Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

безпека дор руху практика меточидчка

.pdf
Скачиваний:
26
Добавлен:
26.01.2020
Размер:
1.53 Mб
Скачать

Рисунок 2.1 – Лінійний графік коефіцієнта пригод

Наприклад

Лінійний графік коефіцієнта пригод

2.2.3 Визначають ділянки концентрації ДТП Ділянки концентрації ДТП за ступенем небезпеки дорожніх умов для

руху транспортного потоку оцінюються як безпечні, малонебезпечні, небезпечні і дуже небезпечні в залежності від коефіцієнту пригод згідно з таблицею 2.2.

21

Таблиця 2.2 – Характеристика ділянок дороги за ступенем небезпеки дорожніх умов в залежності від коефіцієнт пригод

Кпр

1,45-1,70

1,71-1,96

> 1,96

Характеристика

малонебезпечна

небезпечна

дуже небезпечна

Характеристику ділянок дороги рекомендується виконувати в табличній формі (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3 – Коефіцієнт пригод на ділянках та їх характеристика за ступенем небезпеки дорожніх умов

Ділянка (км)

ділянка №1

ділянка №2

ділянка №3

(км 0 – км 3)

(км 3 – км 10)

(км 10 – км 14)

 

Кпр

 

 

 

Характеристика

 

 

 

Наприклад

Таблиця 2.3 – Коефіцієнт пригод на ділянках і їх характеристика за ступенем небезпеки дорожніх умов

Ділянка (км)

ділянка №1

ділянка №2

ділянка №3

(км 0 – км 3)

(км 3 – км 10)

(км 10 – км 14)

 

Кпр

0,9

0,19

2,04

Характеристика

малонебезпечна

малонебезпечна

дуже небезпечна

2.2.4 Визначають сумарні збитки від ДТП за рік на автомобільній дорозі (Ср), грн./рік, за формулою (2.2):

C p F ( D k1 E k 2 X )

(2.2)

де F – збитки від загибелі в ДТП однієї людини (для даної роботи можна умовно прийняти 1000000 грн.);

D – кількість загиблих в ДТП (згідно з завданням, див. табл. 2.1);

k1 – коефіцієнт, який враховує збитки від поранення людей в ДТП до збитків від загибелі (для даної роботи можна умовно прийняти 0,0768);

E – кількість поранених в ДТП (згідно з завданням, див. табл. 2.1);

k2 – коефіцієнт, який враховує середні матеріальні збитки від однієї ДТП до збитків від загибелі людей (для даної роботи можна умовно прийняти

0,0424);

X – кількість ДТП з матеріальним збитком (згідно з завданням, див. табл.

2.1).

22

Наприклад

C p 1000000 (1 0,0768 4 0,0424 5) 1519000 грн . / рік

2.2.5 За розрахованими показниками необхідно зробити висновок щодо наявності ділянок концентрації ДТП та характеристик ділянок дороги за ступенем небезпеки дорожніх умов для руху транспортного потоку.

Наприклад

По розрахованим показникам робимо висновок що на даній дорозі наявна ділянка концентрації ДТП (ділянка км 10 – км 14), що характеризується, як дуже небезпечна (з Кпр=2,04).

Питання для самоперевірки

1Дайте визначення поняттю «дорожньо-транспортна пригода (ДТП)».

2Що таке «коефіцієнт пригод»?

3Як оцінюються ділянки концентрації ДТП за ступенем небезпеки дорожніх умов для руху транспортного потоку?

3 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4 (2 години) ОЦІНКА БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

МЕТОДОМ ПОБУДОВИ ГРАФІКА КОЕФІЦІЄНТА АВАРІЙНОСТІ

Для виявлення небезпечних ділянок і прогнозування ступеню небезпечності та порядку їх усунення необхідно оцінювати безпеку руху на основі існуючого стану автомобільної дороги. Основою для оцінки безпеки руху служить лінійний графік аварійності ділянки автомобільної дороги. Основними показниками, що впливають на значення коефіцієнтів аварійності, є дані про інтенсивність руху та геометричні характеристики ділянки автомобільної дороги.

Ступінь небезпечності ділянок дороги визначається за підсумковим коефіцієнтом аварійності, що враховує вплив на нього окремих елементів автомобільної дороги. В залежності від коефіцієнту аварійності розрізняють чотири характерні ділянки (табл. 3.1).

