- •Перелік питань до іспиту з дисципліни “Ціноутворення”
- •Ціна як інструмент ринкового механізму.
- •Основні теорії ціноутворення та їх модифікації.
- •Теорія трудової вартості, теорія трьох факторів, теорія граничної корисності, теорія попиту та пропозиції.
- •Види цін та їх диференціація
- •Функції цін.
- •Попит і пропозиція як ціноутворюючі чинники.
- •Ціна попиту і ціна пропозиції. Цінова рівновага.
- •Еластичність попиту.
- •Фактори, що впливають на еластичність.
- •Конкуренція і монополія як чинники ціноутворення.
- •Типи ринків та їх вплив на формування ціни
- •Природні та штучні монополії.
- •Склад ціни. Елементи ціни.
- •Структура ціни.
- •Види структурної побудови ціни.
- •Витрати та їх роль у формуванні ціни.
- •Визначення ціни на основі повних витрат.
- •Калькуляція.
- •Визначення ціни методом обліку прямих витрат.
- •Змінні та постійні витрати.
- •Нормативний метод розрахунку в ціні величини прибутку.
- •Залишковий метод розрахунку в ціні величини прибутку.
- •Формування в ціні товарних податків.
- •Акцизний збір як елемент ціни.
- •Урахування акцизного збору в ціні на основі твердих та процентних ставок.
- •Податок на додану вартість як елемент ціни та його обчислення.
- •Надбавки посередницько-збутових та торговельних організацій як самостійні елементи ціни.
- •Склад посередницько-збутових і торговельних надбавок.
- •Принципи формування ціни пропозиції.
- •Витратні методи ціноутворення.
- •Методи ціноутворення, що виходять з попиту.
- •Методи, що виходять з витрат та попиту одночасно.
- •Методи встановлення ціни з орієнтацією на конкуренцію.
- •Метод лідера та сфера його застосування.
- •Метод тендерного ціноутворення.
- •Біржова торгівля та її місце в ринковій економіці.
- •Види біржових угод та їх особливості.
- •Залежно від способу укладення угоди:
- •Залежно від способу здійснення угоди:
- •Ціни біржової торгівлі та їх види. Довідкові ціни.
- •Біржове котирування цін та його суть.
- •Правила котирування біржових цін.
- •Чинники, що впливають на ціни біржової торгівлі.
- •Методи біржового котирування.
- •Формування цін на експортно-імпортну продукцію.
- •Контрактна ціна на імпортну продукцію.
- •Мито та його врахування в ціні.
- •Урахування акцизного збору в цінах на імпортну продукцію.
- •Податок на додану вартість у ціні придбання та ціні реалізації.
- •Урахування в цінах умов поставки товарів за правилами “Інкотермс”
- •Індикативні ціни і сфера їх застосування.
- •Порядок установлення індикативних цін.
- •Мінімальна митна вартість та її значення.
- •Мінімальні оптові та роздрібні ціни на імпортну продукцію.
- •Формування світових цін.
- •Цінова політика фірми.
- •Активна та пасивна цінова політика.
- •Цінова стратегія та її види.
- •Стратегія низьких цін.
- •Стратегія високих цін.
- •Стратегія нейтральних цін.
- •Система знижок у цінах.
- •Формування цін на обов’язкові речі та доповнюючі предмети.
- •Необхідність державного регулювання цін.
- •Цінова політика держави за ринкових умов.
- •Форми та методи державного регулювання цін.
- •Регулювання цін монопольних утворень.
- •Методи регулювання цін монопольних утворень.
- •Державна дисципліна цін.
- •Контроль за цінами.
- •Інспекції цін, їх завдання та функції.
Мінімальні оптові та роздрібні ціни на імпортну продукцію.
Світові ціни.
Світова ціна — це грошове відбиття інтернаціональної вартості товару, реалізованого на світовому ринку, яка складається з національних вартостей внаслідок конкуренції. Світова ціна формується з урахуванням двох основних принципів: по-перше, вона повинна бути доступною для будь-якого продавця чи покупця, по-друге, має бути показовою для світового товарного співтовариства.
Якщо стосовно сировинних товарів світову ціну визначають країни - основні постачальники, то щодо готової продукції вирішальну роль відіграють провідні фірми, що виробляють та експортують певні типи та види виробів.
До світових цін належать: довідкові (офіційні ціни постачальників), прейскурантні, біржові, аукціонні, ціни каталогів, проспектів, торгів, пропозицій, фактичних угод та розрахункові ціни.
Формування світових цін.
У міжнародному економічному і статистичному аналізі прийнято виділяти дві основні групи світових цін: на продукцію обробної промисловості та на сировину.
Світові ціни продукції обробної промисловості. В якості світових цін продукції обробної промисловості, як правило, виступають експортні ціни великих компаній-виробників і експортерів цієї продукції. Базою імпортних цін є ціни, що формуються цими компаніями на внутрішньому ринку.
Відзначимо, що основні риси формування світових цін на сировину полягають у тому, що вирішальну роль у визначенні їх рівня відіграють не внутрішні витрати та ціни, а співвідношення попиту визначає той рівень витрат, що виступає в якості регулятора світових (експортних) цін; виробники-експортери з подібним "регулюючим" рівнем витрат отримують нормальний прибуток; виробники-експортери з більш високим рівнем витрат змушені задовольнятися меншою прибутковістю (якщо взагалі їх виробництво рентабельне).
Описаний механізм формування світових цін показує, що вони лише умовно й обмежено можуть трактуватися як деякий орієнтир для рівнів внутрішніх цін, особливо для країн з ємним внутрішнім ринком (а за деякими товарними групами подібне трактування сумнівне).
Цінова політика фірми.
Цінова політика (політика ціноутворення) підприємства - це комплекс заходів щодо встановлення цін для досягнення мети підприємства. Цінова політика охоплює розроблення стратегії, вибір методу ціноутворення та ухвалення управлінських рішень щодо цін. Вона полягає у визначенні та підтриманні оптимальних рівнів і структури цін в рамках товарного асортименту підприємства, у своєчасній зміні цін по товарах і ринках з метою досягнення максимально можливого успіху в конкретній ринковій ситуації. Цінова політика є чи не найважливішою частиною загальної господарської політики підприємства, бо сприяє кращій адаптації компанії до економічних умов.
Вихідним пунктом для розроблення цінової політики є так званий стратегічний трикутник цінової політики. Його зміст полягає в тому, що при встановленні цін підприємство має усвідомлювати тісний зв'язок зі споживачами й конкурентами і, спираючись на ці чинники, вибудовувати власні цінові рішення. Інакше кажучи, для успішного функціонування в конкурентному середовищі треба добре знати всі сторони стратегічного трикутника і можливі взаємозв'язки між ними.
Будь-яке підприємство, приступаючи до питання встановлення ціни, повинне визначити, наскільки інтенсивно воно використовуватиме ціну як стратегічний маркетинговий інструмент. Залежно від цього критерію фірми поділяються на дві групи:
1) фірми, що наслідують ринкові ціни (ціноотримувачі) - вони мають надто незначну владу над ринком, щоб здійснювати власну цінову політику, а тому їм не залишається нічого, крім продажу товарів за ціною, що склалася на ринку. Такі ситуації характерні для ринків досконалої конкуренції й ринків з домінуючими фірмами-лідерами;
2) фірми, що формують ціни (ціношукачі) - вони мають ринкову силу, достатню для того, щоб встановлювати на свої товари ціни, відмінні від конкурентів. Саме ці фірми можуть і повинні розробляти власну цінову політику. Такі ситуації характерні для ринків монополістичної конкуренції й олігополії.