1.4. Ідея розвитку особистості – велике відкриття Песталоцці

Найбільшим внеском педагога в дидактику є його ідеї розвиваючого навчання. Головною метою навчання Песталоцці вважав пробудження розуму дітей до активної діяльності, розвиток їх пізнавальних здібностей, формування в них уміння логічно мислити і коротко висловлювати словами суть засвоєних понять. Для цього він розробив систему вправ із метою озброєння учнів знаннями. Песталоцці критикував сучасну школу за зубріння, яке притупляє духовні сили дітей. Розумовий елементарний розвиток, вважав педагог, полягає в тому, щоб діти переходили від вражень про зовнішній світ до ясного уявлення і чітких понять. Виділення та обґрунтування розвиваючої функції навчання ставило перед педагогом принципово нові завдання: вироблення в учнів ясних понять з метою активізації їх пізнавальних сил.

Розглядаючи чуттєве сприймання навколишнього світу як вихідний момент пізнання, Песталоцці надавав великого значення наочності в навчанні. Він писав, що в дітей потрібно розвивати спостережливість, формувати вміння порівнювати предмети, виявляти спільні й відмінні ознаки, їх співвідношення. Число, форма і слово — вихідний момент усякого навчання. Мову дитини потрібно розвивати послідовно. Педагог створив просту методику початкового навчання дітей вимірюванню, малюванню і письму, якою могли оволодіти не лише вчителі, але й кожна мати-селянка для занять зі своєю дитиною. Він запропонував ввести в школі елементарну гімнастику, вважав трудову елементарну освіту невід'ємною частиною свого методу. Як педагог-гуманіст Песталоцці пропонував сучасну професійну підготовку молоді пов'язати із загальною метою виховання — "формуванням справжньої людяності". Педагог рекомендував спеціальну гімнастику, яка б готувала молодь до індустрії. Громадські виховні заклади Песталоцці будував на зразок сім'ї, на засадах щирої любові вчителя до дітей і бережливого ставлення до них.

Виходячи із своїх загальнодидактичних положень, педагог заснував методику початкового навчання. Він відкинув книжне початкове навчання, яке ґрунтується на запам’ятовуванні і переказуванні і вимагав, щоб дитина з ранніх років сама вела спостереження і розвивала свої здібності.

Песталоцці привернув увагу широкої педагогічної громадськості до народної школи. Він мріяв про таку школу, яка б задовольняла потреби народних мас, була прийнята і створювалася ними самими. Проголошена ним ідея розвиваючого навчання мала величезний вплив на розвиток дидактики, предметних методик і шкільну практику в багатьох країнах.

Песталоцці був першим з педагогів, хто диференціював змістову і розвивальну сторони навчального процесу та запровадив ідею розвивального шкільного навчання. Надаючи великого значення оволодінню знаннями, вважав, що воно повинно підкорятися більш головному розвитку здібностей дитини.

Ідея розвиваючого навчання в концепції Песталоцці несла в собі потенційно новаторську силу, ставши предметом пильного вивчення і розробки в педагогічних теоріях видатних педагогів XIX - XX ст.

Пізніше К.Д.Ушинський назвав ідею розвиваючого навчання “великим відкриттям Песталоцці“, яке назавжди залишить за ним ім'я першого народного вчителя.