23

Таблиця 3.1 – Характеристика ділянок в залежності від коефіцієнту аварійності

Значення підсумкового коефіцієнту аварійності

Характеристика ділянки дороги

 

 

менший або дорівнює 10

безпечна

 

 

від 11 до 20

мало небезпечна

 

 

від 21 до 40

небезпечна

 

 

більше за 40

дуже небезпечна

 

 

Заходи з підвищення безпеки руху на ділянках автомобільних доріг назначаються за результатами аналізу коефіцієнтів аварійності (табл. 3.2). На небезпечних ділянках дороги з підсумковим коефіцієнтом аварійності від 21 до 40 необхідно поліпшувати геометричні параметри дороги, що негативно впливають на стан аварійності.

Таблиця 3.2 – Заходи з організації руху в залежності від значень коефіцієнтів аварійності

Коефіцієнт аварійності

 

Будівельні й

 

 

Засоби з організації руху

експлуатаційні заходи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К менший або дорівнює 10

Укріплення

з’їздів,

що

Осьова

розмітка

проїжджої

(безпечні ділянки)

примикають до дороги.

 

частини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виділення

розміткою ділянок

К = 11-21

Будівництво тротуарів

 

і

обгону

в

одному

напрямку.

велосипедних

доріжок

в

Дорожні знаки, що попереджа-

(мало небезпечні ділянки)

населених пунктах.

 

 

ють про зміну дорожніх умов.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Напрямні стовпчики на кривих.

 

 

 

 

 

 

 

Влаштування шорсткува-

Розмітка, що забороняє обгін в

 

тих

поверхневих обро-

К = 21-40

обох напрямках. Знаки обме-

бок,

зрізок видимості

в

(небезпечні ділянки)

ження швидкості. Огородження

плані, каналізованих або

 

на узбіччях.

 

 

кільцевих перетинань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальні знаки перед дуже

 

 

 

 

 

 

 

небезпечними місцями. Вста-

 

Постійний

контроль

ко-

новлення дзеркал або влаш-

К більше за 40

ефіцієнта

зчеплення

 

й

тування

розділювальних смуг,

відновлення

поверх-

що височіють, на кривих малих

(дуже небезпечні ділянки)

невих обробок. Влашту-

радіусів

 

при неможливості

 

 

 

вання шумових смуг.

 

 

улаштування зрізок видимості.

 

 

 

 

 

 

 

Розмітка й знаки, що заборо-

 

 

 

 

 

 

 

няють стоянку автомобілів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24

3.1 Задача № 3: оцінити умови безпеки дорожнього руху по автомобільній дорозі.

Вихідні дані:

а) радіус горизонтальної кривої, величина поздовжнього ухилу і кількість смуг руху – приймаються за даними задачі №1;

б) середньорічна добова існуюча інтенсивність руху – приймається за даними задачі №1;

в) категорія дороги. Приймається відповідною інтенсивності руху згідно з ДБН В.2.3-4:2015 (див. табл. 3.3);

г) ширина проїзної частини, узбіччя, відстань видимості. Ці показники відповідають вимогам ДБН В.2.3-4:2015 для прийнятої категорії дороги (див. табл. 3.3);

д) інтенсивність руху на другорядній дорозі – 120 авт/добу; відстань від проїзної частини до забудови – 8 м.

Таблиця 3.3 Технічні показники доріг (ДБН В.2.3-4:2015)

Показники

Од.

 

Категорія

 

 

Прим.

 

вимір.

ІІ

ІІІ

 

ІV

V

 

 

 

 

 

 

1

Перспективна інтенсивність

авт./добу

3000-10000

1000-3000

150-1000

до 150

т.4.1

руху

2

Розрахункова швидкість

км/год

90

90

 

90

90

т.4.2

3

Кількість смуг руху

шт.

2

2

 

2

1

 

 

4

Ширина смуги руху bсм.р.

