4. Види цін та їх диференціація

5. Функції цін.

В еко­номічній літературі немає єдиної думки відносно кількості функ­цій цін. Проте найпоширенішою є точка зору, що ціна виконує, як мінімум, п'ять функцій:

• обліково-інформаційну;

• розподільчу;

• стимулюючу;

• балансуючу;

• раціонального розміщення виробництва.

Обліково-інформаційна функція ціни --це вираз у грошовій формі різних за своєю натуральною формою ресурсів, витрат та результатів виробництва.

Суть розподільчої функції полягає в тому, що за допомогою цін здійснюється розподіл або перерозподіл національного дохо­ду між галузями економіки, регіонами, формами власності, під­приємствами та соціальними групами населення. Реалізація розподільчої функції досягається за рахунок вклю­чення до цін окремих товарів акцизного збору, податку на додану вартість та інших податкових платежів, які спрямовуються до загальнодержавного та місцевих бюджетів.

Стимулююча функція ціни полягає в заохочувальному або стри­муючому впливі ціни на виробництво та споживання різних видів продукції. За допомогою цін можна стимулювати розвиток раці­ональної структури виробництва, упровадження досягнень нау­ково-технічного прогресу, підвищення якості продукції, еконо­мію матеріальних і трудових ресурсів.

Ціна справляє стимулюючий вплив на виробництво, головним! чином, через величину прибутку, що входить до її складу.

Балансуюча функція ціни виявляється в тому, що за допомо­гою цін здійснюється зв'язок між виробництвом і споживанням, досягається рівновага між попитом і пропозицією. Так, зі збільшенням ціни кількість придбаних товарів зменшується, а при зниженні ціни обсяг продажу зростає.

Навпаки, пропозиція характеризується прямою залежністю між ціною та кількістю запропонованих до продажу товарів. Зі збільшенням ціни обсяг зростає, а зі зменшенням — падає.

Функція ціни як засобу раціонального розміщення виробницт­ва виявляється в тому, що за допомогою цін здійснюється пере­розподіл капіталів на користь тих секторів, галузей чи вироб­ництв, які мають вищу норму прибутку. Такий перелив капіталів підприємства здійснюють самостійно під впливом ринкових чин­ників з метою отримання більшої величини прибутку.

6. Попит і пропозиція як ціноутворюючі чинники.

У ринковій економіці механізм формування цін значною мі­рою залежить від співвідношення попиту і пропозиції.

Попит показує кількість продукту, яку споживач готовий і здатний купити за деякою ціною протягом визначеного часу. По­пит та ціна перебувають, як правило, у зворотній залежності між собою, тобто чим ціна нижча, тим попит буде більшим і навпаки.

Цей зворотний зв'язок між попитом і ціною називається законом попиту.

Пропозиція - це кількість продукту, яку продавець бажає і здатний запропонувати до продажу на ринку за конкретною ці­ною протягом певного періоду. Ін­шими словами, пропозиція вказує ту кількість продукту, яку ви­робники згодні пропонувати за різними можливими цінами. Про­позиція показує прямий зв'язок між ціною і кількістю запропоно­ваного продукту. З підвищенням ціни величина пропозиції зрос­тає, а зі зниженням ціни — пропозиція скорочується. Такий зв'я­зок називається законом пропозиції.

Для того, щоб з'ясувати, як взаємодія рішення споживача про купівлю продукту і рішення виробників про його продаж визна­чає ціну і кількість продукту, що реально купується і продається на ринку, необхідно звести і зобразити графічно поняття попиту та пропозиції (рис. 1).

Рис. 1. Графік попиту і пропозиції

З графіка видно, що лінія попиту (Д) і лінія пропозиції (8) пе­ретинаються в точці Р, якій відповідає ціна ЦІ. Це означає, що тільки за такою ціною кількість виробленого і запропонованого до ринку продукту, дорівнює тій його кількості, яку споживач бажає і в змозі купити. При такій ціні не буде ні надлишку, ні де­фіциту товару.

Економісти називають цю ціну ціною ринкового клірингу, або Ціною рівноваги. При ціні вищій за рівноважну, величина пропо­зиції стане більше величини попиту. Цей надлишок спричинить конкурентне зменшення ціни продавцями, які будуть прагнути звільнитися від нього. Зниження ціни скоротить пропозицію продукції і одночасно спонукатиме покупців купувати її в більшій кількості.

Кожна ціна, яка нижча за ціну рівноваги, потягне за собою ви­никнення дефіциту, тобто при цьому величина попиту буде біль­ша за величину пропозиції, що знову приведе до зростання ціни. Таким чином, унаслідок впливу на ціну попиту і пропозиції вона буде весь час змінюватись у той чи інший бік від ціни рівноваги, збігаючись Із нею на деякий час.

Як було сказано вище, при зниженні ціни споживачі, згідно з законом попиту, купуватимуть більшу кількість товару. Однак ступінь реакції споживачів на зміну ціни може значно варіювати­ся від продукту до продукту. Більше того, реакція споживачів відносно однієї й тієї ж продукції суттєво змінюється при зміні цін у різних межах.