Тема 5 правове регулювання відносин власності

Основу правового режиму майна суб’єктів господарювання становлять право власності та інші речові права: право господарського відання та право оперативного управління, на яких базується їх господарська діяльність.

Право власності – це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Суб’єктами права власності в Україні є: український народ, фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади, Автономна Республіка Крим, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права.

Суб’єкт господарювання на свій розсуд володіє, користується та розпоряджується майном, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно чи за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим особам. Результати господарського використання свого майна (виготовлена продукція, одержаний прибуток) належать власнику цього майна.

Об’єктами права власності МКП «АКОРД» є: рухоме та нерухоме майно, виробничі і невиробничі фонди, товари і речі (предмети матеріального світу), цінні папери, основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі товариства.

Форми права власності:

1. власність Українського народу;

2. державна власність;

3. приватна власність;

4. комунальна власність;

5. колективна власність.

Основними видами права власності в Україні є: право приватної власності, право комунальної власності, право державної власності, право спільної власності, право власності територіальної громади.

Видом набуття права власності, яким скористалось МКП «АКОРД»– база практики, є законним, тобто набуте законним способом і не суперечить закону, шляхом договору купівлі, оренди та інше.

Підставами припинення права власності є:

1. Відчуження власником свого майна.

2. Відмова власника від права власності.

3. Припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі.

4. Знищення майна.

5. Викупу пам’яток історії та культури.

6. Викупу земельної ділянки у зв’язку із суспільною необхідністю.

7. Викупу нерухомого майна у зв’язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщено.

8. Примусове відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об’єктів приватної власності з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону.

9. Звернення стягнення на майно за зобов’язанням власника.

10. Реквізиція.

11. Конфіскація.

12. Припинення юридичної особи чи смерті власника [17, 375].

МКП «АКОРД» використовує такі засоби захисту права власності, які не заборонені законодавством України і не порушують права та інтереси інших осіб, а саме: застосування штрафних санкцій, припинення дій, що порушують право власності, визнання права власності, визнання незаконним правового акта, що порушує право власності, відшкодування шкоди, завданої власнику товариства, а також захист права власності в судовому порядку. Майнові права захищаються законом та органами державної влади, які забезпечують рівний захист прав усіх суб’єктів права власності.

Отже, з даної теми можна зробити висновок, що право власності – це сукупність правових норм, які регулюють і закріплюють суспільні відносини, що виникають із присвоєнням матеріальних благ громадянами, юридичними особами та державою, які надають зазначеним суб’єктам рівні права та обов’язки з володіння, користування і розпорядження майном.

Розрізняють право власності в об’єктивному і суб’єктивному розумінні. Право власності в об’єктивному розумінні – це сукупність норм, які регулюють право власності. Право власності в суб’єктивному розумінні складають його правомірності – право володіння, користування і розпорядження.

До суб’єктів права власності в Україні належать: український народ (який являє собою єдине джерело державної влади), фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства), юридичні особи (трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об’єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об’єднання, релігійні та інші організації), Україна як суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права.

Підстави припинення права власності можуть бути поділені на дві групи: до першої належать випадки, коли припинення права власності у однієї особи передбачає водночас виникнення права власності у іншої, тобто виникає правонаступництво; до другої групи можна віднести випадки, коли право на річ припиняється внаслідок того, що річ знищена чи використана власником.

Захист права власності здійснюється всією правовою системою держави. Держава покликана забезпечувати всім власникам рівні умови захисту права власності, який здійснюється в позовному порядку судом, господарським судом, третейським судом, а в випадках, передбачених законодавством, також професійними спілками та іншими громадськими об’єднаннями.