м

3,75

3,5

 

3,0

-

 

 

5

Ширина проїзної частиниbп/ч

м

7,50

7,00

 

6,00

4,50

 

 

6

Ширина узбіччяCузб

м

3,75

2,5

 

2,0

1,75

т. 5.1

7

Ширина укріпленої смуги

м

0,5

0,5

 

0,5

-

 

 

 

узбіччяC’

 

 

 

8

Ширина розділювальної

м

-

-

 

-

-

 

 

смуги

 

 

 

 

Відстань видимості:

 

 

 

 

 

 

 

 

9

- для зупинки

м

175

175

 

175

175

т.5.5

 

- зустрічного автомобіля

 

320

320

 

320

320

 

 

Наприклад

а) радіус горизонтальної кривої – 275 м, величина поздовжнього ухилу - 27‰, кількість смуг руху – 2 шт. (по даним практичної роботи №1);

б) середньорічна добова існуюча інтенсивність руху – 2019 авт./добу (по даним практичної роботи №1);

25

в) категорія дороги – ІІІ (відповідно до інтенсивності руху згідно з ДБН В.2.3-4:2015;

г) ширина проїзної частини – 7,0 м, узбіччя – 2,5 м, відстань видимості – 175 м/320 м (відповідно до вимог ДБН В.2.3-4:2015 для дороги ІІІ категорії);

д) інтенсивність руху на другорядній дорозі – 120 авт/добу; відстань від проїзної частини до забудови – 8 м.

3.2 Порядок виконання роботи

3.2.1 Дорогу розбивають на характерні ділянки (проходження по населеним пунктам, горизонтальні криві, ділянки з різними поздовжніми ухилами, станом покриття тощо). В даній практичній роботі характерні ділянки приймаються однаковими для всіх варіантів згідно з рис. 3.1. Для кожної характерної ділянки призначають частковий коефіцієнт згідно з табл. 3.4. Підсумковий коефіцієнт аварійності визначають шляхом перемноження часткових коефіцієнтів аварійності. По отриманим значенням будують графік.

Таблиця 3.4 – Часткові коефіцієнти аварійності

Показник

Значення часткових коефіцієнтів аварійності залежно від

п/п

 

 

 

показника

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

5

 

6

7

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтенсивність руху,

500

1000

3000

 

5000

7000

9000

1

авт/добу,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К1

 

 

 

 

 

 

 

 

0,40

0,50

0,75

 

1,0

1,30

1,90

 

 

 

 

Ширина проїзної частини,

4,5

-

5,5

 

6,0

7,5

8,5 і більше

 

м, К2:

 

2

 

 

 

 

 

 

 

за укріплених узбіч

2,2

-

1,5

 

1,3

-

0,8

 

 

 

за неукріплених узбіч

 

 

4,0

-

2,75

 

2,5

1,5

1,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

Ширина узбіч, м

0,5

1,5

2,0

 

-

-

3,0 і більше

К3

2,2

1,4

1,2

 

-

-

1,0

 

 

4

Поздовжній похил, ‰

20

30

50

 

70

-

80

К4

1,0

1,25

2,5

 

2,8

-

3,0

 

 

 

Радіус кривих у плані, м

50

100

150

 

200-500

500-2000

2000 і

5

 

більше

К5

 

 

 

 

 

 

 

10

5,4

4,0

 

2,25

1,6-2,25

1,0

 

 

 

 

Видимість дороги, м

50

100

200

 

300

400

500 і більше

6

К6 у плані

 

 

 

 

 

 

 

3,6

3,0

2,3

 

1,7

1,2

1,0

 

К6 у профілі

5,0

4,0

2,9

 

2,0

1,4

1,0

26

Продовження таблиці 3.1

1

2

 

3

 

 

4

5

6

 

7

 

 

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ширина проїзної частини

 

 

 

 

 

Ширша на 2

Ширша на

 

 

мостів відносно ширини

Вужча на 1 м

Дорівнює

 

7

м

 

2 м

 

 

 

проїзної частини дороги

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6,0

 

3,0

1,5

 

1,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Довжина прямих ділянок,

3,0

 

 

5,0

10,0

15,0

 

20,0

 

 

25 і більше

8

км

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К8

 

1,0

 

 

1,1

1,4

1,6

 

1,9

 

 

2,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В одному рівні при інтенсивності руху на

 

Тип перетину

 

У різних рівнях

дорозі, що перетинається, % від сумарної на

9

 

 

двох дорогах

 

 

 

К9

 

0,35

 

 

 

 

 

 

 

 

<10

 

10-20

 

>20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,5

 

3,0

 

3,5

 

Перетин в одному рівні за

 

 

 

 

Менше

1600 –

35005000

5000 і більше

10

інт. руху на головній дорозі

-

 

 

-

1600

3500

 

 

 

 

 

 

 

 

К10

 

 

 

 

 

1,5

2,0

3,0

 

4,0

11

Видимість перетину в

Понад 60

60-40

40-30

30-20

 

 

Менше 20

одному рівні

К11

1,0

 

1,1

1,65

2,5

 

5,0

 

 

 

 

Кількість смуг руху

2

 

 

3

4 без розд. смуги

 

4 і більше з розд.

