенсивності руху. На ступінь зручності проїзду по дорозі та легкість керування автомобілем безпосередній вплив здійснює завантаженість дороги рухом. В залежності від міри завантаженості дороги автомобілями розрізняють декілька характерних режимів транспортних потоків (декілька рівнів зручності руху).

Під рівнем зручності руху розуміють якісний стан потоку автомобілів, при якому встановлюються характерні умови праці водіїв, умови комфортабельності поїздки і економічності перевезень, а також певний рівень аварійності.

Кожен рівень характеризується певними значеннями коефіцієнтів завантаження (z), швидкості і насичення рухом. Про різний стан транспортного потоку свідчить зміна емоційної напруженості водія.

Існують чотири найбільш характерних станів потоку автомобілів, які назвемо чотирма рівнями зручності руху А, Б, В і Г. Існування чотирьох рівнів зручності руху було також встановлено на основі аналізу застосовності імовірнісних і динамічних моделей руху потоків автомобілів.

Рівень зручності А. Цей рівень характеризується коефіцієнтами завантаження z ≤ 0,2. Обгони практично відсутні, автомобілі не взаємодіють між собою. Водій може витримувати бажану швидкість руху. Зниження середніх швидкостей незначне. Емоційна напруженість водія низька. Водій і пасажири не відчувають незручності при русі. Поїздки комфортабельні. Потік при рівні А назвемо вільним.

Рівень зручності Б. При цьому рівні z = 0,2-0,45. У потоці безперервно зростає число автомобілів, що рухаються швидко, які здійснюють обгони або вимушені рухатися колонами за автомобілями, що повільно рухаються. Спостерігається різке падіння середніх швидкостей руху. Досліди із застосуванням ходової лабораторії показали, що обгони неможливі при z = 0,45. Це можна вважати верхньою межею рівня зручності руху Б, емоційна напруженість водіїв швидко зростає у міру завантаження рухом і наближається до найбільшої. Щільність маневрів найбільша. При цьому рівні водії відчувають зниження комфортабельності поїздки через необхідність здійснення

5

маневрів обгону або об’їзду. Такий потік автомобілів назвемо частково зв’язаним.

Рівень зручності В. При цьому рівні зручності z = 0,45-0,7. Характерним є подальше зниження швидкостей руху. Емоційна напруженість водія досягає найбільшого рівня. Водії відчувають незручності через неможливість обгону автомобілів, що рухаються повільно і необхідності уважно стежити за автомобілем, що йде попереду. Комфортабельність поїздки різко знижується. Потік складається з окремих великих груп і пачок. Такий потік назвемо зв'язаним.

Рівень зручності Г. При цьому рівні зручності z=0,7-0,1. Рух відбувається із зупинками внаслідок стану потоку, близького до затору. Емоційна напруженість водія знижується через зниження швидкостей і руху з постійними низькими швидкостями. Швидкості всіх автомобілів близькі між собою; середнє квадратичне відхилення значень швидкостей невелике. Водії і пасажири відчувають найбільші незручності від поїздки. Рух відбувається з неекономічними швидкостями в колонному режимі. Цей потік назвемо щільним (насиченим).

Для визначення стану транспортного потоку необхідні дані щодо інтенсивності руху, пропускної здатності і розрахункової швидкості.

Інтенсивність руху – це кількість автомобілів, які проходять через поперечний переріз автомобільної дороги в одиницю часу. Пропускна здатність – кількість автомобілів, які може пропустити поперечний переріз дороги за одиницю часу. Розрахункова швидкість – це максимальна швидкість

зякою рухаються автомобілі при умові забезпечення безпеки руху.

1.1Задача №1: встановити рівень зручності і режим руху автомобілів по ділянці автомобільної дороги. Розробити заходи щодо поліпшення умов руху автомобілів і забезпечення безпеки руху.

Вихідні дані:

а) дані щодо інтенсивності і складу руху.

В даній роботі прийнято, що для встановлення існуючої інтенсивності руху було виконано безпосередній облік руху на ділянці. При цьому методі створюються облікові пункти, безпосередньо на яких ведеться облік машин, які рухаються по дорозі в обох напрямках. Облік ведеться в різні періоди часу, в різні періоди доби.

6

Вихідні дані щодо інтенсивності і складу руху приймаються по таблиці 1.1 і зводяться у аналогічну таблицю.

Таблиця 1.1 – Дані натурних спостережень

Варіант №1

Варіант №5

Продовження табл. 1.1

Варіант №6

8

Наприклад

Вихідні дані щодо інтенсивності і складу руху: Таблиця 1.1 – Дані натурних спостережень

б) вихідні дані щодо дорожніх умов ділянки автомобільної дороги. Вихідні дані дорожніх умов приймаються по таблиці 1.2 і зводяться у

аналогічну таблицю.

Таблиця 1.2 – Дорожні умови ділянки автомобільної дороги

1. а/б – асфальтобетонне покриття; ч/щ – покриття з чорного щебеню.

2. Значення дороги: Д – державного; М - місцевого

Наприклад

Вихідні дані щодо дорожніх умов ділянки автомобільної дороги:

Таблиця 1.2 – Дорожні умови ділянки автомобільної дороги

1.2 Порядок виконання роботи

1.2.1 Визначення годинної інтенсивності руху, яка приведена до легкового автомобіля

1.2.1.1 Для подальших розрахунків заповнюють таблицю 1.3. У відповідні графи переносять дані з таблиці 1.1. По кожному з спостережень визначають сумарну кількість транспортних засобів, нарахованих за період обліку ΣN. Визначають вміст кожної групи транспорту (pj), який виражений у відсотках, в загальному транспортному потоці за формулою (1.1):

де Nj – кількість транспортних засобів певної групи, нарахованих за період обліку, авт.;

ΣN – сумарна кількість транспортних засобів, нарахованих за період обліку, авт.

Після визначення вмісту кожної групи транспорту в загальному транспортному потоці для кожного спостереження визначають середнє значення (рj сер).

Таблиця 1.3 – Обробка даних натурних спостережень по визначенню інтенсивності і складу руху

1рj, виражені у %

2рj, виражені у %

10