Висновки до першого розділу

1. Висвітлили життєвий шлях та розглянули педагогічну діяльність Іоганна Генріха Песталоцці.

2. Розглянули зміст, завдання та методику елементарної освіти.

3. Визначили особливості ідеї гармонійного виховання, розглянувши детальніше його складові.

4. Розкрили головні ідеї розвиваючого навчання, що є найбільшим внеском І. Песталоцці в дидактику.

Розділ II Педагогічна практика Іоганна Генріха Песталоцці

2.1. Створення приватних методик початкового навчання

Виходячи із своїх загальнодидактичних положень, Песталоцці заснував методику початкового навчання. Він відкинув книжне початкове навчання, яке ґрунтується на запам’ятовуванні і переказуванні і вимагав, щоб дитина з ранніх років сама вела спостереження і розвивала свої здібності.

В основу розробки методики викладання рідної мови Песталоцці поклав принцип розвитку мовлення дитини та збагачення її словникового запасу. Він відстоював звуковий метод навчання грамоти, що було вкрай важливо в той час, коли ще панував буквений метод.

Педагог дав цінні вказівки щодо збільшення словникового запасу дітей, тісно пов'язуючи навчання рідної мови з наочністю і з повідомленням елементарних відомостей з природознавства, географії та історії. Однак на практиці його уроки іноді зводилися до формальних вправ у складанні пропозицій, які містили перерахування зовнішніх ознак предметів.

Шляхом складних і часто одноманітних вправ Песталоцці прагнув розвинути в дітях уміння спостерігати, встановити ознаки предмета або явища, виробити навички чіткого і повного опису предмета. Сама думка про позитивне значення таких занять правильна, практичне ж їх виконання часто носило формальний характер.

Для придбання навичок письма Песталоцці рекомендував проводити попередні вправи з зображення прямих і кривих ліній - елементів букв. Ці вправи широко застосовуються в школі і в наш час. Навчання письма педагог пов'язував з вимірюванням предметів і малюванням, а також з розвитком мови. Велику увагу він приділяв орфографічної правильності письма в перші роки навчання.

Цікавою була запропонована Песталоцці методика навчання дітей виміру. При вивченні дитиною форми він пропонував брати спочатку пряму лінію, від якої переходити до кутів, квадрату, розподілу його на частини (половина, чверть і т.д.), а потім до кривих ліній і фігур (коло, овал). Вихователь повинен був показувати й називати геометричні лінії й фігури, а дитина – спостерігати їх, засвоювати їхні властивості й назви, учитися їх вимірювати. Результати вимірів вона повинна була замальовувати. Ці вправи були основою для навчання письму.

Заперечуючи проти традиційної методики навчання арифметики, заснованої на заучуванні напам'ять правил, Песталоцці запропонував свій метод вивчення чисел, починаючи з елемента кожного цілого числа - одиниці. На основі наочних уявлень, поєднання і роз'єднання одиниць він дає дітям зовсім ясне розуміння властивостей і співвідношень чисел. Багато арифметичних понять діти повинні усвідомлювати під час ігор. Від вивчення одиниць діти переходять потім до десятків.

Для навчання дробам педагог брав квадрат і показував на ньому, приймаючи його за одиницю, співвідношення частин і цілого.

На основі цієї ідеї послідовниками Песталоцці був введений в шкільну практику так званий арифметичний ящик, який використовується в деяких школах і в даний час.

Педагог дав низку вказівок з викладання географії. Він веде тут своїх учнів від близького до далекого, від безпосередніх спостережень навколишньої місцевості до більш складних уявлень. Діти, знайомлячись зі шкільною ділянкою землі, зі своїм селом, набувають спочатку елементарні географічні уявлення, які потім поступово розширюються, і в підсумку вони повинні отримати уявлення про всю землю. При цьому до початкових уявлень слід постійно повертатися при вивченні далеких країн. Песталоцці рекомендував ліпити рельєфи місцевості з глини, а вже потім переходити до карти.

Песталоцці прагнув настільки спростити методику початкового навчання, щоб нею з успіхом могли користуватися і вчитель початкової школи, і будь-яка мати-селянка. Вирушаючи від найпростіших елементів, він прагнув вести дитину крок за кроком до пізнання цілісного предмета. Запропонований ним шлях навчання містить великі дидактичні можливості, але спроба педагога надати йому універсальний характер неправомірна, так як в навчанні може мати місце і зворотний шлях: від цілого до його елементів.

Таким чином, Песталоцці намітив порівняно широку програму початкового навчання і дав ґрунтовні методичні вказівки до її практичного здійснення.