12

 

 

 

смугою

К12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,0

 

 

1,5

0,8

 

 

0,65

 

 

 

 

 

 

 

 

Відстань від забудови до

15-20 м

6-10 м є

5 м, смуги місцевого

 

 

5м, тротуари

 

п/частини та її

 

є смуги місц.

руху відсутні, є

 

 

13

 

тротуари

 

 

відсутні

характеристика

руху

тротуари

 

 

 

5

 

10

 

К13

 

2,5

 

7,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відстань від нас. пункту, м

до 200

 

200-

-

600-1000

-

 

>1000

14

 

600

 

К14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2,0

 

 

1,5

-

1,2

-

 

1,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,2-0,3

 

 

0,4

0,5

0,6

0,7

 

0,75

 

Коефіцієнт зчеплення та

 

 

чисте,

 

 

слизьке

слизьк

чисте, сухе

 

шорстке

 

 

дуже

15

характеристика покриття

сухе

 

 

 

 

К15

 

брудне

 

 

 

 

 

 

 

 

шорстке

 

 

2,5

 

 

2,0

 

1,0

1,0

 

0,75

 

 

 

 

 

1,3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16

Довжина насел. пункту, км

0,5

 

 

1,0

2,0

3,0

5,0

 

6,0

К16

 

1,0

 

 

1,2

1,7

2,0

2,7

 

3,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17

Ширина розд. смуги, м

1,0

 

 

2,0

3,0

5,0

10,0

 

15,0

К17

 

2,5

 

 

2,0

1,5

1,0

0,5

 

0,4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

27

Рисунок 3.1 – Форма для складання графіку коефіцієнта аварійності

28

Наприклад

Рисунок 3.2 – Графік коефіцієнта аварійності

29

3.2.2 По побудованому графіку робиться висновок про ступінь небезпечності ділянок дороги користуючись табл. 3.1. Характеристику ділянок дороги рекомендується виконувати в табличній формі (таблиця 3.5).

Таблиця 3.5 – Характеристика ділянок дороги в залежності від коефіцієнту аварійності

Ділянка

Підсумковий коефіцієнт

Характеристика ділянки

аварійності

дороги

 

 

 

 

 

 

 

Наприклад

Таблиця 3.5 – Характеристика ділянок дороги в залежності від коефіцієнту аварійності

Ділянка

Підсумковий коефіцієнт

Характеристика ділянки

аварійності

дороги

 

 

 

 

ПК 0 – ПК 4

24,86

небезпечна

 

 

 

ПК 4 – ПК 8

55,95

дуже небезпечна

 

 

 

ПК 8 – ПК 10

24,86

небезпечна

 

 

 

ПК 10 – ПК 13

2,07

безпечна

 

 

 

ПК 13 – ПК 15

4,66

безпечна

 

 

 

ПК 15 – ПК 20

2,07

безпечна

 

 

 

ПК 20 – ПК 24

3,18

безпечна

 

 

 

ПК 24 – ПК 26

9,54

безпечна

 

 

 

ПК 26 – ПК 30

2,69

безпечна

 

 

 

Найбільш небезпечними є ділянка дороги, що проходить по населеному пункту та з горизонтальною кривою.

3.2.3 Назначають заходи з підвищення безпеки руху за результатами аналізу коефіцієнтів аварійності користуючись табл. 3.2 і 3.5.

Наприклад

На ділянці ПК 10 – ПК 30 необхідно виконати укріплення з’їздів та нанести лінію розмітки.

На ділянках ПК 0 – ПК 4, ПК 8 – ПК 10 необхідно нанести розмітку, що забороняє обгін в обох напрямках, встановити знаки обмеження швидкості та

30