36. Данте як останній поет Середньовіччя і перший поет Відродження. Суперечливість його світовідчуття та відбиття у “Божественній комедії”.

Свій творчий шлях Данте (1265-1321) почав як прихильник поетичної школи “солодкісного стиля”, але незабаром вже почає долати абстрактну схоластичну манеру своїх попередників. Усупереч середньовічній традиції він пише не вченою латинською, а живою італійською мовою. Рух думки Данте у напрямі оволодіння усією сумою знань його часу не йшов усупереч традиціям середньовічного мислення, але вже тоді вимальовувалася непоекірна і вишукана особистість. У трактаті “Пир” Данте Данте слідує середньовічним традиціям думки, але у другому з цих праць він виступає як один з перших патріотів національної держави. Його найвеличне творіння “Божествена комедія” була написана на злобу дня, відобразила об”єктивне життя, історичні легенди, політичну боротьбу сучасності і культурних традицій і виразила усю глибину духовного життя того часу у притаманних тому часу формах. Хоча у “Божественій комедії” ще проступають типово середньовічні погляди теологічні схоластичні образи і уявлення, але разом з цим вже відчувається гостре почуття життя і сила критичної думки, які роблять його першим великим поетом нового часу. Данте не зупиняється на на наївному схоластичному описанні загробних явищ, у центрі він поставив свій власний образ, душу і її почуття, що лежало за межами середньовічних уяв. Він дуже поважає античну культуру, цінує в людей бажання пізнавати світ, яке у середньовіччя вважалося тяжким гріхом. Його приваблює світ земних людських почуттів та пристрастей. Він ненавидить вади свого часу, та тих, через кого, як він вважає, страждає Італія. Він безжалісний критик вад папської курії.

37. Загальна характеристика творчості Дж. Чосера.

Джеффрі Чосер (біля 1340-1400 рр.) – видатний англійський письменник 14 ст., т.зв. “батько англійської поезії. Народився у Лондоні у родини виноторговця. Ділові зв”язки батька відкрили його дорогу до двору. Був королівським кур”єром, митрим контролером, наглядав за державними будівлями.

Чосер для Англії як Данте для Італії – “останній поет середніх віків і перший поет нового часу. Чосер – перший великий поет англійської буржуазії, яка народжувалась за часів його творчості. Він задовольняв куртуазні смаки. Був поетом для освічених вельмож та їх оточення. Перший етап творчості – французський період. Відпрацьовував мову. Чосер – родоначальник англійської літературної мови, яка базувалась на лондонському діалекті. Перекладає з французської “Роман про Троянду”, він є поборником світської літератури. Пише самостійний твір першого періоду творчості “Книга Герцогині”. Другий період – італійський. Чосер подорожує до Італії та знайомиться з творчістю Данте, Петрарки, Бокаччо. Він пише “Пташиний Парламент, “дидактичну поему “Будинок Слави”, віршований роман “Троіл і Кресіда” Його приваблює усе людське, земне, головна увага на розкриття характерів. Особливо близький йому Бокаччо, “Троїл та Кресіда” яляється обробкою його творів. Але головним джерелом його творчості завжди залишалось життя сучасної Англії. У своєму найкращому творі “Кентерберійські оповідання”, який уявляє собою третій, заключний етап його творчості (останні 15 років), він створив яскраву панораму цього життя. “Кентерберійські оповідання” – це синтез усієї середньовічної літератури Англії. З огляду на реалізм, іронію, вільний погляд на речі цей твір не має собі рівних у англійській літературі до 16 ст. Хоча у цьому творі ще спостерігаються середньовічні забобони, тут вже є й ознаки життерадісного вільнодумства, яке притаманне епосі Відродження. Він відрікається від середньовічного схематизма, приставляє його новий естетичний принцип. Він вірить у право людини на земне щастя, людина не має бути рабом своєї долі. Побудова твору нагадує побудову “Декамерона” Бокаччо. Твір починається прологом, у якому описуються оповідачі, далі іде викладення